АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/2102/15 Справа № 190/1629/15-к Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Капелюха В.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2015 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

Головуючого-судді Капелюхи В.М.

суддів Кленцаря В.Б., Семопядного В.О.

за участю:

секретаря Пиріч Н.А.

прокурора Чернобривець Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок П’ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 19 жовтня 2015 року відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, РФ, громадянина України, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, який проживає: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого:

- 21.05.1992 року Синельніківським міським судом Дніпропетровської області за ч.3 ст. 81, ч. 2 ст.141,ст.46-1,42 КК України на 3 роки позбавлення волі, з відстрочкою на 2 роки;

- 19.10.1992 року Синельніківським міським судом Дніпропетровської області по ч. 3 ст. 81, ст. 43 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі;

- 08.10.1993 року Синельніківським міським судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 81, ч. 1 ст. 89, ст. 42, 43 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі;

- 16.02.1998 року Синельніківським міським судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 140, ст.ст. 208, 42 КК України на 4 роки позбавлення волі, звільненого 29.09.1998 року на підставі ст. 1 п. б Закону України «Про амністію»;

- 01.03.2000 року Васильківським районним судом Дніпропетровської області по. ч. 1, ч.2 ст. 142, ч. 2 ст. 215-3, ч. 1 ст. 145, ч. 3 ст. 81, ч.2,3 ст. 140, ч.2 ст. 17, ч. 3 ст. 81, ч.1 ст. 89, ч.2 ст. 206, ч.2 ст. 17 ч. 2 ст. 140, ч. 2 ст. 141, ст.ст. 208, 42 КК на 7 років позбавлення волі, 20.08.2004 року звільненого умовно-достроково на 1 рік, 7 місяців 15 днів з місць позбавлення волі

- 03.04.2007 року Синельніківським міськрайонним судом за ч. 3 ст. 186, ч. 3 ст. 187, 71 КК України на 10 років позбавлення волі, з конфіскацією майна,звільненого з місць позбавлення волі по відбуттю 13.07.2014 року,

засудженого за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі; за ч.3 ст.186 КК України – 4 роки 6 місяців позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено – 4 роки 6 місяців позбавлення волі.

Цим же вироком засуджений ОСОБА_3 за ст.198, ч.3 ст.185 КК України, відносно якого вирок суду ніким не оскаржується.

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно вироку суду ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за вчинення злочину за таких обставин.

17.07.2015 року,він приблизно о 23 годині 00 хвилин, умисно, з корисливої зацікавленості, за попередньою змовою із невстановленою слідством особою, таємно, шляхом відчинення вікна проник до житлового будинку № 13, по вул. Нова, с. Вільне, П’ятихатського району, Дніпропетровської області, в якому проживали ОСОБА_4 та ОСОБА_5, де керуючись раптово виниклим умислом на відкрите заволодіння чужим майном ОСОБА_2 разом із невстановленою слідством особою, застосувуючи до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров’я в момент заподіяння, а саме схопивши ОСОБА_4 за волосся почали вимагати у останньої гроші та нанесли кілька ударів рукою по обличчю, після чого відкрито заволоділи телевізором марки «Оріон», вартістю 910 гривень, тюнером Т-2 вартістю 470 гривень, мобільним телефоном марки «Флай», грошовими коштами в сумі 400 гривень, рушниками та виробами зі срібла, а саме каблучкою вагою 1,87 гр., вартістю 17 гривень19 копійок, каблучкою 4,43 гр. вартістю 40 гривень 71 копійка, каблучкою 3,83 гр., вартістю 35 гривень 20 копійок, ланцюжком 4,09 гр., вартістю 37 гривень 59 копійки, хрестиком 2,6 гр., вартістю 23 гривні 89 копійок, пара сережок 3,52 гр. вартістю 32 гривні 35 копійок, сережкою 2,39 гр., вартістю 21 гривня 96 копійок, сережкою 0,82 гр., вартістю 7 гривень 54 копійки, сережкою 0,47 гр., вартістю 4 гривні 32 копійки.

Після цього ОСОБА_2 із невстановленою слідством особою з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись викраденим за власним розсудом, спричинивши потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 2000 гривень 75 копійок.

18.07.2015 року, приблизно о 01 годині 30 хвилин, ОСОБА_2 умисно, з корисливої зацікавленості, за попередньою змовою із невстановленою слідством особою, таємно проник на територію приміщення цеху ТОВ «П’ятихатський завод металургійних сумішей», що знаходиться по вул. Кліменко, 2 в м. П’ятихатки, Дніпропетровської області, де,  керуючись раптово виниклим умислом на відкрите заволодіння чужим майном ОСОБА_2 разом із невстановленою слідством особою, погрожуючи охоронцю ОСОБА_6 застосувати фізичне насильство яке не є небезпечним для життя та здоров’я в момент заподіяння, відкрито заволоділи його мобільним телефоном марки «Нокіа 1616-2», вартістю 700 гривень та зв’язкою ключів від приміщень ТОВ «П’ятихатський завод металургійних сумішей», після чого проникли до приміщення цеху, звідки викрали елекроінструменти, які належали ОСОБА_7, а саме стартер тракторний, вартість якого становить 1 300 гривень, електромагніт – 350 гривень, зварювальний апарат «Днепр» - 6210 гривень, трос металевий 11 мм., довжиною 10 м. – 597 гривень 90 копійок, електродриль «Макіта» викрутка – 704 гривень, перфоратор «Макіта HR2470» - 793 гривень, електроди «Standart» 2,5 кг. – 89 гривень, електроди «Піонер» 2,5 кг. – 80 гривень, набор свердл у кількості 8 одиниць – 844 гривень 90 копійок, набор свердл та насадок для відкрутки – 694 гривні, які погрузили до автомобіля марки «АЗЛК 2141», державний номерний знак НОМЕР_1 та зникли, розпорядившись викраденим за власним розсудом, спричинивши потерпілим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 12362 гривні 70 копійок.

18.07.2015 року, приблизно о 02 годині 00 хвилин, ОСОБА_2, умисно, з корисливої зацікавленості, за попередньою змовою із ОСОБА_3, таємно на автомобілі НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_8, відчинивши ворота проникли на територію ТОВ «П’ятихатський завод металургійних сумішей», що знаходиться по вул. Кліменко 2 в м. П’ятихатки Дніпропетровської області, звідки викрали вироби з металу у вигляді запчастин до техніки та іших металевих деталей загальною вагою 220 кг., що належали ОСОБА_7

Після цього ОСОБА_2 разом із ОСОБА_3 з місця  вчинення злочину зникли, розпорядившись викраденим за власним розсудом, спричинивши потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 704 гривні.

17.07.2015 року, приблизно о 23 годині 30 хвилин, ОСОБА_3, діючи умисно, усвідомлюючи, що майно отримане злочинним шляхом допоміг ОСОБА_2 перенести викрадене майно до місця проживання ОСОБА_2 на вул. Нову, 2, в с. Вільне, П’ятихатського району Дніпропетровської області, після чого від ОСОБА_2 отримав викрадений тюнер Т2 з пультом, який залишив собі.

В апеляційній скарзі:

-обвинувачений ОСОБА_2 просить пом’якшити йому призначене судом покарання, застосувати до нього вимоги ст.69 КК України, просить врахувати, що потерпілі по справі не мають до нього матеріальних претензій, у скоєному він щиро розкаявся. Кримінальне правопорушення він скоїв, у зв’язку з тяжким матеріальним становищем у сім’ї. На його утриманні знаходяться двоє неповнолітніх дітей, його дружина на даний час вагітна. Його мати-пенсіонерка потребує допомоги.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження в межах поданої апеляційної скарги, обговоривши їх доводи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга обвинуваченого не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст.409 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції є: неповнота судового розгляду; невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження; істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через м’якість або через суворість.

Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.

Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що висновок суду про винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у інше приміщення та відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення, за обставин, встановлених судом і викладених у вироку підтверджуються зібраними органами досудового розслідування та дослідженими у судовому засіданні доказами.

Дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ч.3 ст. 185, ч.3 ст.186 КК України та в апеляційній скарзі не оскаржуються.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_2 про пом’якшення йому призначеного покарання, колегія суддів вважає непереконливими.

Згідно зі ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності, індивідуалізації. Для його вибору суд повинен урахувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про винну особу, обставини, що впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого злочину.

Відповідно до ст.69 КК призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за вчинений злочин, може мати місце за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості цього злочину, з урахуванням особи винного.

Під час розгляду кримінального провадження достатніх підстав для застосування щодо ОСОБА_2 ст.69 КК України, судом не встановлено і в апеляційній скарзі обвинуваченого також не наведено.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обставин, які б давали підстави вважати, що покарання ОСОБА_2 призначено із порушенням визначених у законі загальних засад, не встановлено.

Усупереч доводам у скарзі суд, обираючи покарання ОСОБА_2, поряд із ступенем тяжкості вчинених злочинів, які відносяться до категорії тяжких злочинів, врахував особу обвинуваченого та всі інші обставини, які відповідно до положень Кримінального кодексу України, у тому числі статей 66 і 67 КК України, впливають на вибір заходу примусу та порядок його відбування. Зокрема, було враховано, що він раніше був неодноразово судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває. Обставиною, що пом’якшують його покарання відповідно до ст.66 КК України, судом визнано щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого в силу ст.67 КК України є вчинення злочину щодо осіб похилого віку.

З огляду на все це суд, дотримуючись вимог статей 50,65 КК України призначив ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців, тобто у межах, встановлених у санкціях кримінальних законів, за якими його засуджено, на підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів. Підстав вважати таке покарання явно несправедливим унаслідок суворості немає.

За таких обставин призначене судом покарання ОСОБА_2 за своїм видом та розміром є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Враховуючи наведене, колегія суддів не вбачає підстав для зміни вироку та пом’якшення йому покарання із застосуванням положень ст.69 КК України, і відповідно не знайшла підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 – залишити без задоволення.

Вирок П’ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 19 жовтня 2015 року відносно ОСОБА_2 – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена і на неї може бути подана касаційна скарга у Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту проголошення, а засудженому в той же строк, з моменту отримання ним копії ухвали.

Судді: