УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 січня 2011 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого: судді Хопти С.Ф..
суддів: Мережко М.В., Оношко Г.М.,
при секретарі Зінченко Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Фастівського міжрайонного прокурора в інтересах Васильківської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області на заочне рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 8 жовтня 2008 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,
встановила:
У жовтні 2008 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що він фактично прийняв спадщину, а саме жилий будинок № 8 по вулиці Урожайній в с.Кожухівка Васильківського району Київської області, після смерті двоюрідного брата, ОСОБА_3, який помер 26 квітня 1984 року. Просив визнати за ним право власності на вказаний будинок.
Заочним рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 8 жовтня 2008 року позов задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на будинок № 8 по вулиці Урожайній в с.Кожухівка Васильківського району Київської області, як спадщину після смерті ОСОБА_3
В апеляційній скарзі Фастівський міжрайпрокурор просить скасувати рішення посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права та направити справу на новий розгляд до повноважного суду.
Перевіряючи законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія приходить до висновку про залишення скарги без задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст. 548 ЦК України в редакції 1963 року для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
За змістом ст. 549 ЦК України в редакції 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:
1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;
2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Як вбачається з матеріалів справи, 26 квітня 1984 року помер ОСОБА_4 і відкрилась спадщина на будинок № 8 по вулиці Урожайній в с.Кожухівка Васильківського району Київської області по вулиці Урожайній, який належав спадкодавцеві.
Спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняв його брат ОСОБА_3, який проживав в будинку, доглядав за ним, робив поточні ремонти, тобто в порядку ст. 549 ЦК України в редакції 1963 року протягом шести місяців з дня відкриття спадщини фактично вступив в управління спадковим майном.
Як роз'яснено в п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.
У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Міністерство юстиції України в своєму листі від 21.02.2005 року № 19-32/319 роз'яснило, що у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і правовстановлюючий документ на ім'я спадкодавця відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника /спадкоємця/ повинно вирішуватися в судовому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, спадковий будинок рахувався за спадкодавцем згідно запису у погосподарській книзі Данилівської сільської ради Васильківського району, право власності на будинок за спадкодавцем у встановленому законом порядку зареєстровано не було, тому відсутні умови для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину.
Отже, виходячи з наведеного вище, вказаний спір повинен вирішуватися в судовому порядку, оскільки відсутні умови для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину.
За наведених обставин суд дійшов обгрунтованого висновку про визнання за спадкоємцем права на спадщину.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом порушений порядок вирішення спору про право на спадщину та порушені інтереси держави, спростовуються матеріалами справи та наведеними вимогами закону.
Чинним цивільним процесуальним кодексом України у суду апеляційної інстанції відсутні повноваження для направлення справи на новий розгляд.
Посилання в апеляційній скарзі на порушення норм процесуального права щодо розгляду справи у відсутності відповідача, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки відповідач не оскаржив рішення суду, а прокурором подана скарга в інтересах держави в особі Васильківської ОДПІ.
При апеляційному розгляді справи порушень інтересів держави не встановлено.
Решта доводів апеляційної скарги не грунтуються на доказах та законі і не спростовують висновків суду.
Суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, правильно навів у рішенні правові підстави в обґрунтування своїх висновків.
Підстав для скасування рішення при апеляційному розгляді справи не встановлено.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права рішення суду без змін.
Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу Фастівського міжрайонного прокурора в інтересах Васильківської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області відхилити.
Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 8 жовтня 2008 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
/'
Головуючий
Судді: