Дата документу Справа № 331/5415/15-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 331/5415/15-к Головуючий в 1 інст. Ярошенко А.Г.

Провадження № 11-кп/778/2090/15 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я.

Категорія ч. 3 ст. 368 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2015 року місто Запоріжжя

Судова колегія з кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого Рассуждай В.Я.

суддів Городовенко В.В., Тютюник М.С.,

при секретарі Ігнатенко І.В.,

за участю прокурора Євсюкова Ф.Б.,

обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3,

захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Запорізької області в місті Запоріжжі апеляційну скаргу прокурора який приймав участь у судовому засіданні суду першої інстанції - прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з корупційними злочинами та процесуального керівництва прокуратури Запорізької області Євсюкова Федора Борисовича на ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12 листопада 2015 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42015080000000101 від 11 березня 2015 року відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Кушугум Запорізького району Запорізької області, громадянина України, українця, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с. Михайло-Лукашево Вільнянського району Запорізької області, громадянина України, українця, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, не працюючого, в силу 89 КК України не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України,

повернуто прокурору для усунення виявлених недоліків, -

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно з ухвалою суду першої інстанції, 28.08.2015 року до Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшов обвинувальний акт за кримінальним провадженням, затверджений прокурором прокуратури Запорізької області відносно ОСОБА_2, ОСОБА_3 по обвинуваченню у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Повертаючи прокуратуру вказаний обвинувальний акт, суд першої інстанції вказав, що він містить хибні відомості про особу обвинуваченого ОСОБА_3, що підтверджується наданими до справи доказами. Крім того, неможливо вручити повістки за вказаною у обвинувальному акті адресою, що підтверджується повернутими конвертами з відповідними поштовими відмітками.

В обвинувальному акті при викладі фактичних обставин не конкретизовано час та дати фактичних обставин кримінального правопорушення. Так, в обвинувальному акті використовуються не встановлені, не конкретизовані дані а саме: 1) в абзаці 15, 16, 18, 25 обвинувального акту при викладі обставин обвинувачення відносно ОСОБА_2 прокурором викладені не конкретизовані обставини - «в той же час», «в подальшому», «приблизно в середині лютого», «в подальшому, у той же день». Аналогічні незрозумілі дані викладені і при висвітлені обставин обвинувачення відносно ОСОБА_3 в абзацах 13, 14, 16, 23 обвинувального акту.

Крім того, прокурор викладаючи фактичні обставин кримінального правопорушення, які він вважає встановленими зазначає невстановлені обставини. Так, в абзаці 16 формулювання обвинувачення ОСОБА_2 вказано, що останній «власноруч виготовив у невстановлений час та спосіб друковані зведення», дані посилання чітко не обґрунтовують об'єктивну сторону злочину бо не вказано, які саме зведення, на користь кого, в який період та в який спосіб вони були виготовлені обвинуваченим.

Також, в обвинувальному акті не вказано, чи взагалі була вилучена неправомірна вигода (гроші) у обвинувачених та конкретно місце і час вилучення предмету хабара, що є основною ознакою при кваліфікації кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 368 КК України.

Крім того, як зазначив в ухвалі суд першої інстанції, реєстр матеріалів досудового розслідування по даному кримінальному провадженню також не відповідає вимогам ст. 109 КПК України. У долученому до обвинувального акту реєстрі матеріалів досудового розслідування не зазначені точні контактні дані свідків, а саме відсутні повне ім'я та по батькові свідків та їх місце проживання, що в подальшому унеможливить суд виклик свідків та у разі необхідності застосування до них примусового приводу.

Також з копії доручення № 008-0002874 від 29.07.2015 року про безоплатну правову допомогу наданої обвинуваченим ОСОБА_3 суд першої інстанції встановив, що захисник ОСОБА_5 здійснює захист представництва інтересів в кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 Відповідно до ч. 1 ст. 293 КПК України одночасно з переданням обвинувального акту до суду прокурор зобов'язаний під розписку надати його копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику, законному представнику. Однак, як зазначив в ухвалі суд першої інстанції, в матеріалах справи містяться розписки про виконання прокурором ст. 293 КПК України тільки відносно обвинувачених, що прямо свідчить про порушення вказаних вище положень та обмеження права обвинуваченого ОСОБА_3 на захист.

Вищенаведені обставини, на думку суду першої інстанції, свідчать про невідповідність обвинувального акту ст. 291 КПК України, а тому суд прийшов до висновку про необхідність його повернення прокурору для виправлення його змісту та форми згідно з вимогами вказаних статей, оскільки без усунення зазначених недоліків дане кримінальне провадження не може бути призначене до судового розгляду.

В апеляційній скарзі прокурор просить суду першої інстанції скасувати у зв'язку із невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушенням вимог Кримінального процесуального Кодексу України і призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.

Апелянт зазначає, що з висновками суду першої інстанції про невідповідність обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України через зазначення в ньому хибних відомостей про місце проживання обвинуваченого ОСОБА_3 та неможливістю його повідомлення про час та місце судового розгляду він не згоден, оскільки безпосередньо стороні обвинувачення сам ОСОБА_3 вказував, що мешкає за адресою, зазначеною в обвинувальному акті, про що свідчать протоколи його допитів в якості підозрюваного, долучені до матеріалів провадження виписки з медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_3 про проходження ним лікування, а також довідки з КП «Обласна клінічна психіатрична лікарня» із посиланням на мешкання ОСОБА_3 саме за адресою, вказаною обвинувальному акті. Крім, того, як зазначає прокурор, висновки суду про неможливість повідомлення обвинуваченого про час та місце судового розгляду обвинувального акту спростовані тим, що обвинувачений звертався до суду із клопотанням перенести підготовче судове засідання, тобто йому було відомо про час та місце його проведення, надалі обвинувачений ОСОБА_3 приймав безпосередню участь в судових засіданнях суду першої інстанції.

Я також зазначає в апеляційній скарзі прокурор, він не згоден з твердженням суду першої інстанції про неконкретне викладення фактичних обставин в обвинувальному акті, оскільки обвинуваченим інкримінується вчинення корупційного правопорушення, пов'язаного з одержанням неправомірної вигоди і саме ця обставина з посиланням на час, місце та спосіб викладена в обвинувальному акті. Вживання прокурором при пред'явленні обвинувачення окремих словосполучень або опису подій, які передували вчиненню злочину, не може вказувати на неконкретність обвинувачення.

Також прокурор не погоджується з доводами суду першої інстанції про те, що вилучення у обвинувачених предмету хабара є кваліфікуючою ознакою ч. 3 ст. 368 КК України, оскільки в статті 368 КК України взагалі не має такої кваліфікуючої ознаки, як вилучення предмету хабара.

Що стосується доводів суду першої інстанції про порушення органом досудового слідства вимог ст. 109 КПК України при складанні реєстру матеріалів досудового розслідування, то з ними прокурор не згоден також, оскільки наведена норма закону взагалі не вимагає зазначення у вказаному реєстрі повних анкетних відомостей свідків. Крім того, реєстр матеріалів досудового розслідування є інформаційним додатком до обвинувального акту і недоліки в цьому документі самі по собі не можуть бути підставою для повернення обвинувального акту прокурору.

Також прокурор висловлює свою незгоду із твердженням суду про невідповідність обвинувального акту вимогам закону, оскільки до нього не додано розписки адвоката ОСОБА_5 про отримання його копії.

Так, відповідно до ст. 291 КПК України прокурор не повинен додавати до обвинувального акту розписку захисника про отримання його копії.

Крім того, зазначає, що захисник ОСОБА_5 приймала участь за дорученням на підставі ухвали апеляційного суду вже під час закінчення досудового розслідування. Сам ОСОБА_3 на час закінчення досудового розслідування відмовився від захисника, про що свідчить відповідний протокол від 23.07.2015 року.

Також прокурор зазначає, що обвинувальний акт можливо повернути прокурору виключно у випадку невідповідності його вимогам КПК, а не в якому разі не для усунення недоліків.

В запереченнях на апеляційну скаргу прокурора обвинувачений ОСОБА_3, навівши недоліки обвинувального акту та його доводи на спростування апеляційної скарги прокурора, просить в задоволенні апеляційної скарги прокурора відмовити.

Заслухавши доповідь судді по справі, прокурора, який підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити, обвинувачених та їх захисників, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України в підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Вимоги до обвинувального акту та додатків, що до нього додаються, встановлені ст. 291 КПК України та даний перелік вимог і документів є вичерпним.

Як вбачається з обвинувального акту, направленого до суду, вимоги зазначеної норми закону прокурор дотримав, виклавши поряд з іншими відомостями, фактичні обставини кримінального правопорушення, в якому обвинувачуються ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в тому обсязі, який він вважає встановленим.

Будь-яких обмежень або правил викладення фактичних обставин для прокурора кримінальним процесуальним законом не встановлено, тому зазначення в ухвалі про неконкретний виклад фактичних обставин, є необґрунтованим.

Твердження суду про невстановлений та незрозумілий виклад фактичних обставин, зокрема, «в той же час», «в подальшому» та ін., колегія суддів уважає надуманими, передчасними та такими, що порушують принцип диспозитивності, згідно до якого суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що внесені на його розгляд сторонами та віднесені до його компетенції.

Доданий до обвинувального акут реєстр матеріалів досудового розслідування відповідає вимогам ст. 109 КПК України, частиною 2 якої передбачено зазначення в ньому номерів та найменувань проведених процесуальних дій, а також часу їх проведення, реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування, види заходів забезпечення кримінального провадження, дати та строки їх застосування. Статтею 109 КПК України не визначено обов'язок органу досудового розслідування зазначати повні анкетні дані свідків у кримінальному провадженні.

Повернення обвинувального акту прокурору з тих підстав, що в обвинувальному акті вказано «хибне» місце проживання обвинуваченого ОСОБА_3, що позбавляє суд можливості повідомити обвинуваченого про час та місце розгляду кримінального провадження, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки, як свідчить реєстр матеріалів досудового розслідування, ОСОБА_3 приймав участь у провадженні в якості підозрюваного, за його участю проводилися слідчі та процесуальні дії, підозрюваний прибував до слідчого судді під час досудового слідства і приймав безпосередню участь в суді першої інстанції під час проведення підготовчого судового засідання.

Крім того, як вбачається з доданих прокурором до апеляційної скарги протоколів допиту підозрюваного ОСОБА_3 від 17.03.2015 року, 27.06.2015 року, 10.07.2015 року адресою свого проживання він зазначав саме АДРЕСА_1, згідно доданих до апеляційної скарги копій медичних документів ОСОБА_3, на обліку в медичних закладах він перебуває також саме за цією адресою. Зміна обвинуваченим місця проживання не може бути підставою для повернення прокуророві обвинувального акту.

Не відповідає вимогам закону рішення суду про повернення обвинувального акту через недодання до нього розписки захисника про отримання його копії, оскільки відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 291 КПК України обов'язковими додатками до обвинувального акту є лише розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу).

Крім того, як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, під час підготовчого судового засідання суд фактично вдався до оцінки доказів у провадженні, що є неприпустимим на даній стадії процесу.

Відповідно до положень ст. ст. 314, 315 КПК України завданням підготовчого провадження є процесуальне та організаційне забезпечення проведення судового розгляду.

На даній стадії процесу суд не має права встановлювати обставини, які підлягають встановленню лише в ході судового розгляду, а саме, про наявність чи відсутність складу злочину, правильність правової кваліфікації, наявність чи відсутність кваліфікуючих ознак тощо.

З огляду на викладене, та враховуючи, що наведені в оскаржуваній ухвалі суду підстави для повернення обвинувального акту не ґрунтуються на законі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга прокурора є обґрунтованою та підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції, скасуванню з призначенням нового розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.

Ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12 листопада 2015 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повернуто прокурору - скасувати.

Кримінальне провадження повернути Комунарському районному суду м. Запоріжжя для розгляду зі стадії підготовчого судового засідання.

Дана ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

1. 2. 3.