Справа № 428/10953/15-к

Вирок

іменем України

03 листопада 2015 року

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі головуючого судді Юхимук Р.С., при секретарі – Волковій О.М., за участю прокурора військової прокуратури Луганського гарнізону – ОСОБА_1, захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_2, обвинуваченого – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_3, що народився 19 листопада 1975 року у м.Володимир-Волинський Волинської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_2, що приходить військову службу за мобілізацією у військовій частині – польова пошта В0927 на посаді головного старшини у військовому званні старший сержант, раніше не судимого;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 410 КК України, –

встановив:

28 листопада 2014 року наказом командира військової частини – польова пошта В0927 № 1 від 28 листопада 2014 року старший сержант ОСОБА_3 зарахований до списків частини та призначений на посаду командира комендантського взводу.

11 червня 2015 року наказом командира військової частини – польова пошта В 0927 № 140 від 11 червня 2015 року старший сержант ОСОБА_3 призначений на посаду головного старшини, на якій проходить військову службу по даний час.

Згідно зі ст.ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, старший сержант ОСОБА_3 зобов’язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов’язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, знати та виконувати свої обов’язки та додержуватись вимог статутів Збройних Сил України, знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно, дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України.

Відповідно до ст.ст. 119, 120 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України старший сержант ОСОБА_3 перебуваючи на посаді командира комендантського взводу був зобов’язаний: підтримувати особовий склад взводу, озброєння і техніку в постійній бойовій готовності; проводити з особовим складом взводу заняття з бойової підготовки; досконало знати й володіти всіма видами озброєння і техніки взводу, правильно зберігати, експлуатувати, обслуговувати та особисто перевіряти їх бойову готовність; стежити за наявністю і правильною експлуатацією, обслуговуванням і збереженням озброєння, техніки, спорядження, речового та іншого майна у взводі і не менше ніж раз на два тижні особисто проводити їх огляд і перевірку наявності; готувати особовий склад взводу, озброєння й техніку до виходу на кожне навчання чи заняття, а також перевіряти їх наявність і стан після повернення із занять і навчань; стежити за додержанням заходів безпеки на заняттях, стрільбах, навчаннях і під час роботи з технікою та озброєнням; перевіряти, щоб після занять, стрільб, навчань у підлеглих не залишалось боєприпасів, гранат, запалів, вибухових речовин.

Так, на протязі березня 2015 року для виконання бойових завдань за призначенням та для проведення з особовим складом занять з бойової підготовки та стрільб ОСОБА_3 на складі РАО військової частини – польова пошта В0927, розташованому в м.Сєвєродонецьку Луганської області, військове містечко № 1 отримані боєприпаси – набої калібру 5,45 мм, набої калібру 23 мм, набої калібру 12,7 мм, гранати РГД-5, Ф-1 та в інженерній службі отримані тротилові шашки (2 тротилові шашки по 200 грам та 1 тротилова шашка вагою 400 грам).

Протягом березня 2015 року під час виконання бойових завдань за призначенням у старшого сержанта ОСОБА_3 залишились наступні боєприпаси та вибухові речовини, а саме: набої калібру 5,45 мм у кількості 210 штук, запаяний цинк набоїв калібру 5,45 мм у кількості 1 080 штук, 13 гранат РГД-5 із запалами до них, 5 гранат Ф-1 із запалами до них, 1 патрон калібру 23 мм, 1 патрон калібру 12,7 мм та 3 тротилові шашки (2 тротилові шашки по 200 грам та 1 тротилова шашка вагою 400 грам).

Однак, 27 березня 2015 року старший сержант ОСОБА_3 після виконання завдань за призначенням та проведення заходів зі стрільб з підрозділом, знаходячись на території військового містечка № 1 в м.Сєвєродонецьку Луганської області, усвідомлюючи, що у нього залишились не використані боєприпаси та вибухові речовини, які він повинен здати до військової частини, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення за рахунку держави, вирішив стати на злочинний шлях і таємно привласнити та обернути на свою користь майно військової частини – польова пошта В 0927, а саме: набої калібру 5,45 мм у кількості 210 штук, запаяний цинк набоїв калібру 5,45 мм у кількості 1 080 штук, 13 гранат РГД-5 із запалами до них, 5 гранат Ф-1 із запалами до них, 1 (один) патрон калібру 23 мм, 1 (один) патрон калібру 12,7 мм та 3 (три) тротилові шашки (2 по 200 грам та 1 – 400 грам).

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на привласнення зазначеного військового майна, 27 березня 2015 року старший сержант ОСОБА_3, в порушення ст.ст. 11, 16, 119, 120 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, таємно сховав перелічені боєприпаси та вибухові речовини у схованці в лісопосадці на території військового містечка № 1 в м.Сєвєродонецьку, біля розташування підрозділу, таким чином привласнивши зазначені бойові припаси та вибухові речовини.

У подальшому, 03 липня 2015 року приблизно о 23 години 10 хвилин на виїзді з м.Старокостянтинів в напрямку м.Хмельницький працівниками Державтоінспекції зупинено автомобіль Фольксваген «Транспортер Т4» з військовим номером 6722 Е9, під керуванням ОСОБА_3, де у останнього було виявлене привласенен за вищевикладених обставин військове майно.

Внаслідок вищезазначених протиправних дій старшого сержанта ОСОБА_3, державі спричинено шкоду у розмірі 2 479,09 грн.

Таким чином, старший сержант ОСОБА_3 будучи військовослужбовцем та проходячи військову службу за мобілізацією на посаді командира комендантського взводу військової частини – польова пошта В0927, яка дислокується за адресою: Луганська область, м.Сєвєродонецьк, військове містечко № 1, діючи умисно з корисливих мотивів, в порушення ст.ст. 11, 16, 119, 120 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 27 березня 2015 року привласнив боєприпаси та вибухові речовини військової частини – польова пошта В0927, а саме: набої калібру 5,45 мм у кількості 210 штук, запаяний цинк набоїв калібру 5,45 мм у кількості 1 080 штук, 13 гранат РГД-5 із запалами до них, 5 гранат Ф-1 із запалами до них, 1 (один) патрон калібру 23 мм, 1 (один) патрон калібру 12,7 мм та 3 (три) тротилові шашки вагою по 800 гр. (2 по 200 грам та 1 – 400 грам), чим спричинив шкоду державі на суму 2 479,09 грн., тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 410 КК України – привласнення військовослужбовцем бойових припасів та вибухових речовин.

Органами досудового слідства дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст. 410 КК України як привласнення військовослужбовцем бойових припасів та вибухових речовин.

16 жовтня 2015 року під час досудового розслідування між обвинуваченим та прокурором було досягнуто угоди про визнання винуватості згідно з умовами якої вони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 410 КК України. Обвинувачений ОСОБА_3 під час досудового розслідування повністю та беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні, активно сприяв розкриттю вчиненого ним злочину.

Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 410 КК України, з урахуванням положень ст.ст. 53, 69 КК України у вигляді штрафу в розмірі 23 800,00 грн.

Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч. 4 ст. 469 КПК угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 410 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину.

При цьому судом з’ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки, укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом та наполягає на затвердженні угоди.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що зміст умови та порядок укладення угоди відповідає вимогам ст.ст. 469, 472 КПК України, узгоджена міра покарання сторонами та наявна згода обвинуваченого, визначена в межах санкцій ст. 287 КК України, а тому не суперечить вимогам Закону та інтересам суспільства. Підстав для відмови про затвердження угоди, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України не встановлено.

За таких обставин суд приходить до висновку про затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгоджених сторонами виду та міри покарання.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 314, 475 КПК України, суд, –

ухвалив:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між обвинуваченим ОСОБА_3 та прокурором військової прокуратури Луганського гарнізону ОСОБА_1, укладену 16 жовтня 2015 року під час досудового розслідування.

Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 410 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання, з урахуванням ст. 69 КК України у вигляді штрафу розміром 23 800 (двадцять три тисячі вісімсот) грн. 00 коп.

Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирати.

Речові докази по справі:

– набої калібру 5,45 мм у кількості 210 штук, запаяний цинк набоїв калібру 5,45 мм у кількості 1 080 штук, 13 гранат РГД-5 із запалами до них, 5 гранат Ф-1 із запалами до них, 1 (один) патрон калібру 23 мм, 1 (один) патрон калібру 12,7 мм та 3 (три) тротилові шашки (2 по 200 грам та 1 – 400 грам), передані на відповідальне зберігання до військової частини – польова пошта В2806 – залишити у військовій частині.

Вирок суду може бути оскаржений виключно з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до апеляційного суду Луганської області через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку – після постановлення ухвали апеляційним судом.

Згідно ч. 6 ст. 376 КПК України копія вироку вручається негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Роз’яснити учасникам судового провадження права, передбачені ч. 3 ст. 376 КПК України.

Суддя: