Справа № 2-322 / 2009

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

27 лютого 2009 року         Запорізький районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді                 Громової І.Б.,

при секретарі:                     Сокирко О.М.

За участю представника позивача         ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Лисогірської сільської ради Запорізького району Запорізької області, третя особа: Орендне підприємство «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» про визнання права власності на житловий будинок та господарські споруди, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2008 р. ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до територіальної громади в особі Лисогірської сільської ради Запорізького району Запорізької області, третя особа:ОП ЗМБТІ про визнання права власності на житловий будинок та господарські споруди.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка ОСОБА_1. зазначила, що відповідно до договору купівлі-продажу, який був посвідчений 18 вересня 1988 року секретарем Лисогірської сільської ради Запорізького району Запорізької області, реєстровий № 70, вона є власником жилого будинку та господарських споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1. Після укладення нею договору купівлі-продажу житлового будинку та господарських споруд вона не зареєструвала його в ОП ЗМБТІ. На теперішній час вона бажає, але позбавлена можливості зареєструвати в ОП ЗМБТІ своє право власності на належний їй житловий будинок та господарські споруди, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 на своє ім’я, оскільки даний договір купівлі-продажу, який підтверджує її право власності, не був посвідчений нотаріально, а виконавчим комітетом Лисогірської сільської ради народних депутатів Запорізького району Запорізької області, а посвідчити договір купівлі-продажу в нотаріальному порядку вона на теперішній час не має змоги, оскільки продавець – ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, що і змусило її звернутися до суду із даною позовною заявою до відповідача – територіальної громади в особі Лисогірської сільської ради Запорізького району Запорізької області, в якій вона просить суд визнати договір купівлі-продажу, укладений 18 вересня 1988 року між нею, ОСОБА_1. та ОСОБА_2, посвідчений 18 вересня 1988 року секретарем Лисогірської сільської ради народних депутатів, реєстровий № 70 – дійсним та визнати за нею, ОСОБА_1. право власності на житловий будинок із господарськими спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, а саме на: житловий будинок – літера А, прибудову - літера а, сарай – літера Б, паркан № 1, свердловину № 2, паркан № 3, паркан № 4.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1. за довіреністю – ОСОБА_3. позовні вимоги позивачки підтримала в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача - виконавчого комітету Лисогірської сільської ради Запорізького району Запорізької області в судове засідання не з’явився. До суду надано належним чином оформлену заяву за вих. № 01-21/104 від 09 лютого 2009 року, з якої вбачається, що з позовною заявою ОСОБА_1. до них про визнання права власності згодні в повному обсязі. Просять розглядати справу без участі їх представника.

Представник третьої особи – ОП «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» в судове засідання також не з’явився. Про день та час розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином. Заяви про розгляд справи у їх відсутність не подавали.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, а саме документами, наданими представником позивачки ОСОБА_1. за довіреністю – ОСОБА_3, оригінали яких були досліджені судом в судовому засіданні, а їх копії знаходяться в матеріалах справи, а також поясненнями представника позивачки ОСОБА_1., що згідно договору купівлі-продажу від 18 вересня 1988 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Лисогірської сільської ради народних депутатів Запорізького району Запорізької області, реєстровий № 70, ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_1 купила належний продавцю на праві особистої власності жилий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1. Продаж здійснено за 3172 руб. Грошові кошті, розмір яких визначений сторонами, продавцем отримані до підписання даного договору.

Таким чином, із викладеного вбачається, що всі суттєві умови правочину були дотримані та виконані сторонами.

Згідно до ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Згідно до ч. 1 ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Як вбачається із пояснень представника позивачки ОСОБА_1., після укладення договору купівлі-продажу вона зареєстрована та проживає, користується придбаним житловим будинок, несе необхідні витрати, ставиться до нього як до свого власного майна.

Згідно довідки № 859 від 23 жовтня 2008 року, виданої виконавчим комітетом Лисогірської сільської ради Запорізького району Запорізької області, згідно погосподарської книги, господарем житлового будинку (особовий рахунок 180), який розташований за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Згідно довідки № 860 від 23 жовтня 2008 року, виданої виконкомом Лисогірської сільської ради Запорізького району Запорізької області, ОСОБА_1 дійсно була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 27 липня 1988 року по 17 жовтня 2008 року.

Згідно довідки № 858 від 23 жовтня 2008 року, виданої виконавчим комітетом Лисогірської сільської ради Запорізького району Запорізької області, заборони та арешту на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, який належить на праві приватної власності ОСОБА_1 – немає.

Наказом № 174 від 01 серпня 1988 року радгоспу імені 60 річчя Великої жовтневої соціалістичної революції ОСОБА_1 надано земельну ділянку в АДРЕСА_1 площею 600 кв. м., яка раніше належала ОСОБА_2.

Згідно технічного паспорту житлового будинку АДРЕСА_1, інвентаризаційна справа ОП ЗМБТІ № 88, ОСОБА_1 зазначена користувачем зазначеного вище будинку.

Згідно копії актового запису, направленого 29 листопада 2008 року за № 2585/03-25 відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького районного управління юстиції на запит суду за вих. № 17/3640 від 28.11.08 р., ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 46 років, про що Лисогірською сільською радою Запорізького району Запорізької області 01 лютого 1997 року внесений відповідний актовий запис № 06.

За відомостями Запорізької районної державної нотаріальної контори за вих. № 244 від 19 лютого 2009 року, після смерті ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, ніхто зі спадкоємців на прийняття спадщини до нотаріальної контори не звертався, спадкова справа не відкривалась.

Всі зазначені обставини підтверджено матеріалами справи, ніким не заперечене.

Згідно до ч. 3 ст. 334 ЦК України, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Згідно ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

На підставі вищевикладеного, суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивачки, приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1. є законними, достатнім чином обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки задоволення позовних вимог позивача не порушує невизнані або оскаржувані права, свободи чи інтереси будь-яких осіб, а також оскільки, усі вимоги закону виконані і правочин не містить будь-яких умов всупереч закону, вважає, що договір купівлі-продажу житлового будинку та господарських споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_2. та ОСОБА_1. 18 вересня 1988 року, посвідчений секретарем виконавчого комітету Лисогірської сільської ради народних депутатів Запорізького району Запорізької області, зареєстрований в реєстрі за № 70, може бути визнаний дійсним та вважає за можливе визнати за ОСОБА_1. право власності на жилий будинок та господарські споруди, розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Керуючись ст. ст. 10, 15, 18, 60, 130, 174, 215, 294 ЦПК України, ст. ст. 204, 220, 334, 657 ЦК України, ч. 1 ст. 132 ЗК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу, житлового будинку та господарських споруд, розташованих в АДРЕСА_1, укладений 18 вересня 1988 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідчений 18 вересня 1988 року секретарем виконавчого комітету Лисогірської сільської ради народних депутатів Запорізького району Запорізької області, реєстровий № 70 – дійсним.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок із господарськими спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, а саме на: житловий будинок – літера А, прибудову - літера а, сарай – літера Б, паркан № 1, свердловину № 2, паркан № 3, паркан № 4.

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути надана в 10 денний строк з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана в 20 денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження рішення в апеляційний суд Запорізької області.

Суддя:                                                  І.Б.ГРОМОВА