Справа №2-797 / 2008р

                                                                Р І Ш Е Н Н Я
                                                    І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

            13 листопада 2008р                                                   Верхньодніпровський районний суд

                                                                                                Дніпропетровської області

в складі:

головуючого - судді Дігтярь Н.В.

при секретарі – Демяненко С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Верхньодніпровськ цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства по газозабезпеченню та газифікації «Дніпропетровськгаз» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованності,

                                                         В С Т А Н О В И В :

         До суду звернулось ВАТ по газозабезпеченню та газифікації «Дніпропетровськгаз» з позовом до ОСОБА_1,ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованності, посилаючись на те, що відповідачці ОСОБА_1 на праві особистої власності належить Ѕ частина жилого будинку НОМЕР_1, розташованого по АДРЕСА_1 на підставі ухвали Верхньодніпровського районного суду від 8 травня 2007р.

         З 18 січня 2006р по 8 травня 2007р домоволодіння належало ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 18 січня 2006р.

         З 18 грудня 2003р по 18 січня 2006р домоволодіння належало чоловіку відповідачки ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 21.11.2003р.

         Наказом від 11 серпня 2006р видного Верхньодніпровським районним судом,  з відповідача ОСОБА_2 була стягнута заборгованість за спожиий газ, яка утворилася станом на 18 січня 2006р.

         Після відчуження домоволодінняОСОБА_2 18 січня 2006р особовий рахунок по оплаті за газ на інших власників не переоформлювався.

         Починаючи з 18 січня 2006р відповідачі за користування газом оплату не здлійснювали, в результті чого станом на 24 квітня 2008р виникла заборгованості в сумі 3255грн.84коп.

         ВАТ «Дніпропетровськгаз» неодноразово припиняло постачання газу в будинок шляхом перекриття запірних пристроїв та встановлення пломби на ввідному газопроводі, що підтверджується актами на відключення від 2 серпня 2006р, 3 березня 007р. 29 серпня 2007р, однак, відповідачі самовільно відновлювали постачання газу, без його оплати, про що складено акти 3 березня 2007р, 14 червня 2007р, 23 квітня 2008р.

          24 квітня 2008р газопостачання домоволодіння припинено остаточно.

          В добровільному порядку сплачувати заборгованість за газ відповідачі не бажають.

          В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, надав розрахунок заборгованості відповідно періоду, коли власником будинку був відповідач ОСОБА_3- з 18 січня 2006р по 8 травня 2007р-2101грн.59коп.,  ОСОБА_1- з 8 травня 2007р по 24 квітня 2008р- 1154грн.25коп.

          Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, пояснила, що вона власник Ѕ частини жилого будинку, розташованого по АДРЕСА_1 з 8 травня 2007р. З вказаного моменту в будинку вона не мешкала. Будинок не опалювався. Періодично в будинку мешкав ОСОБА_2, всі відключення природного газу працівниками управління газового господарства були здійсненні при ньому.

           Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги визнав за період з 18 січня 2006р, коли він став власником будинку, та по травень 2006р, коли в будинок без його дозволу та відому поселилися відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Він не мав можливості користуватися будинком. Тоді ж в травні 2006р він подав заяву до управління газового господарства, як власник будинку, про відключення будинку, але постачання газу не було припинене.

           Представник позивача підтвердила суду, що заява на відключення газопостачання була, але відповідач не оплатив послуги по відключенню, тому за його заявою постачання газу не було припинене.

           Відповідач ОСОБА_1 в судовому порядку стала оспорювати його право власності на будинок. Він, в свою чергу, не маючи доступу до свого будинку, звернувся до суду з зустрічним позовом про виселення відповідачів з будинку. 8 травня 2007р між ним та відповідачами було укладено мирову угоду, затверджену судом, згідно якої право власності на вказану Ѕ частину будинку було визнане за ОСОБА_1, а вона йому сплатила 3500грн. компенсації.

           Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не зявився, причину неявки суду не повідомив. Про день та час розгляду справи був повідомлений у встановленому порядку, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

          Суд,  вислухавши поясненя сторін, дослідивши докази по справі, вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню за слідуючими підставами:

          До 18 січня 2006р- власником будинку, розташованого по АДРЕСА_1, був ОСОБА_2, на імя якого відкритий лицьовий рахунок за вказаною адресою

          З  18 січня 2006р по 8 травня 2007р власником будинку НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 був ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, який він придбав у відповідача ОСОБА_2

          З  8 травня 2007р власником будинку є ОСОБА_1 на підставі ухвали Верхньодніпровського районного суду від 8 травня 2007р.

          Наказом Верхньодніпровського районного суду від 11 серпеня 2006р з ОСОБА_2 була стягнена заборгованість за спожитий газ станом на 18 січня 2006р в сумі 1748грн.49коп., тому предметом спору є заборгованість за спожиий газ, яка виникла за період з 18 січня 2006р по 24 квітня 2008р (день припинення газопостачання в домоволодіння).

          Суд вважає, що відповідач ОСОБА_3 повинен нести відповідальність за спожитий газ з 18 січня 2006р, коли він став власником будинку до 1 червня 2006р, коли в будинок, який йому належав на праві власноті, вселилися без його відома та дозволу відповідачі- подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1, з малолітніми дітьми, що підтверджується матеріалами цивільної справи №2-52 за 2007р, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про визнання договорів дарування та купівлі-продажу Ѕ частки жилого будинку, розташованого по АДРЕСА_1 та зустрічним позовом ОСОБА_3 до  ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про захист права власності та виселення відповідачів та їх дітей з вказаного будинку.

            З позховною заявою про визнання угод недійсними ОСОБА_1 звернулся до суду  10 квітня 2006р. З зустрічним позовом про виселення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ОСОБА_3 звернувся до суду  13 червня 2006р.

            13 червня 2006р по вищевказаній цивільній справі ОСОБА_1 подала заяву до суду, в якій свою адресу вказала як АДРЕСА_1 (а.с.27). В зустрічнй позовній заяві ОСОБА_3  місце проживання відповідачів про виселення вказав  також АДРЕСА_1. Та як доказ в підтвердження вимог про виселення сімї ІНФОРМАЦІЯ_1  надає акт обстеження  житлового будинку по АДРЕСА_1, складений 27 травня 2006р депутатом Верхньодніпровської міської ради про те, що в будинку мешкає подружжя ОСОБА_2, ОСОБА_1 та двоє дітей. Всі прилади, опалювальні та водяні знаходяться в задовільному стані. Акт складено в присутноті  свідків, в тому числі свідка ОСОБА_5- родички відповідачки ОСОБА_1

            В своїй заяві суду про відкладення розгляду справи від 30 травня 2006р ОСОБА_1 також вказувала свою адресу АДРЕСА_1.

            В ході попереднього розгляду справи 14 липня 2006р ОСОБА_1 також вказувала своє місце проживання- АДРЕСА_1, таку ж адресу вказував ОСОБА_2, що підтверджується протоколом судового засідання та що в свою чергу підтверджує доводи ОСОБА_3 про те, що з травня 2006р в у вказаному будинку вже мешкала сімя ІНФОРМАЦІЯ_1.

            В доповненні до позовної заяви, зареєстрованой в канцелярії суду 8 вересня 2006р ОСОБА_1, як позивач вказала, що фактично мешкає по АДРЕСА_1.

            Додані до матеріалів справи відповіді з Міністерства Юстиції України на імя ОСОБА_1 від 14 липня 2006р вже адресовані їй на АДРЕСА_1.

            В ході розгляду справи свою адресу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вказували АДРЕСА_1, що підтверджується протоколом судового засідання від 17 серпня 2006р та протоколом судового засідання від 8 травня 2007 року., в якому також адресу свою ОСОБА_1 вказала АДРЕСА_1.

            Посилання ОСОБА_1 на те, що вона вказувала не місце проживання, а місце реєстрації, безпідставні, оскілки в своїй позовній заяві в квітні 2006р вона вказувала місце проживання- АДРЕСА_2, а в подальшому з червня 2006р вже АДРЕСА_1. що повністю підтверджує доводи відповідача ОСОБА_3

           8 травня 2007р судом було затверджено мирову угоду за якою право власності на Ѕ частину жилого будинку по АДРЕСА_1 визнано з ОСОБА_1 та стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 3500грн.

           Таким чином, матеріалами цивільної справи №2-52 за 2007р повністю підтверджуються доводи відповідача ОСОБА_3, що з травня 2007р відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 поселилися проти його волі, як власника, та мешкали у НОМЕР_1 розташованому в АДРЕСА_1, та заперечуються доводи відповідача ОСОБА_1, що вона не мешкає у вказаному будинку  в період з січня 2006р по теперішній час.

           Тому суд вважає що достовірно встановлено в ході розгляду справи, що відповідач ОСОБА_3, як власник АДРЕСА_1, повинен нести відповідальність по оплаті заборгованості за спожитий природний газ за період з 18 січня 2006р, коли став власником будинку, і по 1 червня 2006р, оскільки акт депутата, що  в будинку мешкає сімя ІНФОРМАЦІЯ_1 складено 27 травня 2006р, чим підтверджується факт,  що проти своєї волі ОСОБА_3 був позбавлений права користування жилим будинком, тому не може нести відповідальність з вказаного часу за оплату спожитого газу в будинку.

         Пояснення свідків ОСОБА_6, що вона бачить відповідачку ОСОБА_1  за місцем проживання матері відповідачки. По АДРЕСА_1 в вона не бачить щоб горіло світло. Чи йде дим з димоходу будинку уваги не звертала. 3-4 місяці тому бачила там відповідача ОСОБА_2, він сидів  на подвірї. З літа 2008р постачання газу в домоволодіння відрізане. ОСОБА_3 там ніколи не бачила.  Та пояснення свідка ОСОБА_7, що  по АДРЕСА_1 ніхто не живе, ніколи не бачила там обох ІНФОРМАЦІЯ_1, суд не може прийняти до уваги, оскільки  як пояснила свідок ОСОБА_7, вхідні двері в будинок ІНФОРМАЦІЯ_1 та калітку на подвіря з вулиці з двору ОСОБА_7 не видно. В домоволодінні ОСОБА_2 вона не була. Те, що ОСОБА_6 часто бачила ОСОБА_1 на подвірї домоволодіння матері не підтверджує факт, що подружжя ІНФОРМАЦІЯ_1 не мешкало по АДРЕСА_1. Крім того, свідок ОСОБА_7 пояснила, що нікого з подружжя ІНФОРМАЦІЯ_1 по АДРЕСА_1 не бачила, а свідок ОСОБА_6 пояснила, що бачила тільки ОСОБА_2

         Згідно ст.526 ЦК України- зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

         Оскільки  першочергово особовий рахунок був відкритий на відповідача ОСОБА_2 в управління газового господарства, а з 18 січня 2006р власником будинку став ОСОБА_3, він повинен був переоформити особовий рахунок на своє імя. Невиконання такої дії не може звільняти ОСОБА_3 від сплати заборгованості за газ.

         Відповідач ОСОБА_3 повинен нести відповідальність за порушення зобовязання, по сплаті заборгованості за газ, який утворився за період, коли він став власником вказаного будинку та по час, коли був протиправно позбавлений права користування ним, з 18 січня 2006р по 1 червня 2006р, в сумі 401грн.88коп.

         Особовий рахунок по АДРЕСА_1 відкритий на імя ОСОБА_2. Заборгованість за період з 1 червня 2006р по  24 квітня 2008р складає 2853грн.96коп. ( 3255.84грн. -401.88грн.).

          2 серпня 2006р, на момент, коли відповідач ОСОБА_3 вже звернувся до суду за захистом прав власника, в домоволодінні за борги, в присутності сусідки, яка мешкає АДРЕСА_3, в другій половині будинку,  було відключено газопостачання шляхом встановки блокуючого пристрою на ввідному крані, що підтверджується актом від 2.08.2006р.  

         3 березня 2007р комісією управління газового господарства встановлено, що на вводі в жилий будинок пломба на замковому пристрої порушена, кран в напіввідкритому положенні. Було переопломбовано ввід та з шарового крану знята ручка крана, про що складено акт.

         14 червня 2007тр було встановлено, що пломба порушена, газом користуються, про що складено акт.

         29 серпня 2007р було проведено відключення крану на вводі в жилий будинок з установкой замкового пристрою, про що складено акт.

         23 квітня 2008р при перевірці було встановлено, що пломба на вводі порушена. Двері на вулицю з будинку відкриті, в будинку тепло, включено АГВ, газом користуються. Вийшов господар, розмовляти не захотів, був в нетверезому стані, мовчки закрив двері. Складено акт.

         24 квітня 2008р комісією встановлено, що пломба на вводі порушена, газом користуються. Господар ОСОБА_2 виглянув на стук та закрив двері. Було проведено механічне відключння газопроводу на вводі, встановлена заглушка та замковий пристрій. про що складено акт.

        Вказані акти підтверджують факт користування природним газом в будинку по АДРЕСА_1. Акти відповідачами ІНФОРМАЦІЯ_1 на оспорювалися.

        Таким чином встановлено, що  з 1 червня 2006р в будинку мешкали подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Власником будинку з 8 травня 2007р є ОСОБА_1

Проживання відповіда ОСОБА_2 в її будинку нею не оспорювалось. Вона, як власник, має право користуватися та позпоряджатися будинком. Шлюб між ними розірвано ІНФОРМАЦІЯ_2р, але, як пояснила ОСОБА_1, відповідач ОСОБА_2 продовжував періодично мешкати в будинку, вона не перешкоджала йому.

         За таких обставин, суд вважає, що заборгованість, починаючи з 1 червня 2006р, з моменту, коли відповідачі ІНФОРМАЦІЯ_1 вселилися в будинок, який належав ОСОБА_3, та мешкали в ньому до 8 тавня 2007р протиправно, до набуття ОСОБА_1 права власності на будинок, повинна буди стягнена з них в солідарному порядку. З 8 травня 2007р коли власником стала ОСОБА_1, вона повинна нести відповідальність за сплату вартості природного газу, повинна відповідати за те, що діється в належному їй домоволодінні. Але враховуючи. що в будинку також мешкав і ОСОБА_2, він повинен також нести відповідальність за сплату спожитого газу нарівні з власником. як член її сімії.

         Згідно ст.88 ЦПК України- з відповідачів підлягає стягненню на користь держави судовий збір в сумі 51грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30грн., пропорційно розміру стягеної заборгованості: з ОСОБА_3-судовий збір -6грн.12коп. та витрати на ІТЗ- 3грн.60коп., з відповідачів ІНФОРМАЦІЯ_1 в  солідарному порядку судовий збір в сумі 44грн.39коп. та витрати на ІТЗ- 26грн.40коп.

         Керуючись ст.ст.10,60, 212, 213, 214, 215  ЦПК України, суд-

                                                          В И Р І  Ш И В :

         Позовні вимоги відкритого акціонерного товариства по газозабезпеченню та газифікації «Дніпропетровськаз» задовольнити.

         Стягнути з ОСОБА_3 на користь відкритого акціонерного товариства по газозабезпеченню та газифікації «Дніпропетровськгаз» заборгованість за період з 18 січня 2006р по 1 червня 2006р в сумі 401грн.88коп.

         Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь відкритого акціонерного товариства по газозабезпеченню та газифікації «Дніпропетровськгаз» заборгованість за період 1 червня 2006р по 24 квітня 2008р в сумі 2853грн.96коп., в солідарному порядку.

          Стягнути з ОСОБА_3 на користь відкритого акціонерного товариства по газозабезпеченню та газифікації «Дніпропетровськгаз» в рахунок повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 3грн.60коп.

         Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь відкритого акціонерного товариства по газозабезпеченню та газифікації «Дніпропетровськгаз» в рахунок повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 26грн.40коп. в солідарному порядку.

          Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір на користь держави в сумі 6грн.12коп.

          Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 44грн. 39коп. в солідарному порядку.

         Рішення суду може бути оскаржено в Апеляційний суд Дніпропетровської області.

         Заява про оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня подання заяви про оскарження рішення суду.

Головуючий-