У х в а л а
іменем україни
11 листопада 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
Касьяна О.П., Остапчука Д.О., Савченко В.О.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду Херсонської області від 28 липня 2015 року,
в с т а н о в и л а:
У січні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, у якому просила встановити факт їх проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу у період з 15 серпня 2004 року по 24 грудня 2004 року, визнати автомобіль DAEWOO SENS 1.3 їх спільно нажитим майном подружжя, визнати за нею та за відповідачем право власності на 1/2 частину спірного автомобіля за кожним.
На обґрунтування своїх вимог посилалась на ті обставини, що з 15 серпня 2004 року і до реєстрації їх шлюбу - 25 грудня 2004 року, вона з відповідачем проживала однією сім'єю, як чоловік та дружина, без реєстрації шлюбу, вони мали спільні кошти, були пов'язані спільним побутом, вели спільне господарство, і у цей період часу за кредитні кошти придбали спірний автомобіль, який 09 грудня 2004 року за їх спільною згодою зареєстрований на відповідача.
Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 11 жовтня 2013 року шлюб між ними розірвано, однак автомобіль перебуває у відповідача і він перешкоджає їй в користуванні ним, просила задовольнити позов.
Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 17 квітня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.
28 липня 2015 року рішенням апеляційного суду Херсонської області рішення суду першої інстанції в частині відмови у визнанні майна спільною сумісною власністю подружжя скасовано та ухвалено нове рішення.
Визнано 68/100 частини автомобіля DAEWOO SENS 1.3 такими, що придбані подружжям ОСОБА_5 в період зареєстрованого шлюбу.
Визнано за позивачкою право власності на 34/100 частини, а за відповідачем - на 66/100 частини автомобіля.
В решті рішення суду залишено без змін.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції, ухвалене згідно із законом, мотивуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд апеляційної інстанції правильно встановив обставини справи про те, що за час шлюбу сторони спільними коштами сплатили 68 % вартості спірного автомобіля, придбаного в кредит, отже в цій частині він є їх спільною сумісною власністю, і їх частки є рівними, як передбачено ст. ст. 60 61, 63, 70 СК України, а відтак частка позивачки в спірному майні становить 34/100, відповідача - 66/100, що є підставою для визнання за кожним із них права власності на відповідну частку.
При цьому судом правильно застосовано закон, що регулює спірні відносини, оскаржуване судове рішення ухвалено з дотриманням норм процесуального права.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення.
За таких обставин касаційну скаргу потрібно відхилити, рішення апеляційного суду Херсонської області від 28 липня 2015 року,
залишити без змін.
Керуючись ч. 3 ст. 332, ст. 337 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити, рішення апеляційного суду Херсонської області від 28 липня 2015 року,
залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів: О.П. Касьян
Д.О. Остапчук
В.О.Савченко