ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.06.2009 Справа№ 7/28-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Павловського П.П.
суддів: Чус О.В. (доповідача), Швеця В.В.,
при секретарі судового засідання: Резніченко С.Ю.
за участю представників сторін:
від позивача: Кочура С.В., довіреність № 52-16/164 від 31.12.08 р.;
від позивача: Чобанюк Т.М., довіреність № 52-16/111 від 23.12.08 р.;
від відповідача: Рибалко О.А., довіреність № 64/08 від 16.12.08 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “ Торговий Дім “Євразресурс”Україна” м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.09р. по справі № 7/28-09
за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Південний гірничо –збагачувальний комбінат” м. Кривий Ріг
до товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім “Євразресурс”Україна” м. Дніпропетровськ
про стягнення 45 742 916, 65 грн.
ВСТАНОВИВ:
В лютому 2009 року Відкрите акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, що надійшла до господарського суду Дніпропетровської області 25.03.2009р., та заяви про збільшення (уточнення) позовних вимог, що надійшла до господарського суду Дніпропетровської області 27.04.2009р., просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Євразресурс Україна" м. Дніпропетровськ основний борг в розмірі 28 224 855, 13 грн., пеню за порушення строків оплати поставленого товару за період прострочення з 09.09.2008 р. станом на 26.01.2009р. у сумі 2 301 345, 02 грн., 3% річних за період прострочення з 09.09.2008р. станом на 31.03.2009р. у сумі 435 218, 28 грн., суму інфляційних втрат, розраховану із застосуванням індексів інфляції за вересень 2008 р. - лютий 2009 р. у розмірі 2 835 157, 76 грн., штраф за не вибірку відповідачем узгодженого обсягу поставки у сумі 11 946 472, 20 грн., а всього: 45 743 048, 39 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2009р. по справі № 7/28-09 (суддя Коваль Л.А.) припинено провадження у справі щодо позовних вимог про стягнення основного боргу у сумі 450 000,00грн; присуджено до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ЄвразРесурс Україна" на користь відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" заборгованість в сумі 27 774 855 грн. 13 коп, пеню у розмірі –2 301 345 грн. 02 коп., суму втрат від інфляції –2 835 157 грн. 76 коп., три відсотки річних в сумі 435 218 грн. 28 коп, штраф у розмірі - 8 362 530 грн. 54 коп, держ.мито у сумі –25 500 грн. 00 коп, а також витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу –118 грн. 00 коп.
Не погодившись з вищезгаданим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім “Євразресурс” Україна”, м. Дніпропетровськ звернулось в Дніпропетровський апеляційний господарський суд з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду від 13.05.09р. в частині стягнення штрафу у розмірі –8 362 530, 54 грн., також припинити провадження у справі щодо позовних вимог про стягнення основного боргу у розмірі 450, 00 грн., позовні вимоги задовольнити частково, стягнути з відповідача на користь позивача основний борг у розмірі 27 774 855, 13 грн., пеню в розмірі 2 301 345, 02 грн, суму витрат від інфляції у розмірі 2 835 157, 76 грн.3% річних у сумі 435 218, 28 грн, витрати по оплаті державного мита у сумі 25 500 грн та на оплату інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. В решті позовних вимог відмовити. Також, відповідач просив розстрочити виконання рішення суду в частині стягнення 27 774 855, 13 грн –основоного боргу, 2 301 345, 02 грн - пені, 2 835 157, 76 грн –витрат від інфляції, 435 218, 28 грн. –3% річних, всього 33 346 576, 19 грн. на дванадцять місяців, відповідно до графіку:
2 778 881, 35 грн. до 15 липня 2009 року;
2 778 881, 35 грн. до 15 серпня 2009 року;
2 778 881, 35 грн. до 15 вересня 2009 року;
2 778 881, 35 грн. до 15 жовтня 2009 року;
2 778 881, 35 грн. до 15 листопада 2009 року;
2 778 881, 35 грн. до 15 грудня 2009 року;
2 778 881, 35 грн. до 15 січня 2010 року;
2 778 881, 35 грн. до 15 лютого 2010 року;
2 778 881, 35 грн. до 15 березня 2010 року;
2 778 881, 35 грн. до 15 квітня 2010 року;
2 778 881, 35 грн. до 15 травня 2010 року;
2 778 881, 34 грн. до 15 червня 2010 року;
Скаржник вважає, що оскаржуване рішення прийняте господарським судом з порушенням норм процесуального права, а саме ст. ст. 32, 43 п. 6 ст. 83, ст.. 121 Господарського процесуального кодексу України, а також норм матеріального права, а саме ст..ст. 525 , 526 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, у зв”язку з чим зазначене рішення підлягає зміні.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, вважає оскаржуване рішення таким, що прийняте з повним з’ясуванням обставин справи та дотриманням норм чинного законодавства. Просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.09 по справі № 7/28-09 залишити без змін.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши доводи апеляційної скарги, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Як вбачається з матеріалів справи, 15.07.2008р. Відкрите акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", як постачальник, та Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Євразресурс Україна", як покупець, уклали договір поставки № 1443д (08) відповідно до умов якого Відкрите акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" зобов’язалося передати у власність покупця товар згідно специфікаціям (додаткам) по цінам, які є звичайними, справедливими, ринковими, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Євразресурс Україна" - прийняти зазначений товар та оплатити його на умовах, передбачених договором.
Специфікації на товар є невід`ємною частиною договору. Детальна інформація про кількість та якість товару вказана в додатках –специфікаціях, які оформлені належним чином та підписані повноважними представниками сторін
За згодою сторін в специфікаціях можуть бути вказані додаткові відомості про товар, а також інші умови виникнення та виконання зобов`язань по договору.
За специфікаціями можуть бути змінені умови поставки окремих партій товару. Згідно п.2.1. договору, в цьому випадку умови поставки, вказані в специфікації, мають пріоритет над умовами поставки, визначеними текстом договору.
Пунктами 3.1 –3.4. договору передбачені конкретні умови поставки вказуються в додатках –специфікаціях згідно "Інкотермс-2000". Відвантаження товару здійснюється з урахуванням реквізитів вантажоотримувачів, вказаних покупцем. Поставка товару здійснюється партіями протягом строку дії договору. Поставка товару може здійснюватися на підставі узгодженого графіку поставки, підписаного постачальником, покупцем та вантажоотримувачем.
Поставка товару здійснюється залізничним транспортом маршрутними нормами в рухомому складі, що надає покупець. Перевезення товару по договору здійснюється до узгодженого між сторонами пункту згідно з інструкціями покупця.
Відповідно до п.3.6. договору датою відвантаження товару є дата штемпеля на залізничній накладній станції відправлення.
Договір з боку відповідача підписано з протоколом розбіжностей. Сторонами узгоджено протокол розбіжностей.
Додатком № 1 до договору є погоджена сторонами договору специфікація № 1. Специфікацією № 1 визначена поставка концентрату марки КЗТУ У 13.1.-00191000-001:2007 з вмістом заліза 65,0 % +/- 0, 2 % у кількості 150 000, 00 тн (волога вага) за ціною без ПДВ 587, 05 грн., вартість 1 тн перевезення без ПДВ 28, 29 грн., на загальну суму без ПДВ 92 301 000, 00 грн., з урахуванням ПДВ –110 761 200, 00 грн. Строк поставки –щомісяця по 30 000 тн протягом строку дії Договору. Умови поставки: CРТ ст. Золотнішино (згідно Інкотермс –2000). Вантажовідправник - Відкрите акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", вантажоотримувач –ВАТ "Полтавський ГЗК", ст. Золотнішино, Південна залізниця.
Як вбачається з матеріалів справи господарського суду позивач поставив відповідачу товар за договором у кількості 65 208, 30 тн на загальну суму 48 224 855, 13 грн., що не заперечуються відповідачем.
Згідно залізничних квитанцій № 45008451 від 09.08.2008р., № 45384049 від 23.08.2008р., № 45384050 від 23.08.2008р., №№ 45384064, 45384065, 45384066 від 24.08.2008р., №№ 45384080, 45384082 від 25.08.2008р., №№ 45384118, 45384119 від 28.08.2008р., №№ 45384131, 45384132 від 29.08.2008р., №№ 45384145, 45384150, 45384151 від 30.08.2008р., №№ 45384163, 45384164 від 31.08.2008р., №№ 45384173, 45384174 від 01.09.2008р., №№ 45384214, 45384215 від 05.09.2008р. позивач відповідно до умов договору поставив відповідачу обумовлений договором товар у кількості 38 343, 3 тон.
Факт отримання товару за договором від 15.07.08р. відповідачем не заперечується.
Відповідно до п. 5.2. договору оплата товару покупцем здійснюється в грошовій формі на підставі рахунків-фактур, виставлених постачальником за кожну поставлену партію товару. Оплата поставленого товару покупцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 20 банківських днів з дати відвантаження.
На оплату поставленого товару позивач виставив відповідачу рахунки, що не заперечує відповідач.
Позивач зазначає, що відповідачем в неповному обсязі здійснено оплату за поставлений товар за наведеними залізничними квитанціям, у зв”язку з чим –наявність боргу у відповідача в сумі 28 224 855, 13 грн., що і є причиною спору.
Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобов’язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк .
Відповідно до п.1 ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору.
З огляду на положення п.5.2. договору, строк оплати поставленого товару за спірними залізничними квитанціями є таким, що настав.
Відповідач заперечує наявність свого боргу перед позивачем за поставлений за договором товар у заявленому до стягнення розмірі, посилається на обставини часткової оплати спірної суми.
Як вбачається, після звернення позивача з позовом до суду відповідач оплатив на користь позивача за поставлений за договором товар - 450 000, 00 грн. (200 000, 00 грн. згідно платіжного доручення № 101 від 02.03.2009р., 250 000, 00 грн. згідно платіжного доручення № 221 від 30.03.2009р.).
Позивач оплату боргу відповідачем в названій сумі підтверджує, у зв»язку з чим, колегія суддів погоджується з господарським судом та приходить висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у сумі 450 000, 00 грн. підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України в зв’язку з відсутністю предмету спору.
Доказів оплати поставленого товару в повному обсязі відповідач не надав як до господарського суду так і в апеляційну інстанцію.
З матеріалів справи господарського суду, вбачається, що, відповідач визнає позов в частині різниці між заявленою до стягнення сумою основного боргу 27 774 855, 13 грн.
Згідно ч.5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії відповідача не суперечать законодавству, не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, з огляду на те, що господарський суд приймає визнання позову відповідачем в частині стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у сумі 27 774 855, 13 грн.
Згідно ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов’язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов’язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Порушенням зобов’язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою.
Пунктом 8.2. договору передбачає відповідальність відповідача за прострочення оплати поставленого позивачем товару у вигляді пені у розмірі 0, 3% від простроченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент нарахування пені.
Статтею 548 Цивільного кодексу України передбачено забезпечення виконання зобов'язання (основного зобов'язання), якщо це встановлено договором або законом. Виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею).
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання .
Відповідно до п.8.3 договору у випадку порушення строків оплати товару, покупець зобов’язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі 0,3% від простроченої суми за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України.
За прострочення оплати вартості поставленого товару позивачем нарахована пеня у за період прострочення з 09.09.2008р. станом на 26.01.2009 р. у сумі 2 301 345, 02 грн.
Оскільки порушення строків оплати поставленого товару має місце, вимога позивача про стягнення пені підлягає задоволенню.
Згідно п. 8.5. Договору, у разі не вибірки покупцем узгодженого з постачальником об'єму товару відповідно до п.3.3. та відповідної специфікації, покупець до 10 числа місяця, що слідує за місяцем поставки, сплачує постачальнику штраф у розмірі 20% вартості невибраного товару.
Позивач згідно специфікації повинен був поставити відповідачу товар у кількості 150 000, 00 тн, щомісяця по 30 000 тн протягом строку дії Договору.
Відповідно до п.11.3. договору, його укладено строком з 01.08.2008р. до 31.12.2008р.
Відповідно до п.3.4. договору обов’язок надати рухомий склад для поставки товару покладено на відповідача. Обов’язок щодо надання рухомого складу для поставки товару в узгодженій сторонами кількості відповідач не виконав. Отже, має місце недовібирка товару з боку відповідача у кількості 84 791, 70 тн. Кількість товару, яка за Договором непоставлена, не заперечується відповідачем. Враховуючи умови Договору з урахуванням специфікації № 1 до Договору, товар відповідачем не вибраний на загальну суму 59 732 360, 98 грн. (84 791, 70 тн х 587, 05 грн. х 1,2 (ПДВ)). 20% від зазначеної суми становить 11 946 472, 20 грн.
Отже, позивач правомірно розрахував та заявив до стягнення штраф у розмірі 11 946 472, 20 грн.
Відповідно до специфікації № 1 сторони договору визначили умови поставки CРТ (Інкотермс –2000), за якими продавець зобов'язаний за власний рахунок укласти на звичайних умовах договір перевезення товару до узгодженого пункту в названому місці призначення звичайним маршрутом і в звичайно прийнятий спосіб; продавець зобов'язаний здійснити поставку шляхом надання товару перевізнику, з яким укладено договір перевезення.
Але п.3.4. договору визначає обов’язок саме відповідача надати рухомий склад для здійснення поставки.
Пункт 2.1. договору містить положення про те, що специфікаціями можуть бути змінені умови поставки окремих партій товару та лише в цьому випадку умови поставки, вказані в специфікації, мають пріоритет над умовами поставки, визначеними договором. Специфікації щодо змін умов поставки окремих партій товару сторонами не погоджувалися, а погоджена одна специфікація на всю партію товару. Стосовно випадку, коли зміна умов поставки окремих партій товару не мала місця, Договір не містить положень про пріоритет умов поставки, вказаних в специфікації, над умовами поставки, визначеними договором. Крім того, правила Інкотермс –2000 не регулюють питання відповідальності сторін. Між тим, умови договору, визначивши відповідальність відповідача за не вибірку об’єму товару, узгодженого сторонами, встановлюють відповідний обов’язок відповідача, який відповідач не виконав.
Згідно п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Враховуючи обставини спірних правовідносин, господарський суд правомірно зменшив розмір штрафу, заявленого до стягнення, до 8 362 530, 54 грн. (на 30%).
За викладеного, колегія суддів вважає за можливе задовольнити позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача штрафу у сумі 8 362 530, 54 грн.
В решті вимог щодо штрафу господарський суд вірно встановив - позов задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв”зку з встановленням факту прострочення виконання грошового зобов’язання є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми від інфляції, розрахованої із застосуванням індексів інфляції за вересень 2008 року –лютий 2009 року, у розмірі 2 835 157, 76 грн. та 3% річних за період прострочення з 09.09.2008 р. за станом на 31.03.2009 р. у розмірі 435 218, 28 грн.
Позивач самостійно визначається з позовними вимогами, а суд не має повноважень вплинути на рішення позивача з цього приводу. Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми втрат від інфляції, 3% річних та пені в заявленому розмірі ґрунтуються на законі, умовах договору, у зв”язку з чим клопотання відповідача про спонукання позивача зменшити розмір позовних вимог, про відмову позивачу в задоволенні вимог щодо стягнення з відповідача суми втрат від інфляції, 3% річних та пені.
Не підлягає задоволенню клопотання відповідача про розстрочення виплати заборгованості строком на дванадцять місяців, колегія суддів розцінює назване клопотання, як клопотання про розстрочення виконання рішення.
Відповідно до п.6 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
З матеріалів клопотання про розстрочку виконання рішення та апеляційної скарги відповідача не вбачається, що у разі задоволення заяви, рішення буде виконуватися відповідачем частинами у запропоновані строки.
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2009р. ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, правові підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст. 83, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім “Євразресурс” Україна”, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.09р. у справі №7/28-09 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.09р. у справі № 7/28-09 залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя П.П. Павловський
Суддя О.В. Чус
Суддя В.В. Швець