Справа № 163/2351/15-п Провадження №33/773/300/15 Суддя в 1 інстанції: Войтюк Л.М.

Категорія:ст. 472 МК України Доповідач: Бешта Г. Б.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2015 року місто ОСОБА_1

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області ОСОБА_2, з участю представника скаржника - ОСОБА_1, представника Волинської митниці ДФС - ОСОБА_3, розглянувши клопотання про поновлення пропущеного строку та апеляційну скаргу ОСОБА_4 ОСОБА_5 на постанову Любомльського районного суду Волинської області від 01 жовтня 2015 року, якою

ОСОБА_6 ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянина ОСОБА_7, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, директора ф. «Флаш Транс» м.Волиця, вул.Чапаєва, 13 Житомирської області, паспорт NT 6 D pr 214, виданий 17.01.2011 року, притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 472 МК України,-

В С Т А Н О В И В:

Вказаною постановою суду ОСОБА_4 ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 49 442 гривні 57 копійок та конфіскації в дохід держави 2000 Євро, відповідно до курсу НБУ становить в загальній сумі 49 442 гривні 57 копійок, вилучених згідно протоколу про ПМП №1182/20502/2015 та опису затриманих предметів. Також постановлено стягнути з ОСОБА_4 ОСОБА_5 в користь держави 243 гривні 60 копійок судового збору.

ОСОБА_6 ОСОБА_5 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 06 вересня 2015 року о 05 год. 00 хв., слідуючи з ОСОБА_7 в Україну через ОСОБА_8 та через м/п “Ягодин” Волинської області ДФС, в якості водія автомобіля «Ауді – А-4» реєстраційний номер 60 НХ ВN, не задекларував за встановленою письмовою формою валюту в сумі 2000 Євро, що по курсу Національного Банку України становить 49 442,57 гривень, яка підлягала обов’язковому письмовому декларуванню згідно постанови Правління НБУ № 148 від 27.05.2008 року, та знаходилася в конверті в підлокітнику біля сидіння автомобіля, використавши всупереч положенням ст.ст.257, 366, 374 МК України “зелений коридор” як форму декларування шляхом вчинення дії, тобто обравши для перетину митного кордону України смугу “зелений коридор”, своїми діями заявиши, що товарів, які підлягають декларуванню, у нього немає, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.472 МК України.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_6 ОСОБА_5 в апеляційній скарзі стверджує, що дана справа розглянута судом в його відсутності, чим порушено вимоги ст.277-2 КУпАП, ніяких судових повідомлень йому не надходило, а про постанову суду першої інстанції дізнався від свого адвоката, якому постанова суду щодо правопорушника надійшла лише 26.10.2015р. Зазначає, що він був позбавлений можливості надати пояснення щодо правопорушення, подати докази. Просить поновити строк на апеляційне оскарження та скасувати постанову суду першої інстанції як незаконну та необґрунтовану, прийняти нову, якою направити справу на новий розгляд.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши думку представника скаржника - ОСОБА_9, яка скаргу підтримала та просила поновити пропущений строк для подачі апеляційної скарги і скасувати постанову судді першої інстанції, представника митниці, який заперечив апеляцію, суддя приходить до висновку, що ОСОБА_4 ОСОБА_5 необхідно поновити пропущений строк, а апеляційну скаргу частково задовольнити з наступних підстав.

Враховуючи те, що ОСОБА_6 ОСОБА_5 не був присутній під час розгляду справи щодо нього в суді першої інстанції, а постанову суду отримав лише 26.10.2015 р., тому строк апеляційного оскарження постанови йому слід поновити, так як він пропущений із поважних причин.

Згідно ч.1 ст.268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи, і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У матеріалах справи відсутні дані про те, що ОСОБА_6 ОСОБА_5 був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. При цьому суддя розглянув справу без його участі, чим порушив права останнього на захист.

За таких обставин, враховуючи те, що справу розглянуто і притягнуто ОСОБА_4 ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за його відсутності, при цьому були порушені вимоги ч.1 ст.268 КУпАП, суддя приходить до висновку про необхідність скасування постанови судді Любомльського районного суду від 01 жовтня 2015 року та прийняття нової постанови, як це передбачено п.3 ч.8 ст.294 КУпАП.

На розгляд апеляційної скарги ОСОБА_6 ОСОБА_5 не з'явився, хоча зі зі слів його представника ОСОБА_1 він належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, однак перебуває за межами України.

Об'єктивна сторона правопорушення передбаченого ст. 472 МК України полягає у недекларуванні товарів, що переміщаються через митний кордон України, тобто не заявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей про товари, які підлягають письмовому декларуванню у разі переміщення їх через митний кордон України.

Згідно з положенням Постанови Правління Національного банку України від 27 травня 2008 року № 148 “Про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України” фізична особа має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10 000 євро без письмового декларування митному органу. Готівка в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, ввозиться та вивозиться за умови письмового декларування органу в повному обсязі

Тобто, при переміщенні через пункти пропуску для автомобільного сполучення товарів (валютних цінностей) вартістю понад 10000 Євро (ч. 4 ст.374 МК України) громадяни зобов'язані обрати загальну смугу пропуску “червоний коридор”, подати письмову декларацію і сплатити митні платежі в порядку, передбаченому ч.6 ст.366, ч.4 ст.374 МК України.

Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_6 ОСОБА_5 переміщував понад неоподатковувану норму валюту в сумі 2000 Євро, декларації про що не подав, тобто вчинив недекларування, відповідальність за що передбачена ст. 472 МК України.

Враховуючи, що ОСОБА_6 ОСОБА_5 переміщував валюту в сумі, що перевищувала в еквіваленті 10000 євро і не мав права обирати для перетину митного кордону форму проходження митного контролю через "зелений коридор", оскільки валюта у вказаній сумі підлягала письмовому декларуванню згідно ч.2 ст. 366 МК України, її неможливо письмово задекларувати на смузі "зелений коридор", тому його винуватість у вчинені правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, повністю стверджена матеріалами справи про порушення митних правил.

Доведеність вини ОСОБА_4 ОСОБА_5 у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст.472 МК України, підтверджується протоколом про порушення митних правил № 1182/20502/2015 від 06 вересня 2015 року, контрольним талоном для проходження по «зеленому коридору», актом про проведення огляду, товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, службовою запискою головного інспектора Волинської митниці ДФС.

Підстав для визнання вказаних доказів недопустимими в суді апеляційної інстанції не встановлено.

В матеріалах провадження наявна Тимчасова посвідка на проживання, з якої вбачається, що ОСОБА_6 ОСОБА_5 з 11.01.2005 року проживав в Україні, є засновником та керівником зареєстрованих в Україні підприємств, неодноразово перетинав державний кордон україни, з чого можна зробити висновок про його обізнанність із правилами перетину кордону.

Враховуючи вищенаведені докази, які в своїй сукупності відповідають фактичним обставинам справи і узгоджуються між собою, суддя вважає, що в діях ОСОБА_4 ОСОБА_5 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, тому визнає винним останнього у недекларуванні товарів, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

При накладенні на ОСОБА_4 ОСОБА_5 стягнення відповідно до ч.2 ст.33 КУпАП суд апеляційної інстанції враховує характер вчиненого ним правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, дані про його особу, ступінь вини, майновий стан, обставини, які б обтяжували його відповідальність, в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до вимог п.5 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» з ОСОБА_4 ОСОБА_5 необхідно стягнути в користь держави судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 ОСОБА_5 строк на апеляційне оскарження постанови Любомльського районного суду від 01 жовтня 2015 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 ОСОБА_5 задовольнити частково.

Постанову Любомльського районного суду від 01 жовтня 2015 року щодо ОСОБА_4 ОСОБА_5 - скасувати.

Визнати винним ОСОБА_4 ОСОБА_5 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 49 442 ( сорок дев'ять тисяч чотириста сорок дві ) гривні 57 копійок та конфіскації в дохід держави 2000 ( дві тисячі ) Євро, відповідно до курсу НБУ становить в загальній сумі 49 442 ( сорок дев'ять тисяч чотириста сорок дві ) гривні 57 копійок вилучених згідно протоколу про ПМП №1182/20502/2015 та опису затриманих предметів.

У випадку несплати в добровільному порядку штрафу ОСОБА_4 ОСОБА_5, вилучені в порядку ст.511 МК України Волинською митницею ДФС в останнього кошти у розмірі 49 442 ( сорок дев'ять тисяч чотириста сорок дві ) гривні 57 копійок звернути, відповідно до ст.542 МК України, в рахунок забезпечення стягнення штрафу.

Штраф в розмірі 49 442 ( сорок дев'ять тисяч чотириста сорок дві ) гривні 57 копійок підлягає стягненню на рахунок 31115106705262 в ГУДКСУ у Волинській області ( МФО 803014 код ЄДРПОУ 38031501, одержувач УДКСУ в Любомльському районі, код класифікації доходів бюджету 21081100, призначення платежу «адміністративні штрафи у справі про порушення митних правил».

Стягнути з ОСОБА_4 ОСОБА_5 в користь держави 243 ( двісті сорок три ) гривні 60 копійок судового збору на рахунок 31214206700262 в ГУДКСУ у Волинській області ( МФО803014, код ЄДРПОУ 38031501, отримувач УДКСУ в Любомльському районі, код класифікації доходів бюджету 22030001).

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду