Справа №22 -1210|09                                                                          Головуючий у 1 інстанції Баранець А.М.                                             Категорія 30,34                                                                                      Доповідач  Кривохижа В. І.

                                                  РІШЕННЯ

                                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ    

2 червня  2009  року             Колегія  суддів  судової  палати  в  цивільних справах

апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

                                      Головуючої:       Кривохижі В.І.                      

                                                                                Суддів:      Кодрула М.А.

                                           Черниш Т.В.

                                                                      при секретарі     Салабай М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за  апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Світловодського міськрайонного суду  від 18 березня 2009 року, -

                                                         ВСТАНОВИЛА:

    У травні 2005 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди.

    Зазначав, що 24 жовтня 2004 року сталася дорожньо-транспортна пригода з участю автомобілів його та відповідача. В результаті зіткнення його автомобіль «Міцубісі-спейсвагон» отримав механічні пошкодження, проте відповідач у добровільному порядку відмовляється сплачувати матеріальні збитки у розмірі 27 541 грн. 67 коп.

    Рішенням Світловодського міськрайонного суду від 18 березня 2009 року позов задоволений частково.

    Суд дійшов висновку, що позивачу були спричинені матеріальні збитки з вини відповідача, стягнувши з останнього 27 541 грн. 67 коп. у їх відшкодування, 275 грн. 42 коп. судового збору та відмовивши у стягненні витрат за проведення дослідження у сумі 250 грн.

    В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення суду через неповноту та неправильність встановлення обставин, які мають значення для справи. Зазначає, зокрема, що постанова по справі про адміністративне правопорушення не може бути підставою для встановлення його вини. Крім того, суд першої інстанції неправильно визначив розмір шкоди, завданої майну позивача.

    Заслухавши доповідача, пояснення позивача, який заперечував проти доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що  апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду в частині визначення розміру відшкодування та стягнення судових витрат - зміні з таких підстав.

 Відповідно до п.10.3 Правил дорожнього руху у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтись. За одночасного перестроювання транспортних засобів, що рухаються в одному напрямку, водій, який знаходиться ліворуч, повинен дати дорогу транспортному засобу, що знаходиться праворуч.

    Судом встановлено, що 24 жовтня 2004 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю сторін.

    Згідно довідки по дорожньо-транспортній пригоді, складеної працівниками ДАІ, 24 жовтня 2004 року водій ОСОБА_1, керуючи мікроавтобусом «Мерседес» державний номер НОМЕР_1, виконуючи поворот наліво з крайнього правого ряду на дорозі, яка має дві полоси руху в одному напрямку, не переконався в безпечності маневру і допустив зіткнення з автомобілем «Міцубісі» державний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2, що рухався  в попутному напрямку по лівій полосі. В результаті зіткнення автомобіль останнього отримав ряд механічних пошкоджень.

    Це підтверджується матеріалами адміністративної справи №3-4083/2004, оглянутої в судовому засіданні, зокрема, поясненнями самого відповідача, протоколом  від 24 жовтня 2004 року №117625, схемою до протоколу огляду дорожньо-транспортної пригоди, з якими він погоджувався.

    Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

    Суд першої інстанції належним чином встановив обставини справи, дав правильну оцінку наданим доказам і дійшов обґрунтованого висновку про те, що з вини відповідача позивачу були завдані матеріальні збитки.

    Проте, колегія суддів не може погодитися з визначеним судом розміром  їх відшкодування.

    Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

    Згідно акту автотоварознавчого дослідження від 4 листопада 2004 року №3093, на який посилався у скарзі і відповідач, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Міцубісі» в результаті його пошкодження в ДТП, визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових дорожньо-транспортного засобу і складає 15 381 грн. 16 коп. (а.с.4-7).

    Таким чином, відповідно до ст.1166 ЦК України, постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 із змінами «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»  стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 15 381 грн. 16 коп. завданої майнової шкоди.

    Оскільки у матеріалах справи відсутні докази щодо сплати судових витрат, відповідно до ст.88 ЦПК України слід стягнути з відповідача в дохід держави 153 грн. 80 коп. судового збору та 16 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а з позивача відповідно: 121 грн. 60 коп. та 13 грн.50 коп.

    У зв»язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, відповідно до ст. 309 ЦПК України рішення суду в цій частині підлягає зміні.

    Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення або неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

    В решті рішення суду не оскаржувалося.

    На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 88, 303, 307, 308, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

                        ВИРІШИЛА:

    Апеляційну скаргу задовольнити частково.

    Рішення Свтловодського міськрайонного суду від 18 березня 2009 року в частині визначення розміру відшкодування та судових витрат - змінити.

    Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 15 381 грн.16 коп. у відшкодування майнової шкоди та 153 грн. 80 коп. судового збору в дохід держави, 16 грн.50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а з  ОСОБА_2 - 121 грн. 60 коп. судового збору в дохід держави та 13 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

    В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України  протягом двох місяців.

Головуюча:

Судді: