Справа № 2-632/2009 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2009 року                Канівський міськрайонний суд Черкаської області  в складі :

головуючого судді                                Бурлака О.В.

з участю секретаря                                Румини М.В.

позивача                                                 ОСОБА_1

представника позивача - адвоката       ОСОБА_2

відповідача                                             ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Канів, Черкаської області  справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3   про стягнення  аліментів на утримання дитини та дружини до досягнення дитиною трьох річного віку,

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернулася в Канівський міськрайонний суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини до досягнення дитиною трьох річного віку, в якій вказала, що вона зареєструвала шлюб з відповідачем 12.08.2006 р. Від спільного проживання мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідач зазначений в свідоцтві про народження батьком дитини. Вони припинили спільне проживання, син залишився проживати з позивачкою, а ОСОБА_5 не надає матеріальної допомоги на утримання сина та на її утримання до досягнення дитиною 3-річного віку, хоча зобов’язаний це робити. В зв’язку з цим позивач вимушена звернутися до суду за захистом своїх прав. Просить суд стягнути з ОСОБА_3 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини, в твердій грошовій сумі 500 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття, а також стягнути з відповідача аліменти на її користь на її утримання до досягнення дитиною 3-річного віку в твердій грошовій сумі - 500 грн.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та пояснила, що дитина проживає разом з нею та перебуває на її повному утриманні, вона на даний час не працює у зв’язку із доглядом за дитиною, а тому також потребує допомоги, але відповідач, як батько, не надає матеріальної допомоги на утримання та виховання дитини, хоча відповідно до чинного законодавства зобов’язаний це робити. Також повідомила, що на даний час шлюб між нею та відповідачем розірвано. Просить суд стягнути з ОСОБА_3 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини, в твердій грошовій сумі 500 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття, а також стягнути з відповідача аліменти на її користь на її утримання до досягнення дитиною 3-річного віку в твердій грошовій сумі - 500 грн., а також стягнути з відповідача на її користь витрати на юридичну допомогу в сумі 500 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 250 грн., сплачені нею при подачі позову до суду.

Представник позивачки - адвокат ОСОБА_2, діючий на підставі ордеру, в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просить позов задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав частково та пояснив, що з позивачкою від спільного проживання дійсно мають малолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає з позивачкою та знаходиться на її утриманні. На даний час він не взмозі платити аліменти в такому розмірі, який вимагає позивачка, оскільки ніде не працює, отримує невелику пенсію, крім того вже сплачує аліменти на утримання іншої дитини. Вважає, що аліменти він повинен сплачувати у частці від своїх доходів.

  Суд, вислухавши думку сторін та вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до ст..180 СК України батьки зобов’язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно ч.2 ст.84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

З матеріалів справи вбачається, що сторони перебувають у шлюбі, від якого мають одного неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно ч.4 ст.84 СК України право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів ( п.2 ч.1 ст.182 СК України).

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, зокрема повідомлення Канівської ОДПІ № 4510/29-013 від 04.06.2009 р., відповідач ОСОБА_3 як приватний підприємець в Канівській ОДПІ не зареєстрований.

Згідно повідомлення Управління пенсійного фонду України в м. Каневі № 2786/07 від 04.06.2009 р. вбачається, що на обліку в ПФУ в м. Каневі  перебуває ОСОБА_3, розмір пенсії якого становить 551,50 грн. Згідно виконавчого листа № 2-1105 від 06.09.2005 р. з пенсії відповідача відраховуються аліменти на утримання сина ОСОБА_7 в розмірі 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Ст. 184 СК України визначає, що якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача аліментів у твердій грошовій сумі, оскільки він має пенсію, яка йому стабільно виплачується.

Крім цього, судом встановлено, що позивач перебуває у відпустці по догляду за дитиною до 3-х річного віку та її дохід, тобто призначена їй соціальна допомога, не забезпечують прожиткового мінімуму, встановленого законом, а тому суд вважає, що на її утримання необхідно стягнути аліменти у сумі 100 грн. щомісяця до виповнення дитиною 3-х річного віку.

Судом встановлено, що позивачем понесені витрати на юридичну допомогу в сумі 500 грн. (а.с.9).

Суд вважає, що понесені позивачкою витрати в зв'язку з наданням юридичної допомоги підлягають частковому задоволенню відповідно до ст. 84 ЦПК України та Постанови КМУ №590 від 27.04.2006 р. «Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» в сумі 250,00 (двісті п’ятдесят) гривень.

Крім того, позивачем були понесені витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 250 грн., а тому з відповідача необхідно стягнути ці витрати на її користь, оскільки ч.1 ст.88 ЦПК України визначає, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач сама не може утримувати дитину та нести одноособово витрати, пов’язані з її вихованням, а тому з відповідача необхідно стягнути аліменти на її утримання та утримання та виховання дитини.

     Керуючись ст.ст. ст.ст. 10,15, 60, 84, 212-215, 294, 367 ЦПК України, ст.ст.84,180-183, 184 Сімейного кодексу України,  суд,

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3   про стягнення  аліментів на утримання дитини та дружини до досягнення дитиною трьох річного віку  - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) аліменти на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, проживаючої в ІНФОРМАЦІЯ_6 на утримання дитини: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 15.05.2009 року і до досягнення повноліття дитини.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) аліменти на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, проживаючої в ІНФОРМАЦІЯ_6 на її утримання в твердій грошовій сумі 100 (сто) грн. щомісячно до досягнення дитиною трьох річного віку - до 04.05.2010 р.

Стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 витрати, понесені нею на юридичну допомогу в сумі 250 грн.

Стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 250 грн., які сплачені останньою при поданні позову.

Звільнити сторони від сплати судового збору як осіб, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, віднести ці витрати на рахунок держави.

Рішення в частині стягнення аліментів на утримання дитини допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

 Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий                                                                                                О.В. Бурлака