Справа № 1- 50/2009 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

18 червня 2009 року                                   Сквирський районний суд Київської області

в складі: головуючого - судді Віговського С.І.

               при секретарі - Кропивлянській С.М.

               з участю прокурора - Гринь В.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сквира справу про обвинувачення :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця,  громадянина України, з  професійно-технічною  освітою,  не  одруженого, не працюючого, громадянин, який постійно проживав у зоні безумовного відселення з моменту аварії на ЧАЕС( категорія 2), раніше не судимого

у вчиненні злочину, що передбачає відповідальність за ст. 164 ч. 1 КК України,-

встановив:

ОСОБА_1, згідно рішення Сквирського районного суду  Київської області № 2-465 від 26.06.2007 року зобов'язаний сплачувати на користь ОСОБА_2, аліменти на утримання малолітньої дитини - доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 15.06.2007 року і до повноліття дитини, яка відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_1 від 20.05.1997 року є дитиною ОСОБА_1

Незважаючи на це, ОСОБА_1, тривалий час офіційно працювати не бажає і не мав  наміру про працевлаштування через Сквирський районний центр зайнятості. Знаючи про рішення суду, аліменти на протязі тривалого часу - з 15.06.2007 року по 31.12.2008 року не сплачував, та ніякої іншої допомоги на утримання дитини не надавав, хоча він отримував реальний прибуток за виконання робіт у фізичних осіб по разових угодах, а також згідно посвідчення НОМЕР_2 від 11.09.1996 року є громадянином, який постійно проживав у зоні безумовного відселення з моменту аварії на ЧАЕС ( категорія 2) та отримує кожного місяця відповідні виплати.

На попередження виконавчої служби про сплату аліментів не реагував, незважаючи на звернення  ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Сквирського районного управління юстиції, злісно ухилявся від сплати аліментів, в результаті чого у нього виникла заборгованість по виплаті аліментів на користь ОСОБА_2, яка станом на 31.12.2008 року складає 3577 ( три тисячі п'ятсот сімдесят сім) гривень 55 копійок.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину у вчиненні злочину визнав повністю, ствердив суду обставини вчинення злочину, зазначені в обвинуваченні, вказуючи при цьому, що щиро  розкаюється у вчиненому та просив суворо не карати.

Поскільки підсудній вину у вчиненні злочину визнав повністю та погодився на скорочений порядок дослідження доказів по справі, наслідки йому були роз'яснені та зрозумілі, заслухавши думку учасників судового розгляду, судом відповідно до вимог ст. 299 КПК України визнано недоцільним досліджувати докази стосовно встановлених досудовим слідством обставин справи, оскільки ці фактичні обставини справи ніким не оспорюються.

Дії підсудного  ОСОБА_1 суд кваліфікує за ст. 164 ч. 1 КК України, як злісне ухилення від сплати  встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).

При призначенні покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного і обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання.

ОСОБА_1 раніше не судимий, злочин вчинив невеликої тяжкості, характеризується посередньо.

До обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_1 суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

 Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 судом не встановлено.

Беручи до уваги те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, одночасно  враховуючи вище вказані обставини, з урахуванням особи винного, суд прийшов до висновку про доцільність призначення покарання ОСОБА_1 у виді обмеження волі із застосуванням ст.75 КК України, звільнивши його від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк. 

Судові витрати та речові докази по справі відсутні.          

Керуючись ст. 323,324 КПК України, суд,-

засудив:

            ОСОБА_1, визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 164 ч.1 КК України та призначити йому покарання - один рік обмеження волі.                  

            Застосувати до засудженого ОСОБА_1 ст. 75 КК України і звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк - один рік.     

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу, змінити з тримання під вартою в СІЗО Департаменту виконання покарань на підписку про невиїзд, звільнивши його з під варти в залі суду.       

            На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду  Київської області протягом 15 діб з моменту його  проголошення через Сквирський районний суд.

Суддя: