КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2015 р. Справа№ 910/1872/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Синиці О.Ф.

суддів: Ткаченка Б.О.

Зеленіна В.О.

при секретарі: Вінницькій О.В.

за участю представників:

від позивача -Сокольвак М.В.,

від відповідача 1- не з'явились,

від відповідача 2- не з'явились,

від відповідача 3- не з'явились,

від третьої особи 1 - не з'явились,

від третьої особи 2 - не з'явились,

від третьої особи 3 - не з'явились,

від третьої особи 4 - не з'явились,

від третьої особи 5 - не з'явились,

від третьої особи 6 - не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Земкомерц» в особі ліквідатора Арбітражного керуючого Сокольвака Михайла Васильовича

на рішення господарського суду міста Києва від 07.04.2015

у справі №910/1872/15-г

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Земкомерц» в особі ліквідатора Арбітражного керуючого Сокольвака Михайла Васильовича

до 1- Державної реєстраційної служби України

2-Головного управління юстиції у Львівській області

3-Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: 1- Відділ Державного земельного агентства у Буському районі Львівської області

2- Відділ Держаного земельного агентства у Яворівському районі Львівської області

3- Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Буського районного управління юстиції Львівської області

4- Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області

5- Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Яворівського районного управління юстиції Львівської області

6- Приватний нотаріус Іллічівського міського нотаріального округу Одеської області Котик Наталія Володимирівна

про визнання недійсним договору та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.04.2015р. (суддя Якименко М.М.) відмовлено в задоволенні позову ТОВ «Земкомерц» в особі ліквідатора Арбітражного керуючого Сокольвака Михайла Васильовича про визнання недійсним договору іпотеки від 04.07.2011 року та зобов'язання вчинити дії, з підстав того, що земельні ділянки, які були передані відповідачу-3, за договором іпотеки від 04.07.2011 року укладеним між позивачем та ПАТ "Марфін банк" (відповідач-3) не належали позивачу на праві власності та взагалі не існували. Суд дійшов висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження свої позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач звернувся до апеляційного господарського суду з скаргою, в якій просив його скасувати, позовні вимоги задовольнити. Апелянт зазначив, що в іпотеку за договором від 04.07.2011 передано майно, що не належить іпотекодавцю на праві власності і якого не існує в натурі, як об'єкта цивільних (речових) прав, щодо якого взагалі може виникати право власності, тому договір є недійсним з відповідними наслідками.

У запереченнях на апеляційну скаргу відповідач 3 просив залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зокрема зазначив, що на час укладення договору вимоги закону були дотримані, тому підстави для визнання договору іпотеки недійсним відсутні. Крім того, у спірному договорі зазначено, що земельні ділянки були передані у власність позивачу за укладеними ним договорами купівлі-продажу.

Представники відповідачів 1, 2, 3 та третіх осіб 1, 2, 3, 4, 5, 6 в судове засідання апеляційної інстанції не з'явились, про час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином (в справі наявні повідомлення про вручення поштового відправлення).

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Неявка представників відповідачів 1, 2, 3 та третіх осіб 1, 2, 3, 4, 5, 6 не перешкоджає розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для її повного розгляду.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього представника позивача, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.

24.05.2011 року між ПАТ "Марфін банк" (відповідач-3, Банк, іпотекодержатель) та ТОВ "Земкомерц" (позивач, позичальник, іпотекодавець) укладено Кредитний договір №28800/OF, за умовами якого відповідач-3 зобов'язався надати позивачу грошові кошти у вигляді поновлювальної кредитної лінії з лімітом заборгованості 12 000 000грн.

18.08.2011 року між позивачем та відповідачем-3 укладено Додаткову угодою №2 до Кредитного договору, згідно якої збільшено обсяг наданих кредитних коштів до 22 000000грн.

Згідно з п. 4.1. Кредитного договору (з врахуванням змін внесених Додатковою угодою №2) виконання позичальником зобов'язань за цим Договором забезпечується в тому числі іпотекою земельних ділянок.

04.07.2011 року між позивачем та відповідачем-3 укладено Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Іллічівського міськрайонного нотаріального округу Котик Н.В. за №1812.

ТОВ "Земкомерц" в особі ліквідатора Арбітражного керуючого Сокольвака Михайла Васильовича звернулося до господарського суду м. Києва з позовом про визнання недійсним договору іпотеки від 04.07.2011 року та зобов'язання вчинити дії.

Як зазначалось вище господарським судом першої інстанції в задоволенні позовних вимог відмовлено, проте апеляційний господарський суд щодо заявленого позову зазначає наступне.

Так, в засіданнях суду апеляційної інстанції 10 червня та 01 липня 2015р. за відсутності представників відповідачів та третіх осіб представник скаржника Сокольвак М.В. стверджував, що обставини того, що спірне майно не існує фізично можуть бути встановлені, у даному випадку, у кримінальному провадженні №42014180010000150І від 24.11.2014, досудове розслідування в якому проводиться слідчим відділом Рівненьського МВ УМВС за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України (шахрайство). Провадження порушено за зверненням господарського суду Рівненьської області, який розглядає справу про банкрутство позивача та яким 11.11.2014 було надіслано повідомлення до правоохоронних органів з метою встановлення фактів, які підтвердять або спростують незаконні дії ПАТ «Марфін банк» щодо ТОВ «Земкомерц» та прийняття рішення відповідно до ст. 97 КПК України (показання з чужих слів). Тому позивач наполягав на невідкладному зясуванні цих обставин через правоохоронні органи до прийняття судового рішення.

Проте, після зупинення справи розглядом з посиланням на вищевказані обставини та направлення господарським судом матеріалів органам слідства, саме арбітражний керуючий Сокольвак М.В. подав касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2015, заперечуючи можливість зупинення розгляду скарги на підставі ст. 79 ГПК України до встановлення органами слідства певних обставин, як не передбачену законом.

Вищий господарський суд України погодився зі скаржником та скасував ухвалу апеляційного господарського суду від 01.07.2015 про зупинення провадження до з'ясування обставин фіктивності документів у кримінальній справі, оскільки саме Київський апеляційний господарський суд не направляв будь-які матеріали до слідчих органів.

Київський апеляційний господарський суд, враховуючи намагання позивача встановити дійсні обставини спору, виходив з того, що ст. 79 ГПК України не виключає ситуації коли до слідчих органів відповідні матеріали направляє один господарський суд, але встановлення певних обставин може мати наслідки для справ, які розглядаються в іншому суді, враховуючи наявність справи.

В той же час касаційна інстанція враховуючи, що позивач з червня 2013р. в процедурі банкрутства визнаний 25.02.2014 господарським судом Рівненської області банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру (справа №918/756/13), вказала на вимоги ч. 4 ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції від 22.12.2011) про те, що суд у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів) укладених боржником, що кореспондується з положеннями ч. 9 ст. 16 та п. 7 ч. 1 ст. 12 ГПК України.

Враховуючи викладене колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2015 у справі №910/1872/15-г, з припиненням провадження у справі. При цьому заявник з даними вимогами має звернутись до господарського суду в провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Керуючись ст. ст. 16, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2015 у справі №910/1872/15-г скасувати.

2. Припинити провадження у справі №910/1872/15-г.

3. Матеріали справи № 910/1872/15-г повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя О.Ф. Синиця

Судді Б.О. Ткаченко

В.О. Зеленін