справа № 2а-1755/09/0670
категорія 2.11.5
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 травня 2009 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Євпак В.В. ,
при секретарі - Халімончук С.С. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Володарсько-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішенння,-
встановив:
Позивачка звернулась з позовною заявою у якій просить скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Ф" №0000151700/0 від 30.04.2007 року про нарахування їй податку з доходів фізичних осіб в сумі 2079,06 грн. Вимоги мотивує тим, що Володарсько-Волинською міжрайонною державною податковою інспекцією було незаконно нараховано податок з доходів фізичних осіб за отримання нею у спадок права на земельну частку (пай), та майновий пай, що перебуває у колективній власності КСП "Колос". Зазначає, що є спадкоємцем другого ступеня споріднення, а тому відповідно до Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" до неї має застосовуватися нульова ставка податку.
Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечує, пояснив, що згідно частини „в” підпункту 13.2.1, пункт 13.2, статті 13 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб об'єкти спадщини у вигляді майнового паю підлягають оподаткуванню за ставкою, визначеною в пункті 7.1 зазначеного Закону (13%), як об'єкт комерційної власності, в тому числі корпоративних прав, успадкованих членом сім'ї спадкодавця першого чи другого ступеня спорідненості. Також посилається на те, що позивачкою пропущено річний строк звернення до суду, а тому в задоволенні позовних вимог до Володарсько-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції просить відмовити.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивачки та представника відповідача, суд встановив:
з копії свідоцтва про право на спадщину за законом серії НОМЕР_1 від 13.04.2006 року вбачається, щоОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, отримала спадщину після смерті її баби ОСОБА_2 а саме право на земельну частку (пай) у землі, що перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства "Колос" смт. Червоноармійська Житомирської області у розмірі 3,96 в умовах кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, що належало померлій згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2, виданого Червоноармійською районною державною адміністрацією Житомирської області 03.01.1997 року та зареєстрованого в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 09.01.1997 року за №346. Вартість земельної частки (паю) становить 16406 грн.; право на майновий пай члена колективного сільськогосподарського кооперативу "Колос" в розмірі 1996 грн., що належало померлій згідно свідоцтва про право власності на майновий пай члена сільськогосподарського підприємства серії ЖИ-6 №115911, виданого Червоноармійською селищною радою Червоноармійського району, Житомирської області 25.06.2001 року.
Володарсько-Волинською МДПІ майновий пай визнано об'єктом комерційної власності і позивачці нараховано 13% податок в сумі 2079,06 грн. та направлено податкове повідомлення-рішення форми "Ф" №0000151700/0 від 30.04.2007 року про його сплату.
Відповідно до п.п. 13.1, 13.2.1 ст.13 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” в редакції на час прийняття спадщини, оподаткуванню за ставкою 13% підлягали об'єкти комерційної власності, а саме цінні папери (крім депозитного (ощадного), іпотечного сертифіката), корпоративне право, власність на об'єкти бізнесу як такий, тобто власність на цілісний майновий комплекс, інтелектуальну власність або на право отримання доходу за нею. При прийнятті спадщини членами сім'ї першого або другого ступеня спорідненості оподаткування рухомого та нерухомого майна проводилось за нульовою ставкою до вартості власності.
Згідно ст.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” корпоративне право - право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства, незалежно від того створена така юридична особа у формі господарського товариства, підприємства, заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, або в інших організаційно-правових формах.
Згідно ст.167 ГК України корпоративні права -це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Зміст корпоративних прав складає комплекс правомочностей управлінського та майнового характеру, а зокрема: право приймати участь в управлінні справами товариства, право учасника товариства на одержання інформації про діяльність товариства, право вийти у встановленому порядку з товариства, право приймати участь у формуванні статутного фонду товариства, право розпоряджатись своїми корпоративними правами та інше.
Відповідно до ст.7 Закону України „Про колективне сільськогосподарське підприємство”, об'єктами права колективної власності КСП є земля, інші основні та оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена продукція, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах. Майно підприємства належить на праві спільної часткової власності його членам.
Таким чином, право на майновий пай належало членам КСП як юридичної особи, що мають виключне право на управління цією юридичною особою, утворюючи разом його вищий орган управління -загальні збори членів КСП.
Відповідно до Указу Президента України від 3 грудня 1999 р. № 1529 „Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки” всі КСП були реорганізовані в юридичні особи ринкового типу -приватні підприємства, ТОВ та інші, засновниками яких стали лише окремі особи.
Володарсько-Волинською МДПІ - суб'єктом владних повноважень, не надано доказів, щоОСОБА_1 є засновником колективного сільськогосподарського підприємства "Колос", Червоноармійський район, Житомирська область.
Таким чином, свідоцтво про право власності на майновий пай члена підприємства та свідоцтво про право на спадщину посвідчують саме право на майновий пай члена підприємства, а не право власності на статутний фонд господарської організації, включаючи правомочність на участь цієї особи в управління господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, що становить зміст корпоративних прав.
Суд приходить до висновку, що оподаткування доходу, отриманого платником податків внаслідок прийняття ним в спадщину права на майновий пай члена КСП "Колос" має проводитися як оподаткування нерухомого та рухомого майна, майнових прав відповідно до ст. 4 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" з урахуванням положень пункту 13.1, 13.2 статті 13 цього Закону.
Однак, враховуючи ст. 99 КАС України, якою передбачено річний строк звернення щодо захисту своїх прав, свобод та інтересів суд відмовляє в задоволенні позовних вимог у зв"язку з пропущення позивачкою строку звернення до суду.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 дізналася про порушення свого права 8 травня 2007 року. До суду позивачка звернулася 11.03.2009 року.
Посилання позивачки на те, що вона знаходилася у період з 08.10.2007 року по 17.10.2007 року на лікарняному, а у період з 07.12.2007 року по 27.12.2007 року та з 10.03.2009 року по 30.03.2009 року на санаторно-курортному лікуванні, а тому не могла звернутися до суду за захистом свого права судом не приймається до уваги, оскільки саме в цей час - 11 березня 2009 року позивачкою подано позовну заяву до суду.
У 2008 році позивачка не хворіла, що не позбавляло її права вчасно звернутися до суду.
Сплачений позивачкою судовий збір з розмірі 3 грн. 40 коп. не пов"язаний з її скрутним матеріальним станом.
За таких обставин у суду немає підстав вважати, що позивачка пропустила строк звернення до суду з поважних причин.
Представник відповідача посилається на обставини пропуску позивачем звернення до суду.
З урахуванням обставин по справі суд в задоволенні позовних вимог відмовляє.
Керуючись ст.ст. 1, 7, 13 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб", ст.ст. 86, 99,100, 158-163 КАС України, суд-
постановив:
У задоволенні позовних вимогОСОБА_1 до Володарсько-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення форми "Ф" від 30.04.2007 року відмовити за пропуском строку звернення до суду.
Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня виготовлення постанови в повному обсязі і подання апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя: В.В. Євпак