ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_________________________________________________

__________________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 "20" лютого 2007 р.                                                           Справа № 13/66-05

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Гулової А.Г.

суддів:                                                                        Пасічник С.С.

                                                                                   Шкляр Л.Т.

 

при секретарі                                                            Ямковій О.О. ,

за участю представників сторін:

від позивача:     ОСОБА_3 - представника за довіреністю від 19.02.2007р.,

ОСОБА_4 - представника за довіреністю від 19.02.2007р.;

від відповідача: не з'явився

 

розглянувши апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м.Вінниця

на рішення господарського суду Вінницької області

від "27" січня 2006 р.  у справі № 13/66-05 (суддя С.Тісецький)

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м.Вінниця 

до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, с.Городище Літинського району Вінницької області 

про стягнення холодильного обладнання на суму 5717,40грн., 360,00грн. орендної плати, 100,00грн. витрат по монтажу обладнання,

 

ВСТАНОВИВ:

 

Рішенням господарського суду Вінницької області від 27 січня 2006р.у справі №13/66-05 відмовлено в позові Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (м.Вінниця) до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (с.Городище Літинського району Вінницької області) про стягнення холодильного обладнання в натурі в асортименті, вказаному у товарному чеку, та припинено провадження у справі на підставі п.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України в частині стягнення з відповідача 360,00грн. орендної плати та 100,00грн. витрат по монтажу обладнання.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати з наведених у скарзі підстав та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

Мотивуючи апеляційну скаргу, позивач зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги ту обставину, що жодних доказів на підтвердження факту купівлі відповідачем холодильного обладнання в матеріалах справи не існує, а вказане обладнання нею отримано в тимчасове користування на підставі договору суборенди обладнання від 20.07.2003р.

Як стверджує позивач, факт прийняття відповідачем холодильного обладнання в суборенду підтверджується тим, що 20.06.2003р. був вибитий товарний чек, в якому вказується асортимент товару, відпущеного підприємцю ОСОБА_2, й штамп оплати на цьому чеку відсутній.

Відповідач проти апеляційної скарги заперечила, зазначивши у письмовому відзиві на апеляційну скаргу, зареєстрованому судом апеляційної інстанції 20.04.2006р. за вх.№02-01/2792/06 (а.с.95-98), що акту приймання-передачі обладнання та накладну НОМЕР_1 про отримання цього обладнання не підписувала, а підписи, які стоять на вказаних документах, підроблені. Крім того, відповідач стверджує, що зазначена в акті вартість переданого в оренду обладнання не відповідає дійсності.

Розгляд справи неодноразово відкладався в зв'язку з ненаданням прокуратурою Вінницької області на запит суду апеляційної інстанції матеріалів перевірки, здійсненої на виконання повідомлення господарського суду Вінницької області від 27.01.2006р. №13/66-05.

20.02.2007р. прокуратура м.Вінниці направила суду апеляційної інстанції лист за НОМЕР_2, в якому повідомила, що на даний час перевірка документів про фінансово-господарську діяльність між підприємцями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не завершена, виконуються вказівки прокуратури міста, надані згідно постанови прокурора міста про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 16.08.2006р. Крім того, як вказано у листі, по матеріалах було проведено почеркознавче дослідження НОМЕР_5, згідно якого підпис, поставлений в графі "ОСОБА_2" акту приймання-передачі від 20.06.2003р. та в графі "отримав" у накладній НОМЕР_1 виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою, й на даний час по матеріалах планується призначення повторного почеркознавчого дослідження з врахуванням вільних зразків підписів працівників ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які не було надано на дослідження, зокрема, підписів менеджера ОСОБА_5 та юриста ОСОБА_6

Представники позивача в судовому засідання підтримали доводи апеляційної скарги з врахуванням наданих суду письмових пояснень за вих.№18/07 від 16.02.2007р. Просять рішення господарського суду Вінницької області від 27.01.2006р. у даній справі скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідач або уповноважений нею представник в судове засідання 20.02.2007р. не з'явились. Про причини їх нез'явлення суд апеляційної інстанції не повідомлено.

Зважаючи на те, що розгляд апеляційної скарги неодноразово відкладався, а також те, що про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги відповідач була повідомлена належним чином (копію ухвали про призначення розгляду справи на 20.02.2007р. було надіслано на адресу відповідача рекомендованим листом 28.12.2006р. згідно реєстру відправки рекомендованої кореспонденції, витяг з якого долучено до матеріалів справи), враховуючи положення ст.101 Господарського процесуального кодексу України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, колегія суддів вважає, що нез'явлення в судове засідання відповідача чи її представника не перешкоджає переглядові справи за наявними в ній доказами.

Судова колегія, заслухавши пояснення представників позивача, розглянувши та обговоривши доводи, зазначені в апеляційній скарзі позивача, перевіривши матеріали справи та юридичну оцінку обставин справи, повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

24.01.2005р. в господарський суд Вінницької області звернувся суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 (м.Вінниця) з позовом до підприємця ОСОБА_2 (с.Городище Літинського району Вінницької області) про стягнення з останньої на свою користь холодильного обладнання в асортименті, вказаному в накладній НОМЕР_1, на суму 5717,40грн., суми орендної плати в розмірі 360,00грн. за користування обладнанням та 100,00грн. витрат по монтажу обладнання працівниками позивача.

Обґрунтовуючи  заявлені вимоги, позивач зазначив, що:

- 20.06.2003р. між ним та відповідачем було укладено договір суборенди, згідно якого позивач зобов'язався передати відповідачу в тимчасове користування на строк до 20.06.2004р. охолоджувач в комплекті, вказаному в накладній, й по накладній НОМЕР_1 відповідачу було передано обладнання в асортименті на суму 5714,40грн. з врахуванням ПДВ;

- у встановлений строк відповідач обладнання не повернула, в зв'язку з чим їй було пред'явлено претензію з вимогою повернення обладнання, проте, дана вимога залишена відповідачем без задоволення;

- згідно п.10.1 договору суборенди відповідач зобов'язалася сплачувати орендну плату за користування холодильним обладнанням, однак, не сплачувала, через що у неї утворилася заборгованість по орендній платі в сумі 360,00грн. за весь час користування обладнанням;

- витрати по монтажу обладнання в сумі 100,00грн. з відповідача підлягають стягненню на підставі п.23 договору суборенди за невиконання п.22 цього ж договору.

На підтвердження своїх доводів позивач надав копію та оригінал договору суборенди холодильного обладнання від 20.06.2003р., копії акту приймання-передачі від 20.06.2003р., накладної НОМЕР_1 (оригінали яких було оглянуто в судовому засіданні), претензії НОМЕР_3, тощо (а.с.9-11,16-17,35,36,37).

З наданого позивачем договору (а.с.35) вбачається, що предметом суборенди сторони встановили охолоджувач марки "Concord-Micro" вартістю 5000,00грн.

В акті ж приймання-передачі від 20.06.2003р. та накладній НОМЕР_1,  на які посилається позивач, зазначено про передачу суборендарю (відповідачу у справі) охолоджувача "Компакт", коннектора S, регулювальної станції СО2 та шланга трубопровідного в кількості 4шт. на загальну суму 5717,40грн. з врахуванням ПДВ.  Посилання на договір суборенди від 20.06.2003р. відсутні.

Відповідач проти позову заперечила, зазначивши у письмових поясненнях від 02.02.2005р. (а.с.18-21), що отримала обладнання, яке не було предметом укладеного з позивачем договору, та, крім того, бувше у користуванні, по товарному чеку НОМЕР_4 (а.с.48) й вартість обладнання, вказана позивачем у позовній заяві - 5714,40грн., є вищою, ніж зазначена у товарному чеку НОМЕР_4 - 4832,00грн., асортимент обладнання вказаний у накладній, на яку посилається позивач у своїй позовній заяві, за твердженням відповідача, не відповідає нею отриманому.

Всупереч твердженням позивача, відповідач заперечує факт отримання нею обладнання по договору суборенди від 20.06.2003р.

Як пояснила відповідач, на час підписання нею договору суборенди, за словами позивача, обладнання, яке було предметом договору, на складі не було, в зв'язку з чим працівник позивача - менеджер ОСОБА_5- запропонував їй інше обладнання для тимчасового користування, доки не буде привезений необхідний охолоджувач, за умови внесення нею в касу 4832,00грн. Вказану суму, стверджує відповідач, вона сплатила даному працівнику, після чого їй було виписано товарний чек НОМЕР_4, а також повідомлено, що дані кошти будуть повернені після поставки охолоджувача марки "Concord-Micro" та повернення отриманого обладнання.  

Однак,  зазначає відповідач, необхідне їй обладнання досі не поставлено, а після спроб домовитись з позивачем, працівники останнього намагалися силоміць заволодіти обладнанням, що було передане по товарному чеку.

Крім того, відповідач стверджує, що в примірнику договору суборенди від 20.06.2003р., який знаходиться у неї, термін дії не визначений, а тому вимога про стягнення орендної плати за користування обладнанням не може бути задоволена, як і не може бути задоволена вимога про стягнення 100,00грн. витрат на монтаж обладнання, оскільки, за твердженням відповідача, такі витрати та витрати на обслуговування обладнання були понесені тільки нею.

Однак, на підтвердження цього відповідач надала ксерокопію договору суборенди, тоді як позивач надав оригінал, а докази понесення нею додаткових витрат, всупереч вимогам ст.33 Господарського процесуального кодексу України, не представила.

В ході судового розгляду справи по першій інстанції відповідач заявила клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи (а.с.38-39), посилаючись, при цьому, на те, що акт приймання-передачі від 20.06.2003р. та накладну НОМЕР_4 від цієї ж дати, які позивач вважає доказами отримання відповідачем охолоджувача "Компакт", коннектора-S, регулюючу станцію СО2 та чотири шланги трубопровідні, вона не підписувала, а підписи, що проставлені замість неї, сфальсифіковані.

Ухвалою від 15.03.2005р. (а.с.44) господарський суд Вінницької області зупинив провадження у справі в зв'язку з призначенням почеркознавчої експертизи, проведення якої було доручено Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, однак, в зв'язку з несплатою відповідачем послуг експерта матеріали судової справи було повернено без виконання, а провадження у справі поновлено (а.с.58-66).

В заяві про уточнення позовних вимог (а.с.76) позивач зазначив, що в позовній заяві підставою своїх вимог вказав сплив терміну дії договору суборенди, в зв'язку з чим холодильне обладнання підлягало поверненню підприємцю ОСОБА_1 Змінивши позовні вимоги, позивач просив повернути холодильне обладнання, отримане відповідачем по товарному чеку від 20.06.2003р. Таким чином, позивач фактично відмовився від вимоги про стягнення з відповідача 360,00грн. орендної плати та 100,00грн. за монтаж обладнання.

Крім того, 27.01.2006р. представник позивача надала письмове клопотання (а.с.77), в якому просила не брати до уваги акт приймання-передачі від 20.06.2003р. та накладну НОМЕР_1, посилаючись на те, що вказані документи не були знайдені в бухгалтерській звітності, що викликає сумнів в їх походженні та чинності.

Додатково слід зазначити, і про це повідомлялося вище, що з листа прокуратури м.Вінниці за НОМЕР_2, вбачається,  що по матеріалах перевірки документів про фінансово-господарську діяльність між підприємцями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було проведено почеркознавче дослідження НОМЕР_5, яким було встановлено, що підпис, поставлений в графі "ОСОБА_2" акту приймання-передачі від 20.06.2003р. та в графі "отримав" у накладній НОМЕР_1 виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою, й на даний час по матеріалах планується призначення повторного почеркознавчого дослідження з врахуванням вільних зразків підписів працівників ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які не було надано на дослідження, зокрема, підписів менеджера ОСОБА_5 та юриста ОСОБА_6

Оцінивши доводи сторін та подані ними докази в сукупності господарський суд Вінницької області дійшов правомірного висновку про відмову в позові, встановивши, що позивачем не доведено, що передача обладнання відповідачу відбулась на підставі договору суборенди, без сплати коштів відповідачем за вказане обладнання.

Колегія суддів погоджується й з висновком суду про припинення на підставі                    п.4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України провадження в частині стягнення з відповідача 360,00грн. орендної плати та 100,00грн. витрат по монтажу обладнання.

В апеляційній скарзі на судове рішення позивач заперечує той факт, що відповідач  сплатила по товарному чеку НОМЕР_4 кошти в сумі 4832,00грн.

Однак, позивач, не спростовуючи того, що передача обладнання відбулася саме за товарним чеком, тобто позивач не піддає сумніву юридичну силу цього документа, а відтак, і факт його підписання зі своєї сторони, водночас, не взяв до уваги, що товарний чек є розрахунковим документом і в товарному чеку НОМЕР_1 зазначено, що підприємець ОСОБА_2 є покупцем.

За таких обставин, вимога позивача про повернення відповідачем обладнання, переданого по товарному чеку, є безпідставною й такою, що не підлягає задоволенню.

Рішення господарського суду Вінницької області від 27.01.2006р. у даній справі слід залишити без змін, а подану позивачем апеляційну скаргу - без задоволення.

 Керуючись ст.ст.  101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Вінницької області від 27.01.2006р. у справі №13/66-05 залишити без змін, а апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 - без задоволення.

 

2. Матеріали справи №13/66-05 повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя                                                                 Гулова А.Г.

судді:

                                                                                           Пасічник С.С. 

                                                                                           Шкляр Л.Т. 

 Віддрук. 4 прим.

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу

4 - внаряд