Справа №22 -1255/09 Головуючий у 1 інстанції: Березій Ю.А. Категорія 30,32 Доповідач Кривохижа В. І.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 червня 2009 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах
апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Головуючої: Кривохижі В.І.
Суддів: Черниш Т.В.
Кодрула М.А.
при секретарі: Салабай М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, ДП „Східний гірничо-збагачувальний комбінат” на рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 24 березня 2009 року, -
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2009 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі- ДП «СхідГЗК») про відшкодування моральної шкоди.
Зазначав, що з 1991 року по 2008 рік в Смолінській шахті ДП «СхідГЗК» в умовах впливу шкідливих та важких факторів виробництва, отримав захворювання, які висновком Українського науково-дослідного інституту промислової медицини від 4 липня 2008 року визнані професійними. Згідно висновку Кіровоградської обласної МСЕК від 7 жовтня 2008 року йому встановлено втрату 50 відсотків працездатності, третю групу інвалідності. Посилаючись на те, що втратою працездатності з вини відповідача йому завдана моральна шкода, позивач просив стягнути на його користь з підприємства 200 000 грн.
Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 24 березня 2009 року позов задоволений частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 5 000 грн. у відшкодування моральної шкоди, а також 51 грн. судового збору в дохід держави та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення суду в частині визначення моральної шкоди і ухвалення нового рішення про задоволення його позовних вимог в повному обсязі.
Відповідач в апеляційній скарзі ставить питання про скасування рішення суду з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, зокрема, що висновок про наявність цивільно-правових підстав для покладення на підприємство відповідальності на заподіяну моральну шкоду не ґрунтується на доказах і законі. Крім того, вважає, що суд допустив помилку при визначенні розміру судового збору.
Заслухавши доповідача, пояснення представників відповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційних скарг і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає відхиленню, а відповідача - частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював з 1991 року по 2008 рік на Смолінській шахті ДП «СхідГЗК». За час роботи захворів на професійне захворювання і висновком МСЕК від 7 жовтня 2008 року йому встановлено 50% втрати професійної працездатності, визнано інвалідом третьої групи. Професійне захворювання стало наслідком тривалої дії тяжких і шкідливих умов праці позивача.
Статтею 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику, якщо порушення його законних прав призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції керувався положеннями ст.ст.153, 237-1 КЗпП України та виходив з того, що ОСОБА_1 втратив працездатність у зв'язку з професійним захворюванням, яке виникло в результаті дії негативних виробничих факторів під час виконання ним трудових обов'язків; відповідач, як роботодавець, не забезпечив безпечних умов праці, гігієнічних регламентів та нормативів і зобов'язаний відшкодувати позивачу завдану ушкодженням здоров'я моральну шкоду.
Висновок суду про доведеність факту настання моральної шкоди та наявність правових підстав для покладення обов'язку по її відшкодуванню на ДП «СхідГЗК» відповідає обставинам справи, узгоджується з нормами чинного трудового законодавства, зокрема, статей 153, 237-1 КЗпП України, ґрунтується на доказах, зокрема, даних санітарно-гігієнічної характеристики умов праці позивача, рішенні ЛЕК Інституту промислової медицини від 3 липня 2008 року, акті розслідування хронічного професійного захворювання, висновку МСЕК від 7 жовтня 2008 року.
Крім того, у зв'язку з утратою чинності положення ч. 3 ст. 34 Закону України « Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (відповідно до Закону України від 23 лютого 2007року №717-У) щодо обов'язку Фонду відшкодовувати моральну шкоду, то спірні правовідносини регулюються ст. 237-1 КЗпП, а тому моральну шкоду потерпілому зобов'язаний відшкодувати роботодавець. згідно з правилами ст. 237-1 КЗпП України.
Визначений судом розмір відшкодування в сумі 5000 грн. відповідає характеру та обсягу фізичних та моральних страждань, яких зазнав позивач, ступеню вини відповідача та засадам розумності, виваженості і справедливості.
Наведені в апеляційних скаргах доводи не спростовують правильного по суті рішення щодо часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1
Разом з тим, при вирішенні питання про розподіл судових витрат в порядку ст. 88 ЦПК суд помилково стягнув з відповідача в дохід держави судовий збір в сумі 51 грн. замість 8 грн. 50 коп., як передбачено п.д) ч. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито». Тому в цій частині рішення суду підлягає зміні.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційні скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Апеляційну скаргу державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» задовольнити частково.
Рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 24 березня 2009 року частково змінити. Стягнути з державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» в дохід держави судовий збір в розмірі 8 грн. 50 коп.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуюча:
Судді: