ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 липня 2006 р. | № 32/26 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. –головуючого, |
Волковицька Н.О., Коробенко Г.П. |
розглянувши матеріали касаційної скарги | Військової частини А 4608, м. Дніпропетровськ |
на постанову | Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.04.2006р. |
у справі | господарського суду Дніпропетровської області |
за позовом | Благодійного фонду “Наші діти”, м. Дніпропетровськ |
до | 1. Військової частини А 0151, м. Дніпрпетровськ 2. Військової частини А 4608, м. Дніпропетровськ 3. Військової частини А 0215, м. Вінниця 4. Військової частини А 0820 Київська обл., м. Васильків |
третя особа | Дніпропетровське міське управління земельних ресурсів, м. Дніпропетровськ |
про | усунення перешкод в користуванні майном |
за участю представників:
позивача: не з’явився
відповідача 1: не з’явився
відповідача 2: Огородник Т.Л. –дов. від 20.01.2006р. №59
відповідача 3: не з’явився
відповідача 4: не з’явився
третьої особи: не з’явився
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2005р. у справі №32/26 задоволено клопотання позивача про забезпечення позову у вигляді заборони відповідачам та будь-яким іншим фізичним та юридичним особам здійснювати будь-які дії, пов’язані із відчуженням, знищенням або пошкодженням спірного нерухомого майна.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.04.2006р. у справі №32/26 ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2006р. у даній справі змінено шляхом виключення із резолютивної частини ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2005р. слова “відчуженням”.
Постанова мотивована обгрунтованістю клопотання позивача про забезпечення позову, а також тим, що законодавством України не передбачено обмежень використання власником своїх прав стосовно майна, що знаходиться в оренді.
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, військова частина А 4608, звернулась з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить ухвалу скасувати повністю, а постанову скасувати в частині залишення апеляційної скарги без задоволення, мотивуючи скаргу тим, що господарський суд виніс ухвалу без виклику представників сторін, а також тим, що своєю ухвалою господарський суд порушив право власності відповідача, гарантоване йому ст.41 Конституції України, Законом України “Про власність”, безпідставно позбавивши його права розпорядження майном, що йому належить на праві приватної власності.
Позивач, відповідачі -1, -3, -4, третя особа не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, одночасно з поданням позовної заяви позивачем було заявлено клопотання про забезпечення позову у вигляді заборони відповідачам та будь-яким іншим фізичним та юридичним особам здійснювати будь-які дії, пов’язані із відчуженням, знищенням або пошкодженням наступного нерухомого майна: будівля колишньої їдальні, площею 330 кв.м.; будівля колишнього сховища, площею 88 кв.м.; будівля колишнього сховища, площею 132 кв.м.; колишня теплиця, площею 72 кв.м.; під’їздні шляхи, площею 2162 кв.м.; розташовані на території військового містечка №48/51 у Дніпропетровському гарнізоні за адресою: вул. Барвенковська, 39(2), 49 корпус ПВО України, військова частина А 0151.
Вказане клопотання обгрунтоване посиланням на здійснення відповідачем-1 дій, що свідчать про намагання здійснити знищення (зніс) вищезазначеного нерухомого майна.
Відповідно до ст. 66 ГПК України, забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Враховуючи достатньо обгрунтоване припущення, що на момент виконання рішення зазначене нерухоме майно може бути знесено, що значно ускладнить виконання рішення суду, господарські суди попередніх інстанцій дійшли обгрунтованого висновку щодо необхідності вжиття заходів до забезпечення позову в частині заборони відповідачам здійснювати дії, пов’язані із знищенням або пошкодженням орендованого майна.
При цьому господарський суд апеляційної інстанції, врахувавши приписи ст.ст. 319, 326 ЦК України, правильно зазначив про помилковість вжиття господарським судом першої інстанції такого заходу до забезпечення позову, як заборона власнику відчужувати спірне майно, та правильно вирішив питання стосовно відчуження спірного майна шляхом виключення з висновку ухвали місцевого господарського суду слова “відчуженням”.
Доводи заявника касаційної скарги про те, що господарський суд виніс ухвалу без його участі, чим порушив його право заперечувати проти клопотання позивача, колегія вважає безпідставними, оскільки місцевий господарський суд вирішив питання про вжиття заходів до забезпечення позову у відповідності до п.10 ч.1 с. 65 ГПК України, тобто вчинив процесуальні дії передбачені розділом IХ ГПК України на стадії порушення провадження у справі та підготовки справи до розгляду, яким виклик сторін та участь представників сторін при вчиненні таких дій не передбачена, а отже і закріплені в ст.22 ГПК України права відповідача не порушені.
Що ж до решти доводів касаційної скарги, то вони повністю дублюють твердження відповідача викладені у апеляційній скарзі, які судом апеляційної інстанції враховані при винесенні оскаржуваної постанови.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційним господарським судом дана правильна юридична оцінка обставинам справи, порушень норм матеріального та процесуального права не вбачається, судове рішення відповідає чинному законодавству України та обставинам справи і підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, п.1 ст. 1119, ст. 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.04.2006р. у справі №32/26 залишити без змін.
Головуючий В.С. Божок
Судді Н.О. Волковицька
Г.П. Коробенко