ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників :

від ТОВ “Еколас -сервіс” ЛТД –не з’явилися;

від Державної виконавчої служби в м. Сєвєродонецьк –не з’явилися;

від ТОВ “Демос” - не з’явилися.

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю –фірма “Еколас -сервіс” ЛТД звернулося до господарського суду Луганської області зі скаргою на бездіяльність Державної виконавчої служби у м. Сєвєродонецьк, якою просило визнати необґрунтованими висновок виконавчої служби про заміну боржника при погашенні боргу за наказами господарського суду № 13/186 –13/187 від 06.06.2001р. та відмову визнати це погашення, як виконане ТОВ “Еколас -сервіс” ЛТД у добровільному порядку. Також, відповідачем було подано клопотання про відновлення пропущеного строку для звернення з вказаною скаргою.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 25.11.2005р. (суддя: Зюбанова Н.М.) скаргу і клопотання ТОВ “Еколас -сервіс” ЛТД задоволено та зобов’язано Державну виконавчу службу в м. Сєвєродонецьк винести постанову про закінчення зведеного виконавчого провадження по виконанню наказів господарського суду № 13/184 –13/187 з підстав повного виконанням боржником цих наказів.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 06.03.2006р.(судді: Якушенко Р.Є. –головуючий, Журавльова Л.І., Перлова Д.Ю.) ухвалу від 25.11.2005р. скасовано частково. Скаргу ТОВ “Еколас -сервіс” ЛТД залишено без задоволення, а в іншій – залишено без змін. В обґрунтування свого рішення посилається на наявність боргу у сумі 150,54грн. за наказом 13/187, який виключає можливість закінчення зведеного виконавчого провадження

У касаційній скарзі відповідач просив скасувати постанову Луганського апеляційного господарського суду від 06.03.2006р. у частині залишення його скарги на бездіяльність державної виконавчої служби без задоволення, посилаючись на неправильне застосуванням судом норм процесуального права.

Заслухавши представника заявника та проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів визнає касаційну скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду Луганської області від 06.06.2001р. за позовом ТОВ “Демос” до ТОВ “Еколас Сервіс” ЛТД про стягнення 28 200грн. позов задоволено. Звернуто стягнення на користь ТОВ “Демос” боргу у розмірі    28 000грн. на майно ТОВ “Еколас -сервіс” ЛТД та стягнуто судові витрати, на виконання якого було видано відповідні накази.

Постановою Державної виконавчої служби в м. Сєвєродонецьк від 28.07.01р. відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання наказів господарського суду від 06.06.2001р. у справі № 13/187, яке в подальшому було об’єднано у зведене виконавче провадження по виконанню наказів господарського суду у справах 13/184, 13/185, 13/186, 13/187.

Виходячи із вимог п.8 ст.37 Закону України “Про виконавче провадження”, 20.01.2005р. відповідач звернувся до Державної виконавчої служби в м.Сєвєродонецьк із заявою про закінчення зведеного виконавчого провадження. В обґрунтування своїх вимог надав відповідні платіжні документи, у тому числі квитанцію   від 20.01.2005р.  № 162  про   перерахування   залишку  боргу   у сумі 13 280,11грн. (за наказами № 13/186, 13/187) та меморіальний ордер від 21.01.2005р. №1.

Відмовляючи ТОВ “Еколас -сервіс” ЛТД у задоволенні вказаної заяви, Державна виконавча служба в м. Сєвєродонецьк у своєму листі від 04.04.2005р. зазначала, що перерахування грошових коштів фізичною особою - Глазуновим С.С. за ТОВ “Еколас Сервіс” ЛТД є порушенням ст. 11 Закону України “Про виконавче провадження”, а тому не може вважати таке виконання рішень суду у справах № 13/186 та 13/187, як виконане належним чином.

Як убачається зі змісту скарги, поданої в порядку ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, заявником фактично оскаржуються дії Державної виконавчої служби в м. Сєвєродонецьк про відмову закінчити виконавче провадження по виконанню наказів господарського суду у справах 13/184, 13/185, 13/186, 13/187.

Розглянувши вказану заяву, суд першої та апеляційної інстанції вірно дійшли до висновку, що здійснення платежу боржником через його засновника (Глазунова С.С.), не є заміною сторони у виконавчому провадженні у розумінні ст. 11 зазначеного закону.

При цьому, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що наявність боргу у сумі 150,54грн. виключає можливість винесення постанови про закінчення зведеного виконавчого провадження. Як установлено апеляційним судом та підтверджується матеріалами справи, зокрема інкасовим дорученням № 171 від 15.11.2001р. та довідкою про хід виконавчого провадження, із перерахованої суми 3161,53 ТОВ “Еколас Сервіс” ЛТД на рахунок виконавчої служби - 3 010,99грн. було перераховано на поточний рахунок ТОВ “Демос” для погашення боргу за наказами №13/184- 13/185, а - 150,54грн. стягнуто на виконавчий збір при закінченні провадження по цим наказам.

Твердження заявника, викладені у касаційній скарзі про безпідставне незадоволення судами його вимог, зокрема: визнати необґрунтованими висновок виконавчої служби про заміну боржника при погашенні боргу за наказами господарського суду № 13/186 –13/187 від 06.06.2001р. та відмову визнати це погашення, як виконане ТОВ “Еколас -сервіс” ЛТД у добровільному порядку, колегія суддів відхиляє з огляду на те, що вони не можуть бути самостійним предметом судового розгляду у розумінні вимог ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України. Оскільки, господарський суд за результатами розгляду скарги, в залежності від її доведеності, може визнати постанову держаного виконавця недійсною, або визнати недійсними наслідки виконавчих дій, чи   зобов’язати орган Державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав.

Ураховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновків, що висновки Луганського апеляційного господарського суду відповідають обставинам справи, яким надана правильна юридична оцінка із  застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для зміни чи скасування  оскаржуваної постанови немає.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України           

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю –фірма “Еколас -сервіс” залишити без задоволення, а постанову Луганського апеляційного господарського суду від 06.03.2006р. у справі № 13/187 -  без змін.