Справа № 428/8501/15-к

Вирок

іменем України

06 листопада 2015 року

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі головуючого – судді Юхимук Р.С., при секретарі – Плясуля О.В., Волковій О.М., за участю прокурора прокуратури м.Сєвєродонецька – ОСОБА_1, потерпілої – ОСОБА_2, обвинуваченого – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за звинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що народився у м.Гірське Луганської області, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, без реєстрації, фактично мешкаючого за адресою: Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вулиця Гагаріна, будинок № 72а, кімната № 31, раніше судимого:

– 05 липня 2002 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 2, 3, 4 ст. 185, ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк 6 років, вирок змінено згідно ст. 5 п. «Б» Указу Президента «Про амністію» від 14 липня 2005 року, невідбутий строк скорочено на 1/2, звільнений 14 грудня 2005 року умовно-достроково, невідбутий строк 11 місяців 4 дні;

– 14 листопада 2006 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 152, ст. 15, ч. 1 ст. 153, ч. 2 ст. 153, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 187, ч. 1 ст. 263, ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк 5 років, згідно ст. 71 КК України приєднано 6 місяців позбавлення волі за попереднім вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 05 липня 2002 року, остаточно призначене покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 03 грудня 2010 року умовно-достроково, невідбутий строк 1 рік 1 місяць 29 днів;

– 08 листопада 2011 року Ленінським районним судом м.Луганська за ч. 2 ст. 186 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки, згідно ст. 71 КК України приєднано частину покарання у вигляді 6 місяців позбавлення волі за вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 14 листопада 2006 року, остаточно 4 роки 6 місяців позбавлення волі, вирок змінено постановою Апеляційного суду Луганської області від 31 січня 2012 року термін знижений до 4 років 3 місяців позбавлення волі, в основній частині вирок без змін. 17 лютого 2012 року прибув до Перевальської ВК Луганської області (№15), звільнений 15 серпня 2014 року з Перевальської ВК представниками так званої «ЛНР» (зі слів) дані про звільнення відсутні,

у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 153, ч. 2 ст. 186 КК України, –

встановив:

12 липня 2015 року приблизно о 01 годині 00 хвилин ОСОБА_3, будучи раніше засудженим 08 листопада 2011 року за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, судимість за який не знята та не погашена в установленому законом порядку, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, знаходячись між будинком № 51 по проспекту Радянському та будівлею № 20а по вулиці Гагаріна м.Сєвєродонецька Луганської області, затримав ОСОБА_2, яка поверталась додому з роботи, та реалізуючи свій раптово виниклий намір, направлений на відкрите викрадення чужого майна, повторно, з корисних спонукань, відкрито, шляхом ривку, заволодів мобільним телефоном копії “Samsung S3” моделі “i9300 TV Wifi” вартістю 595,00 грн.

Далі ОСОБА_3, продовжуючи вчиняти злочинні дії, повторно, будучи раніше засудженим 14 листопада 2006 року за вчинення злочину, передбаченого ст. 152 КК України, судимість за який не знята та не погашена в установленому законом порядку, маючи намір на задоволення статевої пристрасті неприродним способом, продовжуючи знаходитись між будинком № 51 по проспекту Радянському та будівлею № 20а по вулиці Гагаріна м.Сєвєродонецька Луганської області, запропонував ОСОБА_2 задовольнити його статеву пристрасть неприродним способом. ОСОБА_2 заявила ОСОБА_3 про своє небажання вступати з ним в статевий зв'язок, на що ОСОБА_3, будучи агресивно налаштованим, використовуючи нічний час та безлюдність громадського місця де ОСОБА_2 ніхто б не зміг надати допомогу, з метою придушення її волі до активного опору, користуючись своєю фізичною перевагою, схопивши ОСОБА_2 за волосся, відвів у безлюдне місце, де повалив її на землю, після чого сів на неї зверху зажавши її руки своїми ногами, після чого став її душити руками в області шиї, в результаті чого ОСОБА_2 на короткотривалий час втратила свідомість. Після того як потерпіла ОСОБА_2 прийшла до тями, ОСОБА_3 з метою задоволення статевої пристрасті неприродним способом, проти волі ОСОБА_2 насильно задовольнив статеву пристрасть неприродним способом.

Далі ОСОБА_3, продовжуючи вчиняти злочинні дії, маючи злочинний намір, направлений на відкрите заволодіння чужого майна, повторно, після задоволення статевої пристрасті неприродним способом, з корисних спонукань, відкрито, заволодів майном ОСОБА_2, а саме: 1) жіночою сумкою вартістю 90,00 грн.; 2) мобільним телефоном “LG КР108” вартістю 120,00 грн.; 3) сонцезахисними окулярами вартістю 120,00 грн.; 4) гаманцем вартістю 92,00 грн.; 5) грошима у сумі 92,00 грн., розпорядившись ним на свій розсуд. Таким чином заподіяв потерпілій матеріальний збиток на суму 514,00 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений винним себе у вчиненні інкримінованих йому органом досудового слідства кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 153 КК України визнав повністю, підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового слідства кримінальних правопорушеннях при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор та потерпіла також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений та потерпіла правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз’яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

При призначенні покарання, суд, враховує тяжкість вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень, які відповідно до вимог ч. 4 ст. 12 КК України відносяться до тяжких правопорушень, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває.

Обставинами, які пом’якшують покарання, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого.

Обставинами, що обтяжують покарання згідно ст. 67 КК України суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп’яніння, рецидив злочину.

За таких обставин, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, можливе лише в умовах ізоляції від суспільства з призначенням йому покарання у вигляді позбавлення волі.

Цивільний позов не заявлено.

Долю речовин доказів та процесуальних витрат необхідно вирішити відповідно до вимог ст.ст. 100, 124 КПК України.

Керуючись ст.ст. 349, 370, 374 КПК України, суд, –

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 153, ч. 2 ст. 186 КК України, призначивши йому покарання:

– за ч. 2 ст. 153 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки;

– за ч. 2 ст. 186 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п’ять) років, з відбуванням покарання у кримінально-виконавчому закладі закритого типу.

Запобіжний захід ОСОБА_3 – тримання під вартою, залишити без змін, строк покарання обчислювати з 12 липня 2015 року – з дня його затримання.

Речові докази по справі:

– жіночу сумку, паспорт громадянина України на ім’я ОСОБА_2, сонцезахисні окуляри; гаманець; 2 зв’язки ключів в кількості 8 штук; гроші в сумі 92 грн.; мобільний телефон “LG” модель КР108; мобільний телефон “Samsung S3”; сім-картка мобільного оператору “Life” № 2740406, передані під розписку потерпілій ОСОБА_2 (т. 2 а.с. 63) – залишити законному володільцю;

– годинник “Montana”; мобільний телефон “LG” GD-330 imei 356-289-022-454-150 в корпусі чорного кольору з сім карткою мобільного оператору «МТС» № +38099-136-82-39 у тряпочному чохлі синього кольору; фотокопію паспорта громадянина України та ідентифікаційного коду на ім’я ОСОБА_3; зв’язку ключів в кількості 4-х штук; срібний ланцюжок з кулоном; синю кофту в білу полосу, передані на зберігання до камери схову речових доказів Сєвєродонецького МВ ГУМВС України в Луганській області (т. 2 а.с. 62) – повернути законному володільцю;

– зразок крові та слини ОСОБА_3, упаковані до двох окремих паперових конвертів з пояснювальними написами та підписами; зразок крові та слини ОСОБА_2, упаковані до двох окремих паперових конвертів з пояснювальними написами та підписами, передані на зберігання до камери схову речових доказів Сєвєродонецького МВ ГУМВС України в Луганській області (т. 2 а.с. 74) – знищити;

– чотири предметних скла (об’єкти № 2, № 3) після встановлення сперматозоїдів, упаковані до паперового конверту з пояснювальними написами та підписами, передані на зберігання до камери схову речових доказів Сєвєродонецького МВ ГУМВС України в Луганській області (т. 2 а.с. 82) – знищити.

Керуючись ч. 2 ст. 124 КПК України стягнути з ОСОБА_3 на користь держави № рахунку 31256201117798, УДКСУ Луганської області, МФО 804013, код ЄДРПОУ 25574305 документально підтверджені витрати: за проведення товарознавчої експертизи № 160-96/7 від 13 серпня 2015 року у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 52 коп.

Вирок набирає законної сили через 30 днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.

Вирок суду може бути оскаржений до апеляційного суду Луганської області через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Згідно ч. 6 ст. 376 КПК України копія вироку вручається негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Роз’яснити учасникам судового провадження права, передбачені ч. 3 ст. 376 КПК України.

Суддя: