У Х В А Л А
і м е н е м у к р а ї н и
02 грудня 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
ПоповичО.В., Коротуна В.М., Дем'яносова М.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором за касаційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» Шуліки Аліни Володимирівни на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 грудня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 05 березня 2015 року,
в с т а н о в и л а:
У серпні 2014 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3, в якому, посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору від 22 травня 2007 року ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 6500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,80% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, проте не виконує взяті на себе зобов'язання та не повертає кредит, просив стягнути заборгованітсь за кредитним договором в розмірі 24685,19 грн., а також понесені судові витрати.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 30 грудня
2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 5 березня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі, поданій його представником Шулікою А.В., ПАТ КБ «ПриватБанк» з посиланням на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, порушує питання про скасування судових рішень і ухвалення нового рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Згідно з частиною 2 статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
При вирішенні позову суд першої інстанції вірно виходив із того, що кредитний договір у вигляді ліміту на платіжну картку був укладений 22 травня 2007 року із кінцевим терміном повернення кредиту, що відповідає строк дії картки, початком перебігу позовної давності є кінцевий строк дії картки - 31 травня 2009 року, проте із позовом позивач звернувся у 2014 році. Оскільки відповідач подав заяву про застосування строку позовної давності, судпершої інстанції, з яким при обґрунтовано погодився і апеляційний суд, дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги стосуються переоцінки доказів у справі та цих висновків не спростовують.
Враховуючи наведене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити рішення суду без змін.
Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», подану представником Шулікою Аліною Володимирівною, відхилити.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 грудня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 05 березня 2015 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О.В. Попович
В.М.Коротун
М.В.Дем'яносов