Справа № 22ц-1045/2009                           Головуючий у 1інст. - Крапивний В.І.

                                                                     Доповідач - Литвиненко І.В.

                      Р І Ш Е Н Н Я             

                                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою  закритого акціонерного товариства КБ „ПриватБанк” на рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 12 березня 2009 року  по справі за позовом  ОСОБА_1  до  закритого акціонерного товариства КБ „ПриватБанк” про захист прав споживача  у сфері фінансово-кредитних послуг,

В С Т А Н О В И В :

В січні 2009 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ЗАТ КБ „ПриватБанк”  про визнання неправомірною відмову відповідача достроково розірвати договір банківського вкладу, про дострокове розірвання договору  банківського вкладу з виплатою внесених грошових коштів, з урахуванням 3 % річних, процентів за договором, суми індексу інфляції за період прострочення виплати, а також стягнення моральної шкоди у сумі 300 грн.

Рішенням суду  позов задоволено частково: розірвано достроково договір № SAMDN 180070083289 від 28 серпня 2007 року про відкриття банківського вкладу (депозиту) „Пенсійний накопичувальний”, стягнуто  з відповідача внесені  на депозит грошові кошти з урахуванням 3% річних та виплат процентів згідно з умовами договору в розмірі 34731 грн. 28 коп . та 300 грн у відшкодування  моральної шкоди.

В апеляційній скарзі ЗАТ КБ „ПриватБанк” просить рішення суду скасувати через порушення норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Апелянт зазначає, що при ухваленні рішення судом першої інстанції не були враховані положення Закону України „Про банки і банківську діяльність”, відповідно до яких державне регулювання  діяльності банків здійснюється  Національним банком України у   формі встановлення вимог  та  обмежень щодо діяльності банку, що  Постанова правління Національного банку „Про додаткові заходи щодо діяльності банків” про недопущення дострокового  повернення коштів є правомірною та не застосовано ст. 607 ЦК України щодо припинення зобов'язання  у зв”язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає. Крім того, на думку апелянта, суд безпідставно стягнув 3% річних і моральну шкоду, не вказавши норму права та не навівши розрахунків.

          Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду зміні з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, 28 серпня 2007 року  між позивачем та відповідачем  ЗАТ КБ „ПриватБанк” був укладений на період до 28 серпня 2008 року договір № SAMDN 18000700083289 про відкриття  банківського вкладу (депозиту) „Пенсійний накопичувальний”, згідно  умов якого сума  зробленого позивачем вкладу становила 25000 грн., під виплату 15,25 % річних. Відповідач гарантував нарахування процентів по вкладу та гарантував можливість дострокового повернення банківського  вкладу. 28 серпня 2008 року строк дії укладеного договору закінчився, але в цей же день  сторони продовжили дію даного договору  ще на один рік до 28 серпня 2009 року вже під 17,75 % річних.

Позивачем ОСОБА_1, відповідно до умов договору, було подано  відповідачу заяву з вимогою повернення достроково йому вкладу, а тому  суд першої інстанції, враховуючи п.6 договору та положення ст.ст. 1058, 1060, 1075 ЦК України обґрунтовано дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині дострокового розірвання договору №  SAMDN 18000700083289  вкладу „Пенсійний накопичувальний”, укладеного 28 серпня   2007 року.

Доводи апеляційної скарги стосовно обмежень щодо повернення вкладів, встановлених постановами НБУ є безпідставними, оскільки спір повинен бути вирішений не на підставі підзаконних актів держави, таких як постанови Правління НБУ, а на підставі Цивільного кодексу України , який має пріоритет над вищезгаданими підзаконними актами.

В цій частині рішення суду є законним та обґрунтованим, підстави для скасування відсутні.

Що стосується  інших доводів апеляційної скарги, то вони заслуговують на увагу і рішення суду в цій частині підлягає зміні.

Так, п. 6 вищезазначеного договору  передбачена можливість дострокового розірвання договору та повернення сум вкладу з  нарахованими процентами на оговорених сторонами умовах в залежності від строку вкладу.

Враховуючи, що ОСОБА_1 звернувся з заявою про дострокове розірвання договору  і це питання вирішувалось судом першої інстанції 12.03.2009 року, то згідно умов договорів, позивачу підлягає поверненню 31000 грн - це сума вкладу з довкладеннями, 4144,67 грн відсотків за період з  28.08.2007 року по 28.08.2008 року та 2224, 31 грн за період з 28.08.2008 року по 12.03.2009 року за продовженим договором з розрахунку відсоткової ставки по вкладу 17,75 % помноженої на коефіцієнт 0,67, так як повернення коштів відбувається в період понад шість місяців.

Що стосується стягнення 3% річних та моральної шкоди, то ні умовами договору, ні параграфом 3 глави 71 ЦК України, які регулюють особливі умови банківського вкладу, не передбачено вказаних відшкодувань.

За таких обставин апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду змінити,   стягнувши з ЗАТ КБ „Приватбанк”  37368,98 грн.

Керуючись ст.ст. 1058, 1060 ЦК України, ст.ст. 303, 307, 309 ч.1 п. 4, ст. 316, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

В И Р І Ш И В :

Апеляційну скаргу  закритого акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” задовольнити частково.

Рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 12 березня 2009 року змінити.

Стягнути з закритого акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” на користь ОСОБА_1 37 368 грн 98 коп згідно з договором № SAMDN 18000700083289 від 28.08.2007 року.

У задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди і 3 % річних відмовити.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

    Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:                                               Судді: