Справа №22 -1438|09                                                                          Головуючий у 1 інстанції Карпенко О.Л.                                         Категорія 44                                                                                      Доповідач  Кривохижа В. І.

                                                   УХВАЛА

                                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ    

17 червня  2009  року             Колегія  суддів  судової  палати  в  цивільних справах

апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

                                      Головуючої:       Кривохижі В.І.                      

                                                                                Суддів:      Голованя А.М.

                                           Черниш Т.В.

                                                                      при секретарі     Дімановій Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за  апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Чапаєва» на рішення Новоукраїнського районного суду  від 7 квітня 2009 року, -

                                                         ВСТАНОВИЛА:

    У  лютому 2009 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Чапаєва»  про витребування майна з чужого незаконного володіння.

    Зазначав, що на підставі договору  від 9 лютого 2004 року він згідно акта передав в оренду відповідачу належну йому на праві приватної власності земельну ділянку площею 11,70 га строком на п»ять років, тобто до 9 лютого 2009 року. Він письмово повідомив відповідача 8 липня 2008 року та 9 січня 2009 року, що по закінченню строку дії договору поновлювати його він не бажає. 22 січня 2009 року він звернувся з заявою про повернення земельної ділянки, але відповідач відмовив, посилаючись на те, що строк дії договору закінчується 3 лютого 2010 року.

    Рішенням Новоукраїнського районного суду від 7 квітня 2009 року позов задоволений.

    Суд дійшов висновку, що строк дії укладеного між сторонами 9 лютого 2004 року договору оренди земельної ділянки закінчився 9 лютого 2009 року, а тому відповідач без належної правової підстави утримує і використовує чужу земельну ділянку, зобов»язавши  повернути її позивачу.

    В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду  через порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначається, зокрема, що суд безпідставно не задовольнив клопотання про залучення до участі у справі представників державного земельного кадастру, які могли пояснити умови та порядок реєстрації договору, а також не долучив попередній договір оренди земельної частки /паю/.

    Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга не ґрунтується на законі, не спростовує висновків суду, тому не підлягає задоволенню з таких підстав.

    Відповідно до ст. ст.31,34 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено, внаслідок чого орендар зобов»язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку.

    Судом встановлено, що 9 лютого 2004 року між сторонами укладено строком на п»ять років договір оренди земельної ділянки №204 площею 11,70 га, належної позивачу згідно Державного акта на право приватної власності на землю, розташованої на території Рівненської сільської ради Новоукраїнського району (а.с.6-8).

    На виконання цього договору в цей же день згідно акту приймання-передачі позивач передав земельну ділянку відповідачу і з цього часу відповідач (орендар) фактично використовував її за призначенням та сплачував позивачу (орендодавцю) орендну плату (а.с.9).

    8 липня 2008 року, 9 січня 2009 року і 22 січня 2009 року позивач звертався з заявами до відповідача, в яких повідомляв про закінчення строку дії договору та небажання його продовження (а. с. 10, 12, 14).

    На підставі викладеного, судом правильно зазначено, що строк дії договору розпочався  9 лютого 2004 року і закінчився  9 лютого 2009 року.

    Суд першої інстанції належним чином встановив обставини справи, дав правильну оцінку наданим доказам і відповідно до ч.ч.2,3 ст. 152 ЗК України,  ст. ст.19, 31, 34 Закону України «Про оренду землі» дійшов обґрунтованого висновку про те, що після закінчення строку дії договору відповідач без належної правової підстави утримує і використовує чужу земельну ділянку, зобов»язавши повернути її позивачу.

    Правильними є також  висновки суду щодо  визначення строку дії договору угодою сторін (ст.19 Закону України «Про оренду землі»), що безпосередньо не пов»язано з моментом чинності договору та не суперечить доводам відповідача щодо  набрання  його чинності 3 лютого 2005 року - з моменту  державної реєстрації (ст.18 цього Закону).

    Тому безпідставними є доводи апеляційної скарги, які були предметом розгляду в судовому засіданні і їм дана належна оцінка, висновків суду вони не спростовують.  Інші її доводи щодо відмови у забезпеченні доказів, повідомлення про судовий розгляд також не дають підстав для висновку про порушення або неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

    Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, є законним і обґрунтованим, підстав для його скасування немає.

    Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

                        УХВАЛИЛА:

    Апеляційну скаргу відхилити, а рішення Новоукраїнського районного суду від 7 квітня 2009 року залишити без змін.

    Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.

    Головуюча:

Судді: