ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2015 р.                                        Справа № 921/466/15-г/3

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий-суддя                                                                      Давид Л.Л.

Суддів                                                                                          Гриців В.М.

                              ОСОБА_1

при секретарі судового засідання                    Оштук Н.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 б/н від 06.07.2015 року (вх. № ЛАГС 01-05/3609/15 від 12.08.2015 року)

на рішення господарського суду Тернопільської області від 24.06.2015 року

у справі № 921/466/15-г/3 (суддя – Боровець Я.Я.)

за позовом Фізичної особи – підприємця ОСОБА_2, с. Оспап’є, Підволочинський район, Тернопільська область

до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_3, м. Тернопіль

про визнання недійсним договору купівлі-продажу обладнання

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_4 – адвокат (посвідчення №678 від 03.02.2012 р.);

від відповідача: ОСОБА_5 – адвокат (посвідчення №ВО-111 від 06.10.2012 р.), ОСОБА_3;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 24.06.2015 р. у справі №921/466/15-г/3 відмовлено в задоволенні позовних вимог Фізичної особи – підприємця ОСОБА_2, с. Оспап’є, Підволочинський район, Тернопільська область (надалі – Позивач) до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_3, м. Тернопіль (надалі – Відповідач) про визнання недійсним договору купівлі-продажу обладнання.

Дане рішення мотивоване тим, що Позивачем не доведено обставин для визнання Договору купівлі-продажу обладнання від 14.05.2007 р. недійсним, а відтак відмовлено в позові.

Позивач – ФОП ОСОБА_2, не погодившись з винесеним рішенням, подав апеляційну скаргу від 06.07.2015 року (вх. № ЛАГС 01-05/3609/15 від 12.08.2015 року), в якій посилається на те, що останнє прийнято з порушенням норм чинного законодавства та з неповним дослідженням матеріалів та обставин справи, а саме:

Скаржник вказує, що судом проігноровано норми ч. 1 ст.4, ст. 43 ГПК України, ст. 129 Конституції України, ч.1 ст. 215, ст. 203, ст. 207, ст. 216, ст. 317, ст. 658 ЦК України. При цьому також вказує, що договір купівлі-продажу від 10.06.2003 р. є неукладеним, оскільки керівник СГ ТОВ «Лорд» Чоп»як М.І. такий не підписував, що підтверджується письмовими доказами, наявними у справі. Оскільки вважає, що зазначений договір купівлі-продажу від 10.06.2003 р. є неукладеним, тобто не підписаний уповноваженим представником СГ ТОВ «Лорд» - керівником Чоп»яком М.І., то він не може створювати юридичних наслідків для Відповідача – ФОП ОСОБА_3, зокрема, набуття права власності на Ѕ частини обладнання транспортера для переміщення цегли та 1/2 частини 2 пресів по виготовленню цегли ФМК-8 та ФМК-21. Крім цього, вважає безпідставним відмову суду у проведенні судової почеркознавчої експертизи щодо справжності підписів у документах. Також, зазначає, що судом не встановлено факту наявності в момент вчинення оспорюваного правочину тієї обставини, що Відповідач ФОП ОСОБА_3 був власником майна, яке ним відчужувалось позивачу – ФОП ОСОБА_2

Дані обставини, на думку Скаржника, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог.

Позивач – ФОП – ОСОБА_3 у відзиві б/н від 25.09.2015 р. заперечує доводи апеляційної скарги, посилаючись на те, що Позивачем не наведено належних і допустимих доказів та юридичних фактів невідповідності договору купівлі-продажу обладнання від 14.05.2007 р. вимогам щодо форми чи змісту договору, а також умовам чинності правочину, передбачених ст. 203 Цивільного кодексу України. Крім цього, необґрунтованим вважає посилання Скаржника на те, що договір купівлі-продажу від 14.05.2007 р. слід визнати недійсним, оскільки він вважає недійсним договір купівлі-продажу від 10.06.2003 р., стороною якого він не є. Договір купівлі-продажу від 10.06.2003 р. ніким не оскаржувався, недійсним не визнавався, презумпція недійсності цього договору не спростована, що відображено у рішенні господарського суду Тернопільської області від 27.11.2012 р. у справі №6/112-2070. Вказує, що Позивачем не обґрунтовано свої вимоги, не зазначено, яке саме його право порушено, та порушено якою саме дією/бездіяльністю ОСОБА_3, не долучено належних і допустимих доказів, які би свідчили про юридичний факт порушення його права, а вимога визнати недійсним договір від 14.05.2007 р. базується на припущенні недійсності договору від 10.06.2003 р. та не підкріплюється жодними юридично значущими аргументами. Таким чином, оскаржуване рішення місцевого господарського суду повною мірою відповідає вимогам процесуального права. Просить таке залишити без змін, апеляційну скаргу – без задоволення.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 14.08.2015 р. прийнято апеляційну скаргу Фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 б/н від 06.07.2015 року (вх. № ЛАГС 01-05/3609/15 від 12.08.2015 року), на рішення господарського суду Тернопільської області від 24.06.2015 року у справі № 921/466/15-г/3 та призначено до розгляду в судове засідання на 14.09.2015 р. в складі колегії: головуючого судді - Давид Л.Л., суддів Кордюк Г.Т. та Юрченка Я.О.

14.09.2015 р. за клопотанням Скаржника розгляд справи відкладено в судове засідання на 28.09.2015 р. в складі колегії: головуючого судді Давид Л.Л., суддів Кордюк Г.Т. та Юрченка Я.О. (а.с.136-137).

Запис розгляду судової справи №921/466/15-г/3 здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Оберіг».

Заслухавши пояснення представників сторін 28.09.2015 р., судовою колегією з метою повного та всестороннього дослідження всіх матеріалів справи, оголошено перерву до 01.10.2015 р., в складі колегії: головуючого судді Давид Л.Л., суддів Юрченка Я.О. та Кордюк Г.Т. (а.с.142-143).

Розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 01.10.2015 р. в зв»язку з перебуванням судді Кордюк Г.Т. у відпустці в склад колегії по розгляду справи №921/466/15-г/3 введено суддю Гриців В.М.

01.10.2015 р. Відповідачем в канцелярію суду подано письмові пояснення б/н від 01.10.2015 р. (вх. № апеляційного суду 01-04/6229/15 від 01.10.2015 р.), в яких зазначено, що, як вбачається із рішення господарського суду Тернопільської області від 27.11.2012 р. у справі №6/112-2070, господарський суд вважає встановленим той факт, що 10.06.2003 р. підприємці ОСОБА_3 та ОСОБА_6 придбали в СГ ТОВ «Лорд» по 1/2 частини транспортера для переміщення цегли, по 1/2 частини преса по виготовленню цегли ФМК-8 та по 1/2 частини преса по виготовленню цегли ФМК-21. Відтак вважає, що оскільки у даній справі беруть участь ті самі особи, що й у справі №6/112-2070 факт наявності у ОСОБА_3 права власності на відчужуване майно на момент вчинення оскаржуваного правочину від 14.05.2007 р. повторному доказуванню не підлягає. Позивач ОСОБА_2 не може бути суб»єктом оскарження договору купівлі-продажу, укладеного 10.06.2003 р. між СГ ТОВ «Лорд» та ОСОБА_3, оскільки він не є стороною договору, не заявляє претензій на майно, яке відчужувалось за цим договором. Щодо поданого Скаржником листа керівника СГ ТОВ «Лорд» Чоп»яка М.І., вважає такий неналежним доказом в даній справі. Згідно резолютивної частини даних пояснень в разі долучення до матеріалів справи в якості доказу листа керівника СГ ТОВ «Лорд» Чоп»яка М.І. – просить витребувати від Чоп»яка М.І. документи, які підтверджують наявність у нього відповідних повноважень на підписання такого листа (копію трудової книжки, статут СГ ТОВ «Лорд», від органів Пенсійного Фонду України – підтвердження сплати внесків до Пенсійного фонду за директора СГ ТОВ «Лорд» Чоп»яка М.І.). Рішення місцевого господарського суду просить залишити без змін, апеляційну скаргу – без задоволення.

01.10.2015 р. в канцелярію суду від представника Відповідача поступило клопотання б/н від 01.10.2015 р. (вх. № апеляційного суду 01-04/4432/15 від 01.10.15 р.) про продовження строку розгляду справи на 15-ть днів. Також просить постановити ухвалу про участь сторони Відповідача у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Проведення судового засідання у режимі відеоконференції доручено господарському суду Тернопільської області.

01.10.2015 р. в канцелярію суду від представника Скаржника поступило клопотання про долучення до матеріалів справи письмових доказів, а саме: витягу з ЄДРЮОФОП від 29.09.2015 р. за №1000312507 щодо юридичної особи ТОВ «Лорд», згідно якого керівником та підписантом цієї юридичної особи є Чоп»як М.І.

Ухвалою суду від 01.10.2015 р. у справі №921/466/15-г/3 задоволено клопотання Позивача про продовження строку розгляду спору в порядку ст. 69 ГПК України та про розгляд справи у режимі відеоконференції. Розгляд справи відкладено на 19.10.2015 р. (в складі колегії: головуючого судді Давид Л.Л. суддів Гриців В.М. та Юрченка Я.О.), із зазначенням, що таке буде проведено в режимі відеоконференції. Забезпечення проведення судового засідання в режимі відеоконференції покладено на господарський суд Тернопільської області. Зобов»язано Відповідача подати докази набуття права власності на Ѕ частини транспортера для переміщення цегли, преси по виготовленню цегли ФМК-8 та ФМК-21 обладнання цегельного заводу, яке знаходиться за адресою: вул. Зацерковна, 1а в селі Остап»є Підволочиського району Тернопільської області станом на 14.05.2007 р. в оригіналі. Позивача зобов»язано надати суду докази здійснення оплати по договору купівлі-продажу від 14.05.2007 р.

В судовому засіданні 19.10.2015 р. оголошено перерву до 09.11.2015 р. в складі колегії: головуючого судді Давид Л.Л., суддів Юрченка Я.О. та Гриців В.М.

26.10.2015 р. в канцелярію суду від представника ФОП ОСОБА_2 поступило клопотання б/н від 22.10.2015 р. про долучення до матеріалів справи письмових доказів, а саме: копії розписок (а.с.177-179).

04.11.2015 р. в канцелярію суду від Відповідача поступив супровідний лист б/н від 30.11.2015 р. з долученими судовими рішеннями, а саме: рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 15.12.2003 р., рішення Під волочиського районного суду Тернопільської області від 19.10.2012 р. у справі №2/1912/258/2012, рішення господарського суду Тернопільської області від 27.11.2012 р. у справі №6/112-2070, постанова Львівського апеляційного господарського суду у справі №6/112-2070, постанова Вищого господарського суду України від 03.07.2013 р. у справі №6/112-2070, рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 13.03.2013 р. у справі №2/604/12/13, рішення апеляційного суду Тернопільської області від 03.06.2013 р. у справі №789/577/13, рішення господарського суду Тернопільської області від 09.12.2014 р. у справі №921/1026/14-г/9, постанова Львівського апеляційного господарського суду від 24.02.2015 р. у справі №921/1026/14-г/9 (а.с.183-218)

06.11.2015 р. в канцелярію суду від Відповідача поступила заява про долучення до матеріалів справи виписки з ЄДРЮФОП, де вказано, що станом на дату написання листа Чоп»як М.І. не був ні директором, ні підписантом СГ ТОВ «Лорд», не вправі діяти від імені цієї юридичної особи, відтак вважає, що ОСОБА_7 є директором і підписантом СГ ТОВ «Лорд» і саме він вправі діяти від імені цієї юридичної особи. (а.с.219-220).

09.11.2015 р. в канцелярію суду від представника Відповідача поступив супровідний лист б/н від 06.11.2015 р. про доручення до матеріалів справи копії (прінт-скрін) безкоштовного запиту до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; витяг з ЄДРЮОФОП №1000386256 станом на 06.11.2015 р., копія відповіді на запит адвоката ОСОБА_8 – ОСОБА_9 (а.с.222-228).

09.11.2015 р. також в канцелярію суду від Відповідача поступили завірені копії документів, згідно супровідного листа, б/н від 06.11.2015 р.: копія договору купівлі-продажу від 10.06.2003 р., копія акта приймання-передачі обладнання цегельного заводу, згідно договору купівлі-продажу від 10.016.2203 р., копія накладної №34 , виданої СГ ТОВ «Лорд» ОСОБА_3 10.06.2003 р., копія договору купівлі-продажу №3200106 від 28.02.2003 р., копія накладної №3203200106 від 03.03.2003 р. копія трудової книжки Дем»янчука З.М. (а.с.229-241).

В судове засідання 09.11.2015 р. до господарського суду Тернопільської області з»явились представники сторін. Судова колегія, заслухавши пояснення представників сторін, з врахуванням поданих вище додаткових доказів у справі, оголосила перерву до 30.11.2015 р. в складі колегії :головуючого судді Давид Л.Л., суддів Юрченка Я.О. та Гриців В.М. (а.с.242-243).

30.11.2015 р. в судове засідання до господарського суду Тернопільської області з»явились представни сторін, які підтримали свої доводи і заперечення з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, відзиві на неї та з врахуванням поданих додаткових доказів.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою, відзивом на неї, додатково поданими доказами та доказами, які наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про невідповідність рішення місцевого господарського суду дійсним обставинам справи, з огляду на наступне.

14.05.2007 р. ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1, (Продавець) та громадянин ОСОБА_10, паспорт серії НС 057067 виданий Уманським МВ УМВС України в Черкаській області 16 січня 1996 року, який зареєстрований за місцем проживання ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, в особі громадянина ОСОБА_11»янчука ОСОБА_12, паспорт серії МС 649700 виданий Під волочиським РВУ МВС України в Тернопільській області 20 березня 2000 р., який зареєстрований за місцем проживання в с. Остап»є Підволочиського району Тернопільської області (Покупець) уклали договір купівлі-продажу обладнання (а.с.20-21), згідно п.1.1. якого Продавець зобов»язується передати у власність Покупцю 1/2 частину транспортера для переміщення цегли, преси по виготовленню цегли ФМК-8 та ФМК-21, всього дві штуки, обладнання цегельного заводу, яке знаходиться за адресою: вулиця Зацерковна, 1а в селі Остап»є Підволочиського району Тернопільської області, а Покупець зобов»язується прийняти об»єкт продажу, сплатити ціну продажу і виконати умови, що визначені в цьому Договорі.

Позивач, як в суді першої інстанції так і в апеляційному господарському суді зазначає, що Відповідач на час укладення вищевказаного договору не був законним власником предмету Договору – 1/2 частини обладнання транспортера для переміщення цегли, 1/2 частини 2 пресів по виготовленню цегли ФМК-8 та ФМК-21.

10.06.2003 р. ФОП ОСОБА_3, як покупцем та СГ ТОВ «Лорд» в особі директора Чоп»яка М.І., як продавцем укладено договір купівлі-продажу обладнання цегельного заводу, що знаходиться по вул. Зацерква в с. Остап»є, Підволочиського району, Тернопільської області. Однак, зазначає, що даний Договір є не укладеним , оскільки керівник СГ ТОВ «Лорд» Чоп»як М.І. такий не підписував і про його існування йому не було відомо. Відповідно вважає Договір недійсним, як такий, що не підписаний уповноваженим представником СГ ТОВ «Лорд» - керівником Чоп»яком М.І., а відтак не створює юридичних наслідків для ФОП ОСОБА_3, а саме: набуття останнім права власності на 1/2 частини обладнання транспортера для переміщення цегли та 1/2 частини 2 пресів по виготовленню цегли ФМК-8 та ФМК-21. Крім цього, вказує, що накладна №34 від 10.06.2003 р. видана СГ ТОВ «Лорд» з метою проведення оплати за вищевказаним договором купівлі-продажу від 10.06.2003 р. директор СГ ТОВ «Лорд» не підписував та не видавав.

При перегляді рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду керувалась наступним.

Згідно ч.1 ст. 2 Цивільного кодексу України учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи.

Людина, як учасник цивільних відносин визначається фізичною особою (ст. 24 Цивільного кодексу України), яка наділена цивільною правоздатністю (ст. 25 Цивільного кодексу України). Згідно ч. 3 ст. 26 Цивільного кодексу України фізична особа здатна мати усі майнові права, встановлені цим Кодексом.

Юридичні особи поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права.

Пункт 2 ч. 2 ст. 55 ГК України дає визначення поняття суб»єкта господарювання – громадяни України, іноземці та особи без громадянства , які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Згідно ст. 50 Цивільного кодексу України , фізична особа з повною цивільною дієздатністю має право на здійснення підприємницької діяльності, яку здійснює за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

У відповідності до ст. 2 Господарського кодексу України , учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Стаття 1 Господарського процесуального кодексу України встановлює право учасників відносин у сфері господарювання на звернення до господарського суду.

Згідно п.1.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. №11 «Про деякі питання визнання првавочинів (господарських договорів) недійсними», справи зі спорів, пов»язаних з визнанням право чинів (господарських договорів) недійсними, розглядаються господарськими судами за одночасної наявності двох умов: якщо ці спори виникають з цивільних (частина перша статті 1 Цивільного кодексу України) або господарських (стаття 3 Господарського кодексу України) відносин, у тому числі з корпоративних, та суб»єктний склад сторін спору відповідає вимогам статті 1 Господарського процесуального кодексу України.

Аналізуючи оспорюваний Позивачем договір, судова колегія прийшла до висновку про те, що він укладений двома фізичними особами ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а тому вирішення спору про визнання його недійсним господарським судом не відповідає вимогам ст. 1 та ст. 12 Господарського процесуального кодексу України.

Як з»ясовано в судовому засіданні Львівського апеляційного господарського суду на час укладення спірного договору і ОСОБА_2 і ОСОБА_3 були зареєстровані як фізичні особи – підприємці (а.с.9-16).

В такому випадку, в разі придбання (відчуження) ними майна з метою ведення господарської діяльності як в преамбулі договору, так і в розділі «підписи сторін» слід було вказати номери Свідоцтв про державну реєстрацію і статус сторін як суб»єктів підприємницької діяльності.

В даному випадку, 14 травня 2007 року договір купівлі-продажу підписали фізичні особи ОСОБА_3 та ОСОБА_10 через свого представника Дем»янчука ОСОБА_12.

В преамбулі договору фізичні особи вказали свої паспортні дані, особисті ідентифікаційні номери (які згідно Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб – платників податків та інших обов»язкових платежів, чинного в 2007 році, присвоюються фізичним особам) та місце проживання.

В розділі «Підписи сторін» також вказані лише прізвища фізичних осіб.

Також в судовому засіданні Львівського апеляційного господарського суду з»ясовано, що розрахунки по договору відбувались готівковими коштами, які передавались під розписку.

З поданих представником Скаржника належним чином завірених розписок від 03.09.2007 р., 15.01.2008 р. та б/н і дати (а.с.177-179), вбачається, що ОСОБА_3 отримано від ОСОБА_2 та від Дем»янчука А.М. грошові кошти за обладнання цегельного заводу.

З рішень Підволочиського районного суду Тернопільської області від 15.12.2003 р. у справі №2-1104, від 19.10.2012 р. у справі №2/1912/258/2012, від 13.03.2013 р. у справі №2/604/12/13, вбачається, що між сторонами – фізичними особами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 існує тривалий конфлікт щодо володіння та розпорядження комплексом цегельного заводу (с. Остап»є Підволочиського району Тернопільської області, вул. Зацерковна 1 «а»).

Обладнання , яке є предметом спірного договору – 1/2 частини транспортера для переміщення цегли, преси по виготовленню цегли ФМК-8 та ФМК-21 всього дві штуки (обладнання цегельного заводу) є невіддільною частиною цього заводу.

19.10.2012 р. рішення Під волочиського районного суду Тернопільської області (а.с.185-188) вирішено спір щодо розірвання договору купівлі-продажу, укладеного ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_2.

З наведеного вище слідує, що спір про визнання недійсним договору купівлі продажу обладнання, укладеного громадянином ОСОБА_3 та громадянином ОСОБА_2 14 травня 2007 р. не підвідомчий господарському суду в силу ст. ст. 1, 12 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського суду.

Згідно ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Ні Позивачем, ні Відповідачем у справі не подано доказів, які б свідчили про використання ними 1/2 частини транспортера для переміщення цегли, преси по виготовленню цегли ФМК-8 та ФМК-21 всього дві штуки (обладнання цегельного заводу) в господарській діяльності.

Зібрані у справі докази свідчать лише про наявність спору між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з приводу права власності на спірний об»єкт.

У відповідності до вимог ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей , передбачених у цьому розділі . Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку , користується правами , наданими суду першої інстанції.

Згідно п.1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Судова колегія прийшла до висновку, що правовідносини по спірному договору склались між фізичними особами ОСОБА_3 та ОСОБА_2, а не між суб»єктами підприємницької діяльності, відповідно до цього, даний спір не підвідомчий господарському суду.

          Відтак, рішення господарського суду Тернопільської області від 24.06.2015 р. у даній справі підлягає скасуванню з припинення провадження у справі №921/466/15-г/3 на підставі п.1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

          Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України,

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 б/н від 06.07.2015 р. задоволити частково.

2.          Рішення господарського суду Тернопільської області від 24.06.2015 р. скасувати та припинити провадження у справі №921/466/15-г/3.

3.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4.          Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 04.12.2015 р.

Головуючий суддя                                                                       Давид Л.Л.

Судді                                                                                          Гриців В.М.

                                                                                                    ОСОБА_1