У х в а л а

іменем україни

16 грудня 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Дем'яносова М.В.,Коротуна В.М.,Маляренка А.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс «Закарпаття», третя особа -Публічне акціонерне товариство «Готельно-туристичний комплекс «Інтурист - Закарпаття» про стягнення з заборгованості та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс «Закарпаття» до ОСОБА_4 про визнання недійсним договору про переведення боргу, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс «Закарпаття» на рішення апеляційного суду Закарпатської області від 28 серпня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У січні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з зазначеною позовом посилаючись на те, що 24 квітня 2012 року між ПАТ «Готельно-туристичний комплекс «Інтурист - Закарпаття» та ОСОБА_5 було укладено договір позики № 1, відповідно до умов якого позикодавець надав позичальнику в позику грошові кошти на суму 430 540 грн 40 коп.

27 грудня 2013 року між ПАТ ГТК «Інтурист-Закарпаття» та ОСОБА_4, було укладеного Договір № 27/12 -ПБ про переведення боргу, згідно з умовами якого ПАТ ГТК «Інтурист - Закарпаття» перевело, а ОСОБА_4 прийняв на себе зобов'язання по сплаті боргу перед ОСОБА_5 у розмірі 430 540 грн 40 коп. Станом на 29 грудня 2013 року ОСОБА_4 повністю фактично погасив заборгованість перед ОСОБА_5

30 грудня 2013 року між ПАТ ГТК «Інтурист-Закарпаття», ОСОБА_4, та ТОВ «Комплекс «Закарпаття» було підписано договір № 30/12-ПБ про переведення боргу, в пункті 1.1. якого визначено, що ТОВ «Комплекс «Закарпаття» приймає на себе зобов'язання по сплаті боргу ПАТ ГТК «Інтурист-Закарпаття» перед ОСОБА_4 у розмірі 430 540 грн 40 коп., які зобов'язується виконати у строк до 31 грудня 2014 року. Однак станом на 23 січня 2015 зазначене зобов'язання відповідач не виконав. Посилаючись на викладені обставини, позивач просив стягнути з ТОВ «Комплекс «Закарпаття» на його користь суму заборгованості за договором № 30/12-ПБ про переведення боргу від 30 грудня 2013 року у розмірі 430 540 грн 40 коп., та стягнути з відповідача сплачений позивачем судовий збір.

У березні 2015 року ТОВ «Комплекс «Закарпаття» звернулось до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_4, в якому просило визнати недійсним договір № 27/12 - ПБ про переведення боргу від 27 грудня 2013 року. Позов мотивовано тим, що директор ТОВ «Комплекс «Закарпаття» не мав повноважень на укладення такого договору без погодження з Ревізійною комісією Товариства.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 01 липня 2015 року зазначену зустрічну позовну заяву ТОВ «Комплекс «Закарпаття» було об'єднано в одне провадження.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 16 липня 2015 року в задоволенні первісного позову ОСОБА_4 до ТОВ «Комплекс «Закарпаття» відмовлено. Задоволено уточнений зустрічний позов. Визнано нечинним договір № 30/12 - ПБ про переведення боргу від 30 грудня 2013 року, укладений між ПАТ ГТК «Інтурист - Закарпаття», ОСОБА_4 та ТОВ «Комплекс «Закарпаття».

Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 28 серпня 2015 року рішення Ужгородського міськрайонного суду від 16 липня 2015 рокускасовано, позов ОСОБА_4 задоволено.

Стягнуто з ТОВ «Комплекс «Закарпаття» на користь ОСОБА_4 заборгованість за договором № 30/12-ПБ про переведення боргу від 30 грудня 2013 року у сумі 430 540 грн 40 коп., та 5 481 грн у відшкодування сплаченого судового збору.

У задоволені зустрічного позову ТОВ «Комплекс «Закарпаття» про визнання недійсним договору про переведення боргу відмовлено.

У касаційній скарзі ТОВ «Комплекс «Закарпаття» просить скасувати оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої доводи порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Зокрема, суд апеляційної інстанції, дослідивши докази у справі й давши їм належну оцінку в силу вимог ст. 212 ЦПК України, а також, врахувавши обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову ОСОБА_4, оскільки відсутні дані про те, що ТОВ «Комплекс «Закарпаття» виконало умови договору про переведення боргу № 30/123-ПБ від 30 грудня 2013 року та сплатило ОСОБА_4 борг у строк до 31 грудня 2014 року матеріали справи не містять.

Крім того, суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що оскільки оскаржуваний договір про переведення боргу від 27 грудня 2013 року № 27/12-ПБ, яким встановлені права та обов'язки ОСОБА_4 та ПАТ «Готельно-туристичний комплекс «Інтурист-Закарпаття» не встановлює жодних обов'язків для ТОВ «Комплекс «Закарпаття», а отже не порушує жодних його прав, а тому підстав для задоволення позову ТОВ «Комплекс «Закарпаття» про визнання такого договору недійсним немає.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що не відповідає вимогам ст. 335 ЦПК України, оскільки суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс «Закарпаття» відхилити.

Рішення апеляційного суду Закарпатської області від 28 серпня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Колегія суддів:

М.В. Дем'яносов   В.М. Коротун   А.В. Маляренко