Справа № 22ц-1251/2009 |
|
Головуючий у першій інстанції |
Категорія - цивільна |
|
Овсієнко Ю.К. |
|
|
Доповідач - Лазоренко М.І. |
У Х В А Л А
Іменем України
25 червня 2009 року |
|
м. Чернігів |
|
Апеляційний суд Чернігівської області у складі: |
|
||
головуючого: |
Мамонової О.Є., |
|
|
суддів: |
Лазоренка М.І., |
Зінченко С.П. |
|
при секретарі: |
Пільгуй Н.В., |
|
з участю: позивача ОСОБА_1, представника відповідача - Касімової Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29 квітня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства „Новозаводське” Чернігівської міської ради, Чернігівської міської ради, Новозаводської районної у м. Чернігові ради про визнання права власності на спадкове майно, -
в с т а н о в и в:
В апеляційній скарзіОСОБА_1 просить скасувати рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29 квітня 2009 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Оскаржуваним рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29 квітня 2009 року в задоволенні позовних вимогОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що в судовому засіданні стало відомо, що на даний час спірна квартира приватизована ОСОБА_2, яка не була залучена до участі у справі, а тому, відповідно до ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
Також апелянт зазначає, що відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності” від 22.12.1995 року, якщо квартира (будинок) не була передана у власність наймачеві, його спадкоємці вправі вимагати визнання за ними права власності на неї у тому разі, коли наймач звертався з належно оформленою заявою про це до відповідного органу приватизації або власника державного чи громадського житлового фонду, однак вона не була розглянута в установлений строк або в її задоволенні було незаконно відмовлено за наявності підстав і відсутності заборон для передачі квартири у власність наймачеві.
Апелянт не погоджується з висновком суду про те, що ним не надано доказів звернення ОСОБА_3 з належно оформленою заявою про передачу у власність квартири до відповідного органу приватизації або власника державного чи громадського житлового фонду, оскільки, як вказує апелянт, в матеріалах справи маються копії документів, які підтверджують звернення ОСОБА_3 до відповідних органів з відповідною заявою щодо приватизації квартири.
Вислухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення - залишенню без змін виходячи з наступного.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимогОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки ОСОБА_3 не набула права власності на спірну квартиру, тому спірна квартира не є спадковим майном. Крім того, позивачем не надано належних доказів того, що ОСОБА_3 зверталась до відповідного органу приватизації з належно оформленою заявою про передачу у власність квартири.
Судом 1 інстанції вірно встановлено, що 21.11.1996 року в селі Білилівка Ружинского району Житомирської області померла ОСОБА_3 (мати позивачки). Наведене підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 11). За життя ОСОБА_3 з 03.03.1994 року була зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою про склад сім'ї (а.с.6). Відповідно до особового рахунку вона була наймачем вказаної квартири, яка згідно ордеру від 04.03.1983 року була виділенаОСОБА_1 на сім'ю з 5 чоловік (а.с. 9,10).
18.03.1993 року ОСОБА_1 було виділено трикімнатну квартиру на сім'ю з 5 чоловік, що підтверджується випискою з протоколу профспілкового комітету Чернігівського КСК від 18.03.1993 року (а.с. 9).
Як вбачається з наведених матеріалів справи, ОСОБА_3 за життя не набула права власності на спірну квартиру, а тому за позивачкою не може бути визнане право власності на цю квартиру, оскільки згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Доводи апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи маються копії документів, які підтверджують звернення ОСОБА_3 до відповідного органу з заявою про приватизацію квартири, апеляційним судом не можуть бути взяті до уваги, оскільки вони не підтверджені належними доказами, а наявні в матеріалах справи копії документів, ніяким чином не підтверджують звернення ОСОБА_3 до відповідних органів з приводу приватизації квартири.
Також не можуть бути взяті до уваги доводи апеляційної скарги про необхідність скасування рішення суду першої інстанції та направлення справи на новий розгляд у зв'язку з незалученням до участі у справі власника квартири ОСОБА_2, оскільки суд 1 інстанції не вирішив питання про його права та обов'язки, а отже за таких обставин відсутні підстави, передбачені п.4 ч.1 ст. 311 ЦПК України, для скасування рішення суду першої інстанції.
Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд,
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29 квітня 2009 року - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно після її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня набрання чинності ухвалою апеляційного суду.
Головуючий : Судді: