ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.06.2009 Справа№ 33/81-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Павловського П.П.
суддів: Чус О.В. (доповідача), Швеця В.В.
при секретарі судового засідання: Резніченко С.Ю.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2 довіреність №12 від 24.02.09, представник;
Представник відповідача у судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги відкритого акціонерного товариства “Південний гірничо –збагачувальний комбінат” м. Кривий Ріг на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.09р. по справі № 33/81-09
за позовом: Суб”єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_3, м. Дніпродзержинськ
до Відкритого акціонерного товариства “Південний гірничо –збагачувальний комбінат” м. Кривий Ріг
про стягнення 119 998 грн. 48 коп..
ВСТАНОВИВ:
В січні 2009 року Суб”єкт підприємницької діяльності –фізична особа ОСОБА_3, м. Дніпродзержинськ звернувся в господарський суд Дніпропетровської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Південний гірничо –збагачувальний комбінат” м. Кривий Ріг про стягнення 119 998 грн. 48 коп..
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.09р.по справі №33/81-09 (суддя- Рудовська І.А.) позовні вимоги задоволенні.
При винесені оскаржуваного рішення господарський суд виходив с того що, позивачем матеріально доведено факт поставки відповідачу товару за договором № 1164д від 18.06.08р., а отже і виникнення у відповідача грошового зобов”язання по сплаті поставленого товару за цим договором.
Не погодившись з зазначеним рішенням господарського суду, Відкрите акціонерне товариство “Південний гірничо –збагачувальний комбінат” м. Кривий Ріг звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вважає оспорюване рішення винесеним з порушенням норм чинного законодавства, у зв”язку з чим просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.09р. –скасувати.
У запереченні на апеляційну скаргу суб”єкт підприємницької діяльності –фізична особа ОСОБА_3, м. Дніпродзержинськ просить суд відмовити відповідачеві в задоволенні апеляційної скарги, а рішення господарського суду від 25.03.09р. –залишити без змін.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.09р.- не підлягає скасуванню з наступних підстав:
Як вбачається з матеріалів справи між позивачем та відповідачем 18.06.08р. був укладений договір № 1164д.
Відповідно до умов договору та п. 4.3 договору, постачальник - суб”єкт підприємницької діяльності –фізична особа ОСОБА_3, зобов”язався поставити покупцю - Відкритому акціонерному товариству “Південний гірничо –збагачувальний комбінат” продукцію, а покупець зобов”язувався прийняти товар та оплатити його відповідно до умов оплати, встановлених договором № 1164д.
Згідно п. 3.1 договору, поставка товару здійснюється партіями, протягом строку дії цього договору. Певні обсяги та строки поставки товару узгоджуються сторонами, шляхом обміном листами, телеграмами, факсограмами і т.д. Поставка товару здійснюється на умовах: СРТ м. Кривий Ріг склад покупця (п. 3.2).
Пунктом 5.1. договору передбачено проведення розрахунку за поставлений товар, а саме на підставі пред”явлення постачальником – покупцю рахунків –фактур, при цьому в рахунках вказується ціна товару, встановлена в специфікації.
Оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, протягом 5-ти банківських днів з моменту пред”явлення рахунків –фактур та податкових накладних за фактично поставлений товар. У випадку несвоєчасного пред”явлення податкових накладних, строк оплати відсувається на період затримки податкових накладних (п.п.5.2, 5.3 ).
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання зобов”язання за договором № 1164д позивач здійснив поставку товару відповідачеві на загальну суму – 112 435 грн. 21 коп., згідно накладних № 57 від 01.10.08р. на суму 21 792 грн. 73 коп., № 61 від 29.10.08р. на суму 60 203. 12 коп., № 62 від 01.11.08р. на суму 30 439 грн. 36 коп., які скріплені печатками та підписами сторонами. Позивач виставив відповідачу рахунки на оплату за отриманий товар № 61 від 29.10.08р., № 62 від 01.11.08р., № 57 від 01.12.08р.
Відповідач пред”явлені рахунки не оплатив.
11.12.08р. позивач направив на адресу відповідача претензію № 104 з проханням перерахувати існуючу заборгованість, що склала – 112 435 грн. 21 коп.
У відповіді на претензію від 11.12.08р. № 009 відповідач відмовив в задоволенні заявленої позивачем претензії, посилаючись на відсутність грошових коштів для погашення виниклої заборгованості.
Відповідно до п. 10.1 договору № 1164д у випадку невиконання або неналежного виконання зобов”язання за існуючим договором, сторони несуть відповідальність, згідно чинному законодавству України.
Статтею 180 Господарського кодексу України передбачено зміст господарського договору ставлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну, або припинення господарських зобов”язаннь, які погоджено сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов”язкові умови договору відповідно до законодавства.
За нормами п. 1 статті 509 Цивільного процесуального кодексу України, зобов”язанням –є правовідношення в якому одна сторона зобов”язанна вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку.
Статтею 193 Господарського процесуального кодексу передбачено відповідно до закону, інших правових актів, умов договору і т.д. належне виконання, господарського зобов”язання учасниками господарських відносин.
Відповідно до ст.. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов”язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших правових актів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.. 599 Цивільного кодексу України зобов”язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Посиланні відповідача в апеляційній скарзі на недоведеність позивачем факту пред”явлення рахунків –фактур, згідно положень п. 5.2 договору, а у зв”язку із чим і недоведеністю наявності грошового зобов”язання з боку відповідача по договору № 1164д є безпідставним та не заслуговує на увагу, адже матеріали справи господарського суду містять рахунки № 61 від 29.10.08р. на суму 60 203, 12 грн, № 62 від 01.11.08р. на суму 30 439, 36 грн., № 57 від 01.10.08р. на суму 21 792, 73 грн., відповідні податкові накладні а також відповідні накладні № 61 від 29.10.08р. на суму 60 203, 12 грн, № 62 від 01.11.08р. на суму 30 439, 36 грн., № 57 від 01.10.08р. на суму 21 792, 73 грн., які скріплені печатками та підписами сторін, а також відповідь відповідача на претензію від 11.12.08р. № 009 що підтверджує факт отримання відповідачем товару, а отже і виникнення зобов”язання оплатити його відповідно до умов договору.
Згідно п. 5.2 договору відповідач повинен був оплатити товар протягом 5–ти банківських днів від дня отримання товару, як вірно зазначив господарський суд в рішенні від 25.03.09р. така обставина як отримання відповідачем виставленного рахунку –фактури не впливає на виконання ним зобов”язання за договором № 1164д, оскільки відповідач отримав товар разом із видатковою накладною, де чітко було зазначено вартість отриманого товару.
Також не заслуговують на увагу і твердження відповідача в апеляційній скарзі стосовно відмови в задоволенні вимог позивача щодо стягнення окрім основного зобов”язання ще і 3% річних з простроченої суми, оскільки вимогами статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Крім того, згідно вимог ст.. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов”язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь прострочений час, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв”язку з встановленням вірності розрахунків позивачем та правомірністю всебічному розгляду справи, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та не вбачає підстав для його скасування.
З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги
Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Південний гірничо –збагачувальний комбінат” м. Кривий Ріг на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.09р. - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.09р. по справі № 33/81-09 - залишити без змін
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду.
Головуючий суддя П.П.Павловський
Суддя О.В. Чус
Суддя В.В. Швець