Справа №22ц -631//09 Головуючий в 1 інстанції: Кихтюк Р.М.
Категорія: 37 Доповідач: Веремчук Л.М.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 червня 2009 року м. Луцьк
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Мудренко Л.І.
суддів - Веремчук Л.М., Русинчука М.М.
при секретарі - Савчук О.В.
з участю:
позивача ОСОБА_1.
представника позивача ОСОБА_6
відповідача ОСОБА_4
представника відповідача ОСОБА_7.
третьої особи ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Луцької міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_4, яка діє в інтересах недієздатного ОСОБА_3 про визнання права власності на частину спадкового майна та за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_4, яка діє в інтересах недієздатного ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності на частину спадкового майна за апеляційною скаргою представника відповідача - ОСОБА_7 на рішення Луцького міськрайонного суду від 30 березня 2009 року,-
в с т а н о в и л а:
Луцький міськрайонний суд рішенням від 30 березня 2009 року визнав за ОСОБА_1 право власності на 57/200 частин житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8. Стягнув з ОСОБА_2, ОСОБА_4, яка діє в інтересах недієздатного ОСОБА_3 з кожного на користь ОСОБА_1 по 115 грн. судових витрат.
Цим же рішенням суду визнано за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності на спадкове майно - за кожним по 57/800 частин житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами за цією ж адресою після смерті ОСОБА_9, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 і яке вона успадкувала по заповіту після смерті ОСОБА_8. Суд стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 216 грн.25 коп. кожному судових витрат.
В решті заявлених позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_7 просить рішення суду змінити, задовольнити зустрічний позов частково, визнавши право власності за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на 285/800 частин житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 в рівних долях (по 285/1600 за кожним), в первісному позові ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно відмовити.
Колегія суддів апеляційного суду, розглянувши апеляційну скаргу в межах її доводів, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення із слідуючих мотивів.
Судом першої інстанції встановлено і це відповідає матеріалам справи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина після смерті ОСОБА_8 на належні йому 57/100 частин будинковолодіння по АДРЕСА_1, які він заповів у рівних долях своїй дружині ОСОБА_9 та неповнолітній внучці, позивачці по даній справі - ОСОБА_1.
ОСОБА_9 оформила свої спадкові права та отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 09.03.1988 року на належні їй 57/200 частини (а.с.129).
ОСОБА_1. на час відкриття спадщини була малолітньою, а, отже, відповідно до ст.ст.548,549 ЦК УРСР прийняла спадщину. А тому суд прийшов до вірного висновку, визнавши за нею право власності на 57/200 частин будинковолодіння АДРЕСА_1
29 травня 2007 року відкрилась спадщина після смерті ОСОБА_9, спадкоємцем після її смерті являється син ОСОБА_10 (батько позивачів за зустрічним позовом), та син ОСОБА_11 шляхом подання заяви в нотаріальну контору.
ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_3. Спадкове майно після його смерті прийняли його сини, відповідач по справі - ОСОБА_2 та ОСОБА_3.
Тобто належні ОСОБА_9 57/200 частин майна, успадкованих нею після смерті ОСОБА_8 підлягали б поділу в рівних частинах ОСОБА_11 та ОСОБА_10 по 57/400 кожному.
Враховуючи, що ОСОБА_10 помер і спадщину не встиг оформити, то належна йому частка - 57/400 підлягає розподілу в рівних частинах між його синами, спадкоємцями першої черги ОСОБА_2 та ОСОБА_3., по 57/800 частин кожному.
Твердження апелянта про те, що позивачка після смерті діда не прийняла спадщину шляхом подачі заяви у нотаріальну контору, не зробили за неї у встановлений для прийняття спадщини строк і її батьки, суд не приймає до уваги, оскільки малолітні, неповнолітні та недієздатні особи вважаються такими, що прийняли спадщину, якщо батьки, опікуни не відмовились від прийняття спадщини у встановленому законом порядку.
Крім того, в судовому засіданні встановлено, що позивачка на час смерті спадкодавця проживала з ним у спадковому будинку, а тому вважається такою, що прийняла спадщину відповідно до вимог ч.1п.1 ст. 549 ЦК 1963 року.
Твердження відповідачів про те, що вона з спадкодавцем не проживала в одному приміщенні спростовується тим фактом, що спадкове майно не було розподілене між особами, які на час смерті спадкодавця з ним проживали, мало один номер, один документ про право власності.
Враховуючи наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, що підтверджуються належними доказами, правильно визначено правовідносини між сторонами і застосовано норми матеріального права, що регулюють ці правовідносини. В апеляційній скарзі не наведено доводів для спростування висновків суду.
Інших доводів, які б вказували на неправильність оскаржуваного рішення, в апеляційній скарзі не наведено.
Виходячи з меж апеляційного розгляду визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухваленого у даній справі судового рішення.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 314,315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу представника відповідача - ОСОБА_7 відхилити.
Рішення Луцького міськрайонного суду від 30 березня 2009 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Судді: