У х в а л а

іменем україни

16 грудня 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Дем'яносова М.В.,Коротуна В.М.,Маляренка А.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 15 січня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 27 серпня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У червні 2014 року Приватне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» ( далі − ПАТ «ПриватБанк») звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором в сумі 18 436 грн 93 коп., мотивуючи свої вимоги порушенням з боку відповідача умов договору.

Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 15 січня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Сумської області від 27 серпня 2015 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати оскаржувані судові рішення, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої доводи порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дослідивши докази у справі й давши їм належну оцінку в силу вимог ст. 212 ЦПК України, а також, врахувавши обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки встановлено, що кредитний договір від імені позичальника було укладено невстановленою особою, з використанням втраченого у 2010 році паспорта відповідача та переклеювання фотокартки у документі.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що не відповідає вимогам ст. 335 ЦПК України, оскільки суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» відхилити.

Рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 15 січня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 27 серпня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Колегія суддів:

М.В. Дем'яносов В.М. Коротун   А.В. Маляренко