АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-1166/10Головуючий у 1-й інстанції Парфенюк В.І.

Провадження № 22ц-2750/10 Доповідач - Кузьма Р.М.

Категорія - 27

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2010 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Кузьми Р.М.

суддів - Хома М. В., Гурзель І. В.,

при секретарі - Семяоніді В.А.

з участю представника апелянта ВАТ КБ

«Надра»

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» в особі філії ВАТ КБ «Надра» Тернопільське РУ на рішення Чортківського районного суду від 27 жовтня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» в особі філії ВАТ КБ «Надра» Тернопільське РУ, відділення № 4 філії ВАТ КБ «Надра» Тернопільське РУ про стягнення невиплаченої процентної ставки за депозитним договором та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до до відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» в особі філії ВАТ КБ «Надра» Тернопільське РУ, відділення № 4 філії ВАТ КБ «Надра» Тернопільське РУ про стягнення невиплаченої процентної ставки за депозитним договором та моральної шкоди.

Позов мотивує тим, що він 15 лютого 2008 року уклав з відповідачем депозитний договір, за умовами якого він вніс на депозитний рахунок кошти в сумі 10 000 доларів США, що становить в гривневому еквіваленті 78 000 гривень, строком на 12 місяців під 10,8 % річних.

Після закінчення дії даного договору позивач звернувся в відділення банку про повернення вкладу та нарахованих процентів. В порушення вимог п.п. 3.4.3 та 3.4.4. Договору банк вклад йому не повернув, а проценти в сумі 1080 доларів США виплачував частинами по 10, 20, 120 доларів США протягом року, що змусило його протягом 27 разів відриватися від свого звичайного способу життя, затрачати час для відвідування відділення банку та вистоювати в чергах.

Депозитний вклад банк повернув йому також частинами 14 травня 2 002 долари США, 8 червня 2010 року 3 000 доларів США, 15 липня 2010 року З 000 доларів США, 2 серпня 2010 року 2 000 доларів США.

Просить стягнути з відповідача в її користь 10 873 гривні з врахуванням індексу інфляції за час прострочення виконання зобов"язання, 3% річних від суми неповернутого боргу та моральну шкоду в розмірі 3 000 гривень.

Рішенням Чортківського районного суду від 27 жовтня 2010 року позов задоволено частково. Стягнуто з відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» в користь ОСОБА_1 З 120 гривень відсотків за прострочення виконання грошового зовов"язання та З 000 гривень моральної (немайнової) шкоди.

Інші позовні вимоги залишено без задоволення.

Відповідач ВАТ КБ «Надра» подав апеляційну скаргу на зазначене рішення суду. Вважає, що судом неправильно встановлені обставини справи та застосовані норми матеріального права. Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, за яким відмовити ОСОБА_1 В задоволенні позовних вимог про стягнення з ВАТ КБ "Надра" 3% річних та моральної шкоди за прострочення повернення коштів за договором банківського вкладу.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу, зіславшись на доводи викладені в ній.

Позивач ОСОБА_1 подав заперечення до апеляційної скарги та просить справу розглянути у його відсутності.

Вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, судова палата приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Рішення суду в частині відшкодування моральної шкоди підлягає до скасування та ухвалення в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Судом встановлено, що 15 лютого 2008 року між сторонами був укладений депозитний договір №312977, за умовами якого позивач вніс на депозитний рахунок кошти в сумі 10 000 доларів США строком на 12 місяців під 10,8% річних.

5 лютого 2009 року позивач звернувся до банку " Надра" з заявою про повернення йому банківського вкладу та процентів в зв"язку з закінченням 15 лютого 2009 року терміну дії депозитного договору.

Згідно постанови правління Національного банку України№ 59 від 10

лютого 2009 року в банку "Надра" було введено мораторій та призначено тимчасову адміністрацію і такий мораторій та тимчасова адміністрація діяли до 10 лютого 2009 року.

Відповідними заявами на видачу готівки підтверджується, що позивачу сума вкладу поверталися частинами: 14 травня 2 002 долари США, 8 червня 2010 року 3 000 доларів США, 15 липня 2010 року 3 000 доларів США, 2 серпня 2010 року 2 000 доларів США.

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Апелянт вказує на те, що відповідно до ч.2 ст. 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Протягом дії мораторію не нараховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), (п.2 ч.З ст.85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»)

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання, у зв'язку з чим дія мораторію відповідно до ст.85 Закону України «Про банки і банківську діяльність» на них не розповсюджується.

Виходячи з вищенаведеного, доводи апелянта в цій частині є безпідставними, а рішенння суду відповідає нормам матеріального права.

Відповідно до вимог ч.І ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Суд першої інстанції враховуючи характер, глибину та обсяг фізичних, душевних, психічних страждань, яких зазнав позивач визначив розмір відшкодування моральної шкоди в сумі 3000 гривень.

Пленум Верховного Суду України в постанові від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" роз"яснив, що спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень, у випадках, передбачених ст.ст. 7, 440-1 Цивільного кодексу Української РСР та її законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди (наприклад: ст. 49 Закону "Про інформацію", ст. 44 Закону "Про авторське право і суміжні права"), про порушення зобов'язань, які підпадають під дію Закону "Про захист прав споживачів" чи інших законів, що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Суд на ці положення уваги не звернув та застосував до договірних відносин норму, що регулює деліктні відносини.

За таких обставин рішення суду в частині відшкодування моральної шкоди підлягає до скасування та ухвалення в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 304, 307, 309, 315, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» в особі філії ВАТ КБ «Надра» Тернопільське РУ задовольнити частково.

Рішення Чортківського районного суду від 27 жовтня 2010 року в частині відшкодування моральної шкоди скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким в позові ОСОБА_1 відмовити.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_2