Справа № 2-а-17368-2011

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2011 року Суддя Слов’янського міськрайонного суду Донецької області І.Д. Дубановська, розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Слов»янську Донецької області про визнання дій відповідача протиправними та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м. Слов»янську Донецької області про визнання дій відповідача протиправними та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що він відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», віднесена до категорії «дітей війни»і має право на щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 183-2 КАС України в порядку скороченого провадження, суд дослідивши надані докази, приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню.

При розгляді справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 народився 04 січня 1940 року. Згідно зі статтею 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Відповідно, позивачка ОСОБА_1 є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Відповідач не заперечує того факту, що позивачка є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»- дітям війни пенсії, або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Статтею 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

У 2007 році, статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»(Закон № 489-V) від 19.12.2006 року, було зупинено дію ст. 6 Закону № 2195-ІУ.

Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року положення ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», в частині зупинення дії ст. 6 Закону № 2195-ІУ, були визнані такими, що не відповідають Конституції України, неконституційними. Таким чином з дня ухвалення зазначеного рішення Конституційного Суду України, положення ст. 6 Закону № 2195-ІУ, повинно було застосовуватись.

Пунктом 41 підпункту 2 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»у Законі України "Про соціальний захист дітей війни" текст статті 6 викладено в такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року (Закон №107-VI) визнано такими, що не відповідають Конституції України, згідно рішення Конституційного Суду України № 10рп/2008 від 22.05.2008 року. Таким чином з часу ухвалення рішення Конституційного Суду України, тобто з 22.05.2008 року у позивача виникло право на отримання доплати до пенсії відповідно до Закону № 2195-ІУ.

У 2009-2010 роках положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не змінювалось та не зупинялось, тому відповідач повинен був при нарахуванні та сплаті зазначеного виду соціальної допомоги керуватись положенням зазначеної норми закону, а не Постановою КМУ № 530 від 28.05.2008 року. Так в своєму рішенні № 6-рп/2007 від 09.07.2007 р. Конституційний Суд України зазначив, що утверджуючи і забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до частини другої статті 6 частини другої статті 19, частини першої статті 68 Конституції України (254к/96-ВР) вони є загальнообов'язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади,місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави. Тому при вирішенні цього питання відповідач повинен керуватись нормами спеціального закону.

Позовні вимоги про нарахування підвищення пенсії за 2011 рік з 01.01.2011 року підлягають задоволенню, оскільки ЗУ «Про державний бюджет на 2011 рік»дію ст.. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»не зупинено.

Відповідно до п.4 прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»норми і положення ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених КМУ виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету ПФУ на 2011 рік. Кабінет Міністрів України на виконання п.7 ЗУ «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік»прийняв постанову від 06 липня 2011 року №745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності з 23 липня 2011 року. Під час вирішення питання, яка з одно предметних законодавчих норм рівної ієрархії, що не визнані неконституційними в установленому порядку, підлягає застосуванню для розв»язання спорів, перевагу слід надавати тій з них, що прийнята пізніше. Тому термін застосування положень ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»становить 23 липня 2011 року.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З огляду на викладене, суд вважає, що необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача вийти за межі позовних вимог та позовні вимоги про нарахування підвищення пенсії задовольнити за період з 01 лютого 2011 року по 23 липня 2011 року, тобто по день набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до ЗУ «Про Державний бюджет України на 2011 рік»від 14.06.2011 року № 3491-УІ, але нарахування за вказаний період часу соціальної допомоги позивачу, як "дитині війни" повинно проводитись з урахуванням фактично виплачених сум підвищення, встановленої для учасників війни, що виплачувалася позивачеві відповідно до внесених змін до Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни». Однак, стосовно конкретного визначення позивачем суми нарахування зазначаю, що предмет спору є зобов’язання відповідача вчинити певні дії, а саме здійснити нарахування, а не стягнення певної суми. Визначення розміру нарахування у спірних правовідносинах є функцією суб’єкта владних повноважень (відповідача у справі), внаслідок чого у цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі зазначеного та керуючись ст. 6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни ”, ст. 71 п. 12 Закону України від 19.12.2006 року ,,Про Державний бюджет України на 2007 рік ”, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, ст. 62 Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2007 рік ”, ч.1 ст. 28 Закону України ,,Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ”, Законом України ,,Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України, Законом України ,,Про Державний бюджет України на 2009 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, ст. 71 Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2009 рік ”, Закон України ,,Про Державний бюджет України на 2010 рік ”, ЗУ «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік», Постанова Кабінету Міністрів України від 06 липня 2011 року №745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету»ст. ст. 2, 3, 6, 10, 11, 18, 94, 99, 100, 104, 105,158-163,183-2 КАС України,суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.          

Визнати дії Управління Пенсійного Фонду України в м. Слов»янську Донецької області по не нарахуванню та не виплаті державної соціальної допомоги ОСОБА_1 як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком –протиправними.                               

Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Слов»янську Донецької області здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 01 лютого 2011 року по 23 липня 2011 року включно, з урахуванням проведених виплат.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набуває чинності з дня закінчення строку на її апеляційне оскарження. Постанова може бути оскаржена до апеляційного адміністративного суду Донецької області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її отримання, до Слов'янського міськрайонного суду, та її копії до апеляційного адміністративного суду Донецької області.

Суддя Слов’янського

міськрайонного суду                               ОСОБА_2