ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
справа № 5020-11/487-3/286 |
ПОСТАНОВА
і м е н е м У к р а ї н и
"18" червня 2009 р. 15:30 м. Севастополь
Господарський суд міста Севастополя в складі:
судді Головко В.О.,
при секретарі: Дмитренко Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Севастопольського міського відділення фонду соціального захисту інвалідів (99011, м. Севастополь, вул. Гоголя, 20А) до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Севастопольгаз” (99003, м. Севастополь, вул. Гідрографічна,1)
про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 95643,14 грн.,
за участю представників:
позивача –Кухаренко В.М., довіреність №04-03 від 08.01.2009;
відповідача –Липтуга І.В., довіреність №16-114 від 12.01.2009;
відповідача –Макарова Т.І., довіреність №16-4273 від 16.06.2009.
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 95643,14 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем вимог Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, яке виразилось у недотриманні нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Ухвалою від 04.11.2008 відкрито провадження у адміністративній справі, призначено попереднє судове засідання на 26.11.2008.
Ухвалою від 26.11.2008 підготовче провадження закінчено, справу призначено до судового розгляду на 12.12.2008.
Розпорядженням голови господарського суду міста Севастополя № 142 від 08.12.2008 справа № 5020-11/487, яка знаходилась у провадженні судді Дмитрієва В.Є., у зв’язку зі службовим відрядженням, передана до провадження судді Головко В.О.
Ухвалою від 11.12.2008 справа прийнята до провадження суддею Головко В.О., справі привласнений № 5020-11/487-3/286, призначений судовий розгляд на 12.12.2008.
Ухвалою суду від 26.12.2008 провадження по справі зупинено до розгляду Вищим адміністративним судом України касаційної скарги Севастопольського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів по справі № 20-9/322 за позовом Севастопольського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Державного підприємства Міністерства оборони України “Севастопольське авіаційне підприємство”, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Севастопольського міського центру зайнятості, про стягнення 146 137,73 грн.
21.05.2009 на адресу суду від позивача надійшла заява про поновлення провадження у справі, у зв’язку з розглядом касаційної скарги Севастопольського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів по справі № 20-9/322 за позовом Севастопольського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Державного підприємства Міністерства оборони України “Севастопольське авіаційне підприємство”, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Севастопольського міського центру зайнятості, про стягнення 146 137,73 грн.
Ухвалою від 22.05.2009 провадження у справі № 5020-11/487-3/286 поновлено, судове засідання призначено на 18.06.2009.
У судовому засіданні 18.06.2009 представник позивача висловив позовні вимоги, наполягає на їх задоволенні.
Представники відповідача проти позову заперечують, просять у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на їхню безпідставність, про що був наданий відповідний відзив (арк.с. 31-35).
У відзиві на адміністративний позов відповідач зазначає, що обов’язок створити робочі місця для інвалідів не супроводжується його обов’язком їх працевлаштування. Так, ним створені робочі місця для інвалідів згідно з вимогами діючого законодавства України, були подані оголошення в газету з метою працевлаштування інвалідів, протягом 2007 року він декілька разів звертався до органів позивача з повідомленням про готовність працевлаштувати інвалідів та проханням направити осіб, які мають групу інвалідності, для працевлаштування на підприємстві відповідача.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши інші докази в межах позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.
При розгляді справи суд керується положеннями Господарського кодексу України, Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” №875-XII від 21.03.1991 (з подальшими змінами та доповненнями; далі за текстом –Закон), Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (далі за текстом –Порядок), постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №70 "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".
Предметом адміністративного позову є застосування адміністративно-господарських санкцій, передбачених для підприємств, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 Закону.
Відповідно до статті 10 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” № 875-12 від 21.03.91 (з подальшими змінами та доповненнями) фінансування роботи по соціальному захисту інвалідів здійснюється Фондом України соціального захисту інвалідів.
Приписами статей 18, 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” для усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів в розмірі 4% від середньооблікової чисельності штатних працівників, якщо кількість працюючих від 8 до 25 чоловік –встановлюється норматив в кількості 1 робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Відповідно до статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.
Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.
Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.
Відповідно до статті 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Пунктом 2 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №70 від 31.01.2007 визначено, що роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів (далі ? відділення Фонду) за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб-підприємців на балансовий рахунок 3510 в установах Національного банку, відкритий в органах Державного казначейства, або на балансовий рахунок 2510 в установах комерційних банків до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Відповідно до Положення про Севастопольське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом директора Фонду соціального захисту інвалідів №16 від 01.03.2007, це відділення є територіальним органом Фонду соціального захисту інвалідів, на яке покладений контроль за виконанням підприємствами нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та за своєчасним за своєчасним перерахуванням адміністративно-господарських санкції, що надходять від підприємства за недодержання ними цього нормативу (арк.с. 12-13).
Згідно зі Звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів, наданого ВАТ по газопостачанню та газифікації «Севастопольгаз»до Севастопольського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів 28.02.2008, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу на підприємстві відповідача 2007 року склала 508 чоловік. Норматив для працевлаштування інвалідів складає 20 робочих місць. Фактично 2007 року у ВАТ по газопостачанню та газифікації «Севастопольгаз»працювало 16 інвалідів, тобто середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша ніж встановлено нормативом на 4 одиниці. Середня річна заробітна плата штатного працівника на підприємстві за рік складала 22165,00 грн.
Недотримання відповідачем нормативу робочих місць для працівників-інвалідів і стало причиною для звернення позивача до суду з позовними вимогами щодо сплати відповідачем адміністративно-господарських санкцій у розмірі 88660,00 грн. (22165,00 грн. х 4 = 88660,00 грн.) та пені у розмірі 6983,14 грн. за порушення терміну сплати адміністративно-господарських санкцій.
Відрахування до Фонду соціального захисту інвалідів України (далі-Фонд) не носять характер обов'язкових платежів, а є санкцією за те, що кількість працюючих інвалідів менша, ніж встановлено нормативом, не залежать від наявності або відсутності прибутку.
Відповідно до пункту 3 Положення робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів, атестовано спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Державного нагляду за охороною праці, громадських організацій інвалідів та введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інвалідів.
Згідно з пунктом 14 вказаного Положення підприємства в межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів, інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.
Відповідно до пункту 5 Положення про робочі місця інвалідів та про порядок працевлаштування інвалідів (далі –Положення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 № 314, підприємства здійснюють заходи по створенню робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення робочих місць.
У постановах від 20.07.2004 у справі № 2-23/9789-03, від 29.03.2005 у справі № 13/403 та від 29.03.2005 у справі № 3/118 Верховним Судом України викладено правову позицію, згідно з якою суди мають з’ясовувати, зокрема, чи повідомляло підприємство органи працевлаштування про створені робочі місця для працевлаштування інвалідів; якщо названі органи були повідомлені, то чи направлялись інваліди для працевлаштування і, відповідно, з чиєї вини направлені не були працевлаштовані або їм було відмовлено у працевлаштуванні на вакантні посади.
Отже, працевлаштування інвалідів може здійснюватись органами працевлаштування інвалідів, визначеними у статті 18 Закону, лише за наявності отриманої від підприємства інформації про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця інвалідів.
Відповідач протягом 2007 року інформував органи працевлаштування про наявність у нього вільних робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, що підтверджується звітами про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках (арк.с. 48-51, 53-57, 59).
Відповідно до довідки ВАТ по газопостачанню та газифікації «Севастопольгаз»від 25.11.2008 №05-4442 жодного інваліда протягом 2007 року Севастопольським міським центром зайнятості для працевлаштування не направлялось (арк.с. 63).
Листами №05-27-ю від 26.02.2007, №05-1824 від 17.05.2007, №05-789 від 01.03.2007 ВАТ по газопостачанню та газифікації «Севастопольгаз»зверталося до позивача з проханням направити для працевлаштування осіб, які мають 3 групу інвалідності для подальшого працевлаштування на підприємстві (арк.с. 53, 58, 62).
Також відповідачем були дані оголошення в місцевих газетах про набор на роботу працівників, в тому числі інвалідів (арк.с. 60-61).
Умовою настання відповідальності - є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність.
Суд, зясувавши обставини справи, вважає, що у порушенні вимог статей 19 та 20 Закону відсутний один із головних елементів складу правопорушення - вина відповідача.
На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць інвалідів у кількості, яка встановлена Законом України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” і пені за несвоєчасне перерахування адміністративно-господарських санкцій необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
п о с т а н о в и в:
В адміністративному позові відмовити.
Копії постанови направити сторонам у справі.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини п’ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. . У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Суддя підпис В.О. Головко
Постанова складена та підписана
в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України
22.06.2009
Розсилка:
1.Севастопольське міське відділення фонду соціального захисту інвалідів
(99011, м. Севастополь, вул. Гоголя, 20А)
2. ВАТ “Севастопольгаз”
(99003, м. Севастополь, вул. Гідрографічна, 1)
3. справа