Ухвала
іменем україни
09 грудня 2015 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Колодійчука В.М.,
суддів: Висоцької В.С., Кафідової О.В.,
УмновоїО.В., Фаловської І.М.,
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за клопотанням ОСОБА_3 про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, за касаційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 лютого 2015 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 25 червня 2015 року,
в с т а н о в и л а:
У грудні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про надання дозволу на примусове виконання рішення суду першої інстанції м. Шверін, землі Мекленбурга - Передньої Померанії, Федеративної Республіки Німеччина від 27 січня 2014 року.
В обґрунтування клопотання заявник зазначав, що рішенням суду першої інстанції м. Шверін, землі Мекленбург - Передня Померанія, Федеративної Республіки Німеччина від 27 січня 2014 року, яке набрало законної сили 25 липня 2014 року, ухваленим за результатами розгляду справи про право визначення місця проживання спільної дитини ОСОБА_3 та ОСОБА_5 - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, встановлено, що право визначення місця проживання дитини сторін - ОСОБА_6, в рамках тимчасового розпорядження до подальшого рішення надано позивачу ОСОБА_3
Однак у порушення цього рішення суду ОСОБА_5 самовільно вивезла малолітню дитину з Федеративної Республіки Німеччина до України.
Враховуючи викладене, просив клопотання задовольнити.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 лютого 2015 року клопотання залишено без розгляду.
Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 25 червня 2015 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 відхилено. Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 лютого 2015 року залишено без змін.
У касаційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 просить скасувати ухвали судів попередніх інстанцій, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись порушення судами норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Судами встановлено, що рішенням суду першої інстанції м. Шверін, землі Мекленбург - Передня Померанія, Федеративної Республіки Німеччина від 27 січня 2014 року ОСОБА_3 надано право визначення місця проживання доньки - ОСОБА_6.
Рішенням суду першої інстанції м. Шверін, землі Мекленбурга - Передньої Померанії, Федеративної Республіки Німеччина від 13 червня 2014 року було залишено без змін рішення цього ж суду від 27 січня 2014 року. Проте ОСОБА_5 на порушення зобов'язань, установлених рішенням суду, вивезла неповнолітню доньку з території Федеративної Республіки Німеччина до України.
Залишаючи клопотання ОСОБА_3 без розгляду, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що заявником у порушення вимог п. 3 ч. 3 ст. 394 ЦПК України не надано доказів того, що ОСОБА_5 була належним чином повідомлена про розгляд справи, призначеної на 13 червня 2014 року.
Відповідно до ст. ст. 303, 304 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Справа розглядається в апеляційному суді за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, встановленими законом.
Проте ухвала апеляційного суду зазначеним нормам процесуального права не відповідає з огляду на наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 394 ЦПК України до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду додається документ, який засвідчує, що сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду і яка не брала участі в судовому процесі, була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи.
Як вбачається з рішення м. Шверін, землі Мекленбург - Передня Померанія, Федеративної Республіки Німеччина від 13 червня 2014 року, ОСОБА_5 була обізнана про розгляд справи щодо визначення місця проживання їх спільної з ОСОБА_3 доньки - ОСОБА_6. Крім того, в судовому засіданні брав участь її адвокат, який не заперечував факту повідомлення відповідача про день та місце розгляду даної справи (а. с. 103-106).
У силу наданих чинним ЦПК України повноважень апеляційний суд міг усунути допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права, проте, не звернувши уваги на вищевикладене, дійшов передчасного висновку про залишення ухвали суду першої інстанції без змін.
На вказані обставини звертав увагу при подачі апеляційної скарги до суду представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4(а. с. 116-117).
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постановлена у справі ухвала апеляційного суду - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції з підстав, передбачених ч. 3 ст. 338 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задовольнити частково.
Ухвалу апеляційного суду Харківської області від 25 червня 2015 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.М. Колодійчук
Судді: В.С. Висоцька
О.В. Кафідова
О.В. Умнова
І.М. Фаловська