ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
26.05.09 Справа № 9/6-146
ПОСТАНОВА
м.Львів
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючого –судді Скрипчук О.С.
Суддів Дубник О.П.
Процика Т.С.
При секретарі Мацкулі Н.М.
розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства (далі ПП) „Продекспорт” № 09/04 від 19.03.2009 року
на рішення господарського суду Тернопільської області від 03.03.2009 року
у справі № 9/6-146
за позовом: Державного акціонерного товариства „Будівельна компанія „Укрбуд”, м. Киїів
до відповідача: ПП „Продекспорт”, м. Тернопіль
третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Дочірне підприємство „Проектний інститут „Тернопільський Промбудпроект”, м.Тернопіль
про стягнення заборгованості в сумі 76 324,37 грн.
за участю представників сторін:
від позивача –Терещенко С.В. –представник;
від відповідача – не з’явився;
від третьої особи - Терещенко С.В. –представник.
ВСТАНОВИВ:
Державне акціонерне товариство „Будівельна компанія” „Укрбуд”, звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовом до ПП „Продекспорт” про стягнення заборгованості в сумі 76 324,37 грн.
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 03.03.2009 року у справі № 9/6-146 (суддя Кропивна Л.В.) позов Державного акціонерного товариства „Будівельна компанія „Укрбуд” до ПП „Продекспорт”, про стягнення заборгованості в сумі 76 324,37 грн. задоволено. Суд стягнув з ПП „Продекспорт” на користь Державного акціонерного товариства „Будівельна компанія „Укрбуд” 50 000,00 грн. основного боргу, 1 800,00 грн. пені за період з 15.02.2008 року по 12.12.2008 року, 7 000,00 грн. штрафу, 1 787,67 грн. –3% річних, нарахованих за період з 15.02.2008 року по 26.01.2009 року, 15 736,70 грн. інфляційних нарахувань за період з 12.02.2008 року по 13.05.2008 року.
Не погодившись з вищесказаним рішенням ПП „Продекспорт” подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Тернопільської області від 03.03.2009 року по справі № 9/6-146 скасувати, та прийняти нове рішення яким позов задоволити в частині основного боргу, в іншому відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що при розгляді справи у суді першої інстанції не був присутній представники відповідача та третьої особи у зв’язку з чим господарський суд прийняв рішення без повного з’ясування всіх обставин, що мають значення для справи.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу № 05/04-194 від 25.05.2009 року, в якому просить рішення господарського суду Тернопільської області від 03.03.2009 року по справі № 9/6-146 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
У зв’язку з відставкою головуючого-судді Слуки М.Г. і зайнятістю судді Кордюк Г.Т. в іншому судовому засіданні та відповідно до розпорядження першого заступника голови Львівського апеляційного господарського суду від 06.05.2009 року справу № 9/6-146 передано на розгляд колегії у складі: головуючого судді Скрипчук О.С., суддів Дубник О.П., Процика Т.С.
Скаржник у судове засідання, яке відбулося 26.05.2009 року, повноважного представника не направив не зважаючи на те, що був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином, про що свідчить відповідний штамп господарського суду апеляційної інстанції з відміткою про відправку документа, зроблений на звороті у лівому нижньому куті ухвали Львівського апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження від 09.04.2009 року, згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75.
Крім того, про належне повідомлення скаржника у справі про прийняття апеляційної скарги до провадження та призначення її до розгляду свідчать також повідомлення про вручення поштового відправлення № 4074443, з якого вбачається про своєчасне отримання представником скаржника ухвали суду від 09.04.2009 року.
Скаржником 25.05.2009 року подана телеграма (вх. № 4076 від 25.05.2009 року) з проханням про відкладення розгляду справи у зв’язку з хворобою уповноваженого представника. Дане клопотання судом відхиляється, оскільки скаржником не надано доказів в обґрунтування хвороби представника скаржника. Крім того, хвороба представника скаржника не тягне за собою обов’язку перенесення розгляду справи.
Враховуючи те, що мають місце докази належного повідомлення скаржника про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, неявка представника скаржника не тягне перенесення розгляду справи на інші строки, в зв’язку з чим колегія суддів вважає можливим відповідно до ст. 75 ГПК України здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами та без участі представника скаржника.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
Між ПП „Продекспорт” (замовник) та Державним акціонерним товариством „Будівельна компанія „Укрбуд” (виконавець) 16.10.2006 року укладено договір підряду № 39 (надалі договір) (а.с. 6). Відповідно до умов договору замовник доручає, а виконавець своїми чи/та залученими силами і засобами забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору виконання проектних робіт (стадія „робоча документація”), а також будівельні роботи по улаштуванню фундаментів та улаштуванню монолітного каркасу магазину та житлового будинку (п. 1.1 договору).
Пунктом 1.2. договору передбачено, що склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання виконавцю, визначені проектною документацією, яка є невідємною частиною цього договору.
Замовник у відповідності з графіком фінансування (додаток № 2) забезпечує безперервне і своєчасне фінансування проектування та будівництва. Кінцеві розрахунки з виконавцем за виконані роботи здійснюються на протязі 10 днів після підписання акту здачі виконаних робіт (п.п.2.3, 2.8 договору)
Як вбачається з актів здачі-прийому науково-технічної продукції (які підписані і скріплені печатками обох сторін) від 30.10.2006 року, 30.11.2006 року, 30.12.2006 року, 30.01.2007 року, 28.02.2007 року, 30.03.2007 року, 04.02.2008 року (а.с. 13-19) та рахунків-фактури: № І-0001 від 06.11.2006 року , № І-0012 від 12.12.2006 року, № І-0001 від 03.01.2007 року, № І-0001 від 01.02.2007 року, № І-001 від 02.03.2007 року, № Б-0001 від 04.02.2008 року (а.с. 20-23) виконавець виконав підрядні роботи згідно договору на загальну суму 450 000,00 грн..
Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.
Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).
Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (ч. 2 ст. 175 ГК України).
Зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку (ст. 509 ЦК України).
Згідно ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Позивач в позовній заяві посилається на те, що відповідач не виконав взятих на себе зобов’язань, згідно договору, а саме несвоєчасно та в неповному обсязі оплатив виконані компанією роботи. Зокрема скаржник зазначає, що на момент пред’явлення позову заборгованість ПП „Продекспорт” перед Державним акціонерним товариством „Будівельна компанія” „Укрбуд” становить 50 000,00 грн.
Матеріали справи не містять відомостей про погашення відповідачем перед позивачем заборгованості в сумі 50 000,00 грн. за виконані роботи.
Доказами у справі, відповідно до ст. 32 ГПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).
При цьому, договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 525 ЦК України).
Оскільки, відповідач частково (на суму 400 000,00 грн.) розрахувався перед позивачем за виконані роботи (на загальну суму 450 000,00 грн.) і не надає документів, які б свідчили про відсутність його вини з невиконання своїх зобов’язань за договором в повному обсязі, то колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано визнав доведеним факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 50 000,00 грн.
Крім того, відповідач в апеляційній скарзі не заперечує заборгованості в сумі 50 000,00 грн. перед позивачем за виконані роботи.
В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (штраф і пеня). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. ст. 610 –612 ЦК України).
Розмір і порядок застосування штрафних санкцій визначений ст.ст. 231, 232 ГК України
Відповідно до п. 11.3 договору підряду № 39, в разі несвоєчасної оплати замовником виконаних робіт він сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,01 % за кожен день прострочки, але не більше 10% від суми прийнятих, але не оплачених робіт.
Цивільним кодексом України передбачено дві форми неустойки –штраф і пеня.
Так, у ст. 549 ЦК України визначається, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного, або неналежно виконаного зобов’язання, а пеня є неустойка, що обчислюється від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Отже, штраф встановлюється і застосовується у грошовій формі за твердою ставкою або у відсотковому розмірі від суми зобов’язання і є разовим стягненням. Натомість, пеня застосовується за певний період прострочення, зокрема, за кожен день, і за своєю правовою природою є тривалою санкцією.
Слід відмітити, що ознаки за яким законодавець визначив штраф та пеню та порядок їх нарахування є імперативними, відтак сторони не мають права їх змінювати.
За таких обставин місцевим господарським судом обґрунтовано, відповідно до п. 11.3 договору підряду, стягнуто з відповідача на користь позивача 1 800,00 грн. пені та 7 000,00 грн. –штрафу за період 15.02.2008 року по 26.01.2009 року.
При цьому, місцевим господарським судом обґрунтовано, на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України стягнуто з відповідача на користь позивача 1 787,67 грн. –3% річних, 15 736,70 грн. інфляційних нарахувань.
За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду Тернопільської області від 03.03.2009 року у справі № 9/6-146.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Львівський апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В :
1.Рішення господарського суду Тернопільської області від 03.03.2009 року у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
3. Справу направити в господарський суд Тернопільської області.
Головуючий - суддя Скрипчук О.С.
суддя Дубник О.П.
суддя Процик Т.С.