УхвалА

іменем україни

10 грудня 2015 року м. Київ

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Попович О.В, розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Львівської області від 09 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Дочірного підприємства національної компанії «Надра України» «Західукргеологія», треті особи: Стрийська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міністерства доходів у Львівській області, Управління Держземагенства, приватне підприємство «Неллі», про визнання договору про відшкодування витрат недійсним, ,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Дочірного підприємства національної компанії «Надра України» «Західукргеологія» (далі - ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія»), треті особи: Стрийська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міністерства доходів у Львівській області, Управління Держземагенства, приватне підприємство «Неллі», у якому просив на підставі п. 1 ч. 1 ст. 215 ЦК України визнати недійсним договір про відшкодування витрат, укладений 20 березня 2012 року між ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія», від імені та інтересах якого виступала Стрийська нафтогазорозвідувальна експедиція, та ОСОБА_2

Позивач зазначав, що згідно договору купівлі-продажу від 18 вересня 2008 року НАК «Надра України» «Західукргеологія» продала товариству з обмеженою відповідальністю «Квадрига - 4» (далі - ТОВ «Квадрига - 4») 63/100 частини будівель та споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1. На підставі зазначеного договору купівлі-продажу, відповідно до положень ст. 120 ЗК України до ТОВ «Квадрига - 4» перейшло право власності на 63/100 частини нерухомого майна.

13 липня 2011 року ТОВ «Квадрига - 4» продало 63/100 частини будівель та споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_2

20 березня 2012 року між ДП «Надра України» «Західукргеологія», від імені та в інтересах якого виступала Стрийська нафтогазорозвідувальна експедиція, та ОСОБА_2 було укладено договір про відшкодування витрат, за умовами якого останній зобов'язувався щомісячно з 01 січня 2012 року відшкодовувати ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія» витрати по сплаті земельного податку за користування земельною ділянкою 2,42 га на підставі розрахунків, виставлених ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія». В подальшому позивачу стало відомо, що ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія» не є власником та користувачем земельної ділянки 2, 42 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, відсутній державний акт на право постійного користування зазначеною земельною ділянкою та договір оренди на дану земельну ділянку.

Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 20 жовтня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 02 березня 2015 року, позов ОСОБА_2 задоволено.

Визнано недійсним договір про відшкодування витрат, укладений 20 березня 2012 року між ДП «Надра України» «Західукргеологія», від імені та в інтересах якого виступала Стрийська нафтогазорозвідувальна експедиція, та ОСОБА_2

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 вересня 2015 року скасовано ухвалу апеляційного суду Львівської області від 02 березня 2015 року, справу передано на новий апеляційний розгляд.

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 09 листопада 2015 року рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 20 жовтня 2014 року скасовано, ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду Львівської області від 17 вересня 2015 року, залишити в силі рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 20 жовтня 2015 року.

Вивчивши касаційну скаргу вважаю, ознайомившись із змістом оскаржуваних судових рішень, з матеріалами касаційного провадження, у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Відповідно до частини 2 статті 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Скасовуючи рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 20 жовтня 2014 року та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції, з урахуванням ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 вересня 2015 року, виходив з того, що рішенням виконавчого комітету Стрийської міської ради Львівської області від 26 вересня 2002 року № 288 відповідачу була надана у постійне користування земельна ділянка площею 24 200 кв м для виробничих цілей, і він є платником податку на землю, що підтверджено документами про сплату податку на землю, у зв'язку з чим договірпро відшкодування витрат, укладений 20 березня 2012 року між ДП «Надра України» «Західукргеологія», від імені та в інтересах якого виступала Стрийська нафтогазорозвідувальна експедиція, та ОСОБА_2 відповідає вимога статей 203, 215 ЦК України.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції, на підставі доказів, поданих сторонами, що належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), дійшов до правильного висновку про те, що позивач не довів що відповідачу не належала земельна ділянка площею 24 200 кв м і що відповідач не був платником податків на землю, та недійсність оспорюваного договору, що є процесуальним обов'язком (ст. ст. 10, 60 ЦПК України).

Доводи касаційної скарги висновок суду апеляційної інстанції від 09 листопада 2015 року не спростовують.

Крім того, у касаційній скарзі скаржник зазначає, що в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 вересня 2015 року не вірно зазначена адреса на якій знаходиться земельна ділянка, тому він просить виправити описку, зокрема земельна ділянка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, як вірно встановив суд першої інстанції, а не АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 219 ЦПК України питання про виправлення описок та арифметичних помилок вирішує суд, який допустив ці описки та арифметичні помилки.

Скаржником не надано ухвал про виправлення описок.

Крім того, як вбачається із змісту рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 20 жовтня 2014 року спірною є земельна ділянка, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 328 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Керуючись ч.4 п.5 ст. 328 ЦПК України,

у х в а л и л а:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Львівської області від 09 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Дочірного підприємства національної компанії «Надра України» «Західукргеологія», треті особи: Стрийська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міністерства доходів у Львівській області, Управління Держземагенства, приватне підприємство «Неллі», про визнання договору про відшкодування витрат недійсним.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Попович