ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" квітня 2009 р.

Справа № 6/48

Суддя Паскарь А. Д., розглянувши позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області

до Сільськогосподарського кооперативу «Колос», м. Сторожинець Чернівецької області,

про зобов’язання виконати певні дії

за участю представників сторін:

від позивача –Кушнірюк Ю. Д., довіреність від 16.12.2008;

від відповідача –Березовський Г. В.–директор кооперативу; Бойчук В. Д., довіреність від 08.04.2009 № 25; Мелещук В. В., довіреність від 25.08.2008,

В С Т А Н О В И В :

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області звернулося з позовною заявою до Сільськогосподарського кооперативу «Колос», м. Сторожинець Чернівецької області, про зобов’язання надати дві кандидатури від підприємства для участі в роботі комісії з визначення державної частки в статутному фонді відповідача та надати певні документи, зокрема, рішення про створення попередника відповідача, дані бухгалтерського обліку та фінансову звітність по роках з моменту створення попередника відповідача тощо.

Позов обґрунтовується пунктом 4.5 Порядку встановлення наявності та розміру корпоративних прав держави в майні господарських організацій, заснованих на змішаній формі власності, та підготовки їх до приватизації, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 24.07.2007 № 1229 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.08.2008 за № 926/14193, який встановлює перелік джерел інформації про здійснені внески до статутного (пайового) капіталу підприємства, та пунктом 93 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженої Законом України «Про державну програму приватизації»від 18.05.2000 № 1723-ІІІ, який передбачає, що приватизації часток (паїв) підприємств, у статутних фондах яких є державна частка (включаючи міжгосподарські підприємства), може передувати передприватизаційна підготовка об'єкта відповідно до розділу ІІІ цієї Програми, під час якої визначаються наявність та розмір державних часток (паїв), а також склад засновників (учасників) цих підприємств. Однак відповідач від виконання вимог позивача ухилився.

Відповідач позов не визнає, посилаючись на те, що позивачеві інформація про відсутність державної частки в статутному фонді СГК «Колос»та відповідні документи про це була надана.

В останньому судовому засіданні представник позивача висловився в підтримку позову та заявив письмове клопотання про винесення судом ухвали, якою доручити управлінню МВС України в Чернівецький області здійснити в СГК «Колос»виїмку необхідних позивачеві документів.

Представники відповідача проти задоволення зазначеного клопотання позивача та позову заперечували з підстав, викладених у відзиві та письмових поясненнях.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши законодавчі та нормативно-правові акти, які регулюють спірні правовідносини між сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про безпідставність як заявленого клопотання, так і позову в цілому, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Разом з тим частиною 1 ст. 38 названого Кодексу визначено, що якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

Аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що докази подаються переважно сторонами, а господарський суд зобов’язаний витребувати додаткові докази у підприємств та організацій, які не беруть участь у розгляді справи.

Можливість покласти обов’язок подання необхідних доказів на органи міліції ГПК України не містить. Крім того, виїмка документів є слідчою дією, яка проводитися виключно в процесі розслідування кримінальної справи у відповідності до вимог глави 16 Кримінально-процесуального кодексу України.

Таким чином, згадане клопотання грубо суперечить чинному законодавству України, у зв’язку з чим задоволенню не підлягає.

Щодо суті спору суд зазначає, що попередник відповідача –Сторожинецький міжгосподарський комбінат по виробництву будівельних матеріалів та будівництву і наданню послуг – створений господарствами-учасниками шляхом добровільного об'єднання частини своїх фінансових і матеріально-технічних ресурсів з метою здійснення ремонтних, будівельних  робіт, благоустрою, виробництва і покращення забезпечення потреб в будівельних матеріалах за замовленням господарств, підприємств, організацій всіх форм власності, установ і населення України та інших держав на взаємовигідній основі тощо.

Статут комбінату був зареєстрований розпорядженням Сторожинецької райдержадміністрації від 25.09.1996 № 74. Пунктом 2.1 статуту комбінату визначено, що майно і засоби комбінату створюються з пайових внесків учасників, що входять до його складу, відрахувань від прибутків, одержаних в результаті власної господарсько-фінансової діяльності, амортизаційних відрахувань, за рахунок інших джерел та інвестицій, в тому числі і іноземних інвесторів.

Відповідно до пункту 1.2 статуту Сільськогосподарського кооперативу «Колос», затвердженого Сторожинецькою райдержадміністрацією 07.06.2000, кооператив є правонаступником Сторожинецького міжгосподарського комбінату по виробництву будівельних матеріалів, будівництву і наданню послуг, а учасниками статутного фонду СГК «Колос»являються сільськогосподарські  виробничі кооперативи, товариства з обмеженою відповідальністю, акціонерні товариства, фермерське господарство Сторожинецького району, загальна кількість яких, згідно з наданим списком, складає 16 членів.

З листа Управління агропромислового розвитку Сторожинецької райдержадміністрації від 06.04.2009 № 18/2-78 на ім'я регіонального відділення Фонду держмайна України вбачається, що Сторожинецький міжколгоспний комбінат по будівництву та виробництву будівельних матеріалів створений за рахунок дольових внесків колективних сільськогосподарських підприємств, який 06.07.2007 був перетворений на СГК «Колос». Державної частки при створенні та в даний час в статутному фонді СГК «Колос»немає.

Головне управління агропромислового розвитку Чернівецької обласної державної адміністрації листом від 16.03.2009 № 04-1/2-470 також повідомило позивача, що фінансування  з державного бюджету на розвиток відповідача не проводилось.

Викладене безперечно свідчить про те, що як при створенні попередника відповідача, так і в подальший діяльності самого відповідача ніяких внесків з боку держави здійснено не було. Тобто, державна частка в статутному фонді відповідача була та є відсутня.

Пунктом 93 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженої Законом України від 18.05.2000 № 1723-ІІІ «Про державну програму приватизації»(далі –Програма), визначено, що приватизації часток (паїв) підприємств, у статутних фондах яких є державна частка (включаючи міжгосподарські підприємства), може передувати передприватизаційна підготовка об'єкта відповідно до розділу III цієї Програми, під час якої визначаються наявність та розмір державних часток (паїв), а також склад засновників (учасників) цих підприємств.

Таким чином, здійснення передприватизаційної підготовки об'єкту відповідно до розділу III цієї Програми є не обов’язком, а правом органів приватизації, яке стосується лише підприємств, у статутних фондах яких є державна частка, та, крім того, будь-яких зобов'язань щодо суб’єктів  господарювання не містить.

Пунктом 20 Програми передбачено, що передприватизаційна підготовка підприємств, у статутних фондах яких є державна частка, в тому числі підприємств агропромислового комплексу, включає визначення в установчих документах таких підприємств наявності та розміру державних часток (паїв), а також складу засновників (учасників) цих підприємств.

З цією метою державні органи приватизації у порядку, встановленому законодавством та установчими документами підприємств:

·          ініціюють визначення часток (паїв) засновників підприємств, у статутних фондах яких є державна частка;

·          встановлюють наявність та розмір часток (паїв), що належать державі у статутних фондах таких підприємств;

·          узгоджують з іншими засновниками (учасниками) відповідні зміни до установчих документів.

Аналіз змісту даного пункту Програми свідчить не тільки про невдале його викладення, а й про його суперечливий характер. Зокрема, визначаючи, що передприватизаційна підготовка стосується підприємств, у статутних фондах яких є державна частка, законодавець водночас визначає, що з метою підготовки названих підприємств до приватизації державні органи приватизації встановлюють наявність часток (паїв), що належать державі у статутних фондах таких підприємств.

З метою встановлення механізму реалізації Програми наказом Фонду держмайна України від 24.07.2007 № 1229 затверджений Порядок встановлення наявності та розміру корпоративних прав держави в майні господарських організацій, заснованих на змішаній формі власності, та підготовки їх до приватизації (далі –Порядок).

Згідно з пунктом 4.1 Порядку частка держави в статутному (пайовому) капіталі Підприємства (далі –частка держави) визначається виходячи з розміру державних внесків, які були здійснені при створенні Підприємства (далі –первинні внески) та подальшій його діяльності (далі –додаткові внески):

·          центральними та місцевими органами виконавчої влади за рахунок коштів Державного, Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів;

·          державними підприємствами й установами за рахунок власних коштів;

·          внаслідок злиття за рішенням органів виконавчої влади цілісних майнових комплексів державних підприємств та підприємств інших форм власності або окремих структурних підрозділів таких підприємств;

·          шляхом безоплатної передачі на баланс недержавних підприємств державного майна тощо.

У відповідності до пункту 4.2 Порядку до первинних внесків недержавних засновників (учасників) Підприємства належать їх грошові і матеріальні внески до статутного (пайового) капіталу Підприємства при його створенні.

Перелік джерел інформації про здійснені внески до статутного (пайового) капіталу Підприємства встановлений пунктом 4.5 Порядку, відповідно до якого такими джерелами є: інформація органів виконавчої влади про прийняті ними рішення щодо здійснення таких внесків; інформація представницького органу недержавних засновників про здійснені цими засновниками внески; дані бухгалтерського обліку та фінансова звітність Підприємства; статистична звітність;  архівні дані;  інші джерела інформації.

Визначення частки держави в статутному (пайовому) капіталі підприємства, що підлягає приватизації, як передбачено абзацом 2 пункту 20 Програми, здійснюється у порядку, встановленого законодавством та установчими документами таких підприємств.

Однак встановлення державної частки в статутних фондах підприємств, що підлягають приватизації, шляхом зобов’язання таких підприємств надати органам приватизації кандидатури від підприємства для участі в роботі відповідних комісій, створених органами ФДМУ, жодним законодавчим та нормативно-правовим актом, в тому числі й згаданих вище, не передбачено.

Проте регіональне відділення ФДМУ по Чернівецькій області, всупереч вимогам ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, ніяких доказів про те, що при створенні попередника відповідача та в процесі діяльності самого відповідача держава здійснила будь-які внески в його статутний фонд не надало.

Частиною 2 ст. 4 ГПК України передбачено, що господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 Господарського кодексу України органи державної влади і посадові особи, уповноважені здійснювати державний контроль і державний нагляд за господарською діяльністю, їх статус та загальні умови і порядок здійснення контрою і нагляду визначаються законами.

Ураховуючи, що жодним законодавчим та нормативно-правовим актом зобов’язання суб’єктів господарювання виділити кандидатури для участі в комісіях, створених органами приватизації, та надання документів, про які йдеться у позові, не передбачено, наказ Фонду держмайна України від 03.11.2005 № 2921, на який посилається позивач як на одну з підстав пред’явлення даного позову, судом визнається таким, що не відповідає законодавству України.

У зв’язку з тим згаданий наказ судом до уваги не приймається, оскільки для його ухвалення ФДМУ, насамперед, повинен був володіти відповідними даними про здійснення центральними та місцевими органами державної влади за рахунок коштів Державного та місцевих бюджетів або державними підприємствами й установами за рахунок власних коштів будь-яких внесків у статутний капітал попередника відповідача та самого відповідача, тощо.

Згідно з ч. 8 ст. 19 ГК України усі суб’єкти господарювання зобов’язані  здійснювати первинний (оперативний) та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, складати статистичну інформацію, а також надавати відповідно до вимог закону фінансову звітність та статистичну інформацію щодо своєї господарської діяльності, інші дані, визначені законом. Забороняється вимагати від суб’єктів господарювання надання статистичної інформації та інших даних, не передбачених законом або з порушенням порядку встановленого законом.

Викладене дозволяє зробити висновок не тільки про безпідставність затвердженого наказом ФДМУ України від 03.11.2005 № 2921 плану-графіку проведення передприватизаційної підготовки міжгосподарських підприємств та об'єднань АПК в частині включення в нього СГК «Колос», але і про те, що позов суперечить законодавству України.

Загальновідомо, що не існує обов’язку виконати неможливе чи обов’язок зробити неможливе не має сили (impossibilium nulla obligatio est).

Будь-яких доказів, які свідчили б про наявність частки держави у статутному фонді відповідача, відсутні. Тому суд підкреслює, що позовні вимоги є також і алогічними, оскільки неможливо надати те, що не існує.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Обов’язок органів державної влади, до яких відноситься позивач, здійснити захист цивільних прав та інтересів у межах, на підставах та у спосіб, що встановлені Конституцією України та законом, визначений також й ч. 3 ст. 17 Цивільного кодексу України.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що незаконність позову підтверджується: відсутністю державної частки у статутному капіталі відповідача; недоведеністю позивачем порушення відповідачем вимог будь-яких законодавчих та нормативно-правових актів, а відтак, відсутністю порушення інтересів держави в особі позивача.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що предмет позову не тільки не відповідає встановленим ст. 16 ЦК України способам захисту цивільних прав, але є й абсолютно безпідставним.

Крім того, пред’явлення даного позову судом розцінюється як результат чиновницького свавілля керівництва Фонду держмайна України та в першу чергу керівництва його регіонального відділення по Чернівецький області, яке замість повідомлення ФДМУ про відсутність підстав для включення СГК «Колос»до зазначеного графіку, виконуючи «кампанійщину», пред’явило завідомо незаконний позов.

На підставі викладеного, керуючись статтями 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову відмовити за безпідставністю.

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України та підписано 05.05.2009.

Суддя                                                                      А. Паскарь