Справа № 2- а-  319/  2009р.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

23 червня  2009 року                            Сквирський районний суд Київської області у складі головуючого судді Віговського С.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та  соціального захисту населення Сквирської райдержадміністрації Київської області про визнання відмови в перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення, передбаченої ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з боку Управління праці та соціального захисту населення Сквирської райдержадміністрації Київської області - неправомірною та стягнення недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому вказав, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС І категорії та  інвалідом третьої групи, захворювання якого пов'язане з впливом аварії на ЧАЕС і згідно законодавства має право на щорічну грошову допомогу на оздоровлення в розмірі 4 мінімальних заробітних плат, розмір якої визначається на момент виплати,  але відповідачем виплачено вказану допомогу за 2008 рік у значно нижчому розмірі. Оскільки відповідач відмовляється провести  доплату вказаної грошової допомоги, то позивач просив суд визнати відмову відповідача щодо перерахунку вказаної грошової допомоги неправомірною і зобов'язати відповідача виплатити  недоотриману суму вказаної допомоги за 2008 рік в розмірі  2000 грн.

Відповідач позову не визнав і просив суд у задоволені позову відмовити. Заперечення на позовну заяву виклав у письмовій формі. Відповідач вважає вимоги позивача безпідставними, посилаючись на те, що позивачу виплачувалась допомога на оздоровлення в розмірах, що були визначенні постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року за № 836 „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  та постановою Кабінету Міністрів України  від 12.07.2005 року за № 562 „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, якими Кабінет Міністрів України встановив гарантований мінімальний розмір розрахункової величини для всіх видів виплат, передбачених Законом № 796-ХII. Районі управління праці та соціального захисту населення не наділенні повноваженнями самостійно визначити розмір компенсаційних виплат громадянам тому у відповідача не було законних підстав проводити доплати позивачу в іншому розмірі, ніж це передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року за № 836. Таким чином, дії відповідача  відповідають чинному законодавству, тому підстав визнання дій відповідача незаконними відсутні.

Позивач і відповідач заявили до суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи,  учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС І категорії та  інвалідом третьої групи, захворювання якого пов'язане з впливом аварії на ЧАЕС. Статус позивача, як постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи та його право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення не заперечуються відповідачем.

Позивач звернувся до відповідача про проведення перерахунку належної до виплати суми щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до розмірів визначених ст. 48 закону № 796-ХII від 28.02.1991 року. Листом № 949 від 12.03.2009 року відповідач повідомив, що підстав для перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 рік немає, оскільки сума виплачена в повному обсязі у розмірах встановлених Кабінетом Міністрів України тобто 100 грн.  у квітні 2008 року.

Спірні правовідносини охоплюють період за 2008 рік, упродовж якого законодавче регулювання зазнавало змін, окремі положення оцінювались Конституційним Судом України на предмет відповідності Конституції України.

Відповідно до  ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачена щорічна допомога на оздоровлення  інвалідам третьої групи - чотири  мінімальні заробітні плати. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати. Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення.

Однак, право осіб, які є потерпілими від Чорнобильської катастрофи на отримання щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", обмежувалось на підставі Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року № 107, який набрав чинності з 01.01.2008 року та  внесено зміни до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".  В подальшому дані зміни до Закону України про державний бюджет визнанні такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з рішенням  Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп/2008.

Відповідно до ч.2 ст. 9 КАС України, суд вирішує справи на підставі Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість, яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України  рішення про їх неконституційність. Це означає, що такі законодавчі акти не підлягають застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх  неконституційність.

Також основний Закон України зобов'язує органи державної влади діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України ( ч.2 ст. 6; ч.2ст.19).

Таким чином приймаючи до уваги, що позивачу виплата щорічної допомоги на оздоровлення була проведена у квітні 2008 року тобто до винесення рішення Конституційним судом України то відповідач не мав законних підстав для здійснення виплати  передбаченої законом щорічної допомоги на оздоровлення, відтак його дії у проміжок часу з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року не можуть вважатись неправомірними тому позов задоволенню не підлягає.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, який в силу п. 19 ст. 4 Декрету Кабінету міністрів України „Про державне мито” звільнений від сплати судового збору, а доказів понесення ним інших витрат, пов'язаних з розглядом справи суду не надано, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 6,19, 113 Конституції України, ст.48 Закону України  "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", рішенням  Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп,  ст.ст. 6,9, 17,89,99,100, 122, 158-163, 185, 186 КАС України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління праці та  соціального захисту населення Сквирської райдержадміністрації Київської області про визнання неправомірними дій  при нарахуванні і виплаті допомоги на оздоровлення відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зобов'язання здійснити виплату заборгованості за щорічною допомогою на оздоровлення за 2008 рік - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Сквирський районний суд Київської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Суддя /підпис/

Згідно з оригіналом.

Суддя :

Секретар :