ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 червня 2009 року Справа № 2а-1064/09/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Суддя Остап'юк С.В.
при секретарі Скорій Н.Д.
за участю:
представників позивача: Калуської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській областіОСОБА_1 ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом: прокурора міста Калуша в інтересах держави в особі Калуської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області до приватного підприємства "ІНФОРМАЦІЯ_1" про стягнення податкового боргу в розмірі 9958,19 грн., -
ВСТАНОВИВ :
06 квітня 2009 року прокурор міста Калуша в інтересах держави в особі Калуської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області (далі - позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до приватного підприємства "ІНФОРМАЦІЯ_1" (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 9958,19 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно, в порушення пункту 3 частини 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування», підпункту 1.3 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», частини 2 статті 3 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» не сплачено податок на додану вартість, податок на прибуток, єдиний податок. Позивачем до відповідача застосовані штрафні санкції та пеня, в порядку статей 16, 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Загальна сума несплаченого податкового боргу становить 9958,19 грн.
Представники позивача у судовому засіданні заявлені прокурором позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи в друкованому засобі масової інформації за останнім відомим місцем знаходженням.
Розглянувши позовну заяву, заслухавши представників позивача, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з наступних мотивів.
Судом встановлено, що 05 березня 2004 року виконавчим комітетом Калуської міської ради проведено державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи приватного підприємства "ІНФОРМАЦІЯ_1". Відповідача взято на податковий облік Калуською об'єднаною державною податковою інспекцією Івано-Франківської області, як платника податку на додану вартість, податку на прибуток приватних підприємств, єдиного податку з юридичних осіб.
Стаття 4 Закону України "Про систему оподаткування" визначає, що платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).
Частина 1 статті 113 Господарського кодексу України визначає, що приватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб'єкта господарювання - юридичної особи.
У відповідності з пунктами 2, 3 частини 1 статті 9 Закону України "Про систему оподаткування" платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Судом встановлено, що відповідачем за 2007 рік було подано декларацію з податку на додану вартість, де ним самостійно обчислена сума податкових зобов'язань на суму 11210 гривень (а. с. 4 - 9).
У відповідності до підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім передбачених законом випадків.
Відповідно до пункту 5.1. статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Підпунктом 5.3.1. пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Підпунктом 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Відповідно до пункту 1.4. статті 1 зазначеного Закону, пеня - плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання, обов'язок сплати якої передбачено підпунктом 1.1. пункту 1 статті 1 зазначеного Закону.
Судом встановлено, що відповідачем не було здійснено в повному обсязі сплати податку на додану вартість в розмірі 7160,51 гривень, за несплату податкових зобов'язань позивачем на вказану суму податковими повідомленнями-рішеннями нарахована податкова пеня в розмірі 59,55 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку, що самостійно обрахована відповідачем сума податкових зобов'язань та пеня в розмірі 7220,06 гривень є його податковим боргом, який ним не сплачено.
Пунктом 3 частини 1 статті 14 Закону України «Про систему оподаткування» податок на прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами віднесено до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів). Стаття 4 цього ж Закону визначає, що платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).
Пунктом 2.1.1 статті 2.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено платників податку на прибуток з числа резидентів - суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.
У відповідності з пунктом 2 частини 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).
Згідно пункту 16.4 статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну.
Пунктом 4.1.4 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» на платників податків покладено обов'язок подачі податкових декларацій за базові податкові (звітні) періоди, що дорівнюють календарному місяцю, календарному кварталу або календарному півріччю, календарному року.
Судом встановлено, що відповідачем не було подано податкову звітність по податку на прибуток за І квартал 2008 року, І півріччя 2008 року
Згідно підпункту 17.1.1. пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
Позивачем, на виконання повноважень, передбачених статтею 4 Закону України Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» , у відповідності до підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 вказаного Закону, за виявлені порушення, податковими повідомленнями рішенням від НОМЕР_1року за №НОМЕР_1 до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 340 гривень. Оскільки, відповідачем не була порушена процедура апеляційного узгодження податкового зобов'язання, то сума вказаного податкового зобов'язання відповідача, у відповідності до пункту 5.2 статті 5 Закону України Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є узгодженою.
Абзацом 3 підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Таким чином, суд приходить до висновку, що сума податкового зобов'язання в розмірі 340 грн. є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.
Пункт 1 статті 20 Закону України « Про систему оподаткування» передбачає, що контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами.
Згідно Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» встановлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для суб'єктів малого підприємництва, зокрема в статті 3 зазначено, що суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, який перейшов на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно обирає одну з наступних ставок єдиного податку:
- 6 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору у разі сплати податку на додану вартість згідно із Законом України "Про податок на додану вартість";
- 10 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
Відповідно частини 2 статті 3 вказаного Указу Президента України суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Згідно підпункту 5.3.1. пункту 5.3. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Підпунктом 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Відповідно до пункту 1.4. статті 1 зазначеного Закону, пеня - плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання, обов'язок сплати якої передбачено підпунктом 1.1. пункту 1 статті 1 зазначеного Закону.
Судом встановлено, що відповідачем 25.01.2008 року було подано розрахунок сплати єдиного податку, в якому самостійно обраховано суму податкового зобов'язання. Відповідачем здійснено несвоєчасну сплату платником узгоджених зобов'язань по єдиному податку в 2007 році в розмірі 2356,74 грн. За несплату податкових зобов'язань позивачем у відповідності до підпункту 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» нарахована пеня в розмірі 41,39 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку, що сума несплаченого податкового зобов'язання відповідача по сплаті єдиного податку в розмірі 2398,13 грн. є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що несплата відповідачем податку на додану вартість в розмірі 7220,06 грн. в тому числі пені в розмірі 59,55 грн., штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасну сплату податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 340 грн. та несплату єдиного податку з юридичних осіб в розмірі 2398,13 грн. в тому числі пені в розмірі 41,39 грн. є його податковим боргом, який ним не сплачено.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити податковий борг. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпункт 3.1.1 пункт 3.1 статті 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлює, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ :
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з приватного підприємства "ІНФОРМАЦІЯ_1", АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_1в дохід бюджету податковий борг в розмірі - 9958 (дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесять вісім) гривень 19 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України про апеляційне оскарження постанови подається заява протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-денний строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя С.В. Остап'юк
Постанова складена в повному обсязі 19.05.2009 року.