Справа № 2-78/06року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

30 січня 2007 року                                  Прилуцький міськрайонний суд, Чернігівської області

в складі: головуючого - судді  Пошкурлат О.М., при секретарі    -     Карпенко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Прилуцького нотаріального округу ОСОБА_3, третя особа Прилуцька районна державна нотаріальна контора про визнання заповіту дійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка в своїй заяві вказує, що її мати ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 року склала заповіт на її користь, такий був складений за її місцем проживання: АДРЕСА_1, Прилуцького району, та посвідчений приватним нотаріусом Прилуцького нотаріального округу.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_4 померла, після її смерті відкрилася спадщина, яка складається з земельних ділянок, площею 3,31 та 0,32 га. Звернувшись до Прилуцької районної державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, ОСОБА_2 було відмовлено, оскільки заповіт був складений з порушенням вимог чинного законодавства, а так як вона не може реалізувати своїх прав на спадкове майно, тому вона вимушена звертатись до суду із даним позовом.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просить суд визнати заповіт від ІНФОРМАЦІЯ_1 року, складений на ім"я ОСОБА_2 та посвідчений приватним нотаріусом Прилуцького районного нотаріального округу ОСОБА_3 дійсним. Відповідачка до суду не з'явилася, але попередньо надіславши пояснення, де зазначає, що складений заповіт відповідав справжній волі заповідача ОСОБА_4., позовні вимоги визнає. Представник третьої особи, Прилуцької райдержнотконтори, у судове засідання не з'явилася, але надала суду письмову заяву, якою просить суд розглянути справу у відсутність представника такої, не заперечує проти задоволення позову.

Заслухавши пояснення позивача, проаналізувавши інші докази по справі, суд прийшов до переконання про необхідність задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що дійсно ОСОБА_4 за життя склала заповіт на користь своєї доньки ОСОБА_2, який був посвідчений приватним нотаріусом Прилуцького районного нотаріального округу, що підтверджується копією такого заповіту(а.с.5). В своєму листі від ІНФОРМАЦІЯ_3 року Прилуцька райдержнотконтора вказала помилки, які були допущені відповідачем при складанні даного заповіту: а саме у заповіті не вказано число, місяць та рік народження особи, на ім"я якої складено заповіт, відсутній особистий запис заповідача про те, що заповіт прочитаний ним вголос особисто та підписаний власноручно, посвідчу вальний напис не відповідає вимогам зразків, затверджених Мінюстом України відповідно до нового законодавства, замість слова „заповідач" вказано слово „довіритель".

Відповідно до розділу 17 „Посвідчення заповітів" Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України ніде не зазначена вимога при посвідченні заповіту вказувати число, місяць та рік народження особи, на ім"я якої складено заповіт. Крім того, в посвідчувальному написі друкованим шрифтом вказано, що заповіт записаний нотаріусом зі слів заповідача і заповіт до підписання був прочитаний вголос заповідачем. Проте,

1

відповідно до вказаного розділу, якщо заповіт записаний нотаріусом власноручно зі слів заповідача або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів, то заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним, про що зазначається ним перед його підписом. Тобто даний запис повинен бути зроблений від руки самим заповідачем. Також в посвідчувальному написі замість слова „заповідач" записано слово „довіритель", однак це можна вважати технічною помилкою, оскільки з тексту документу та з самої його назви вбачається, що здійснено розпорядження на випадок смерті, тобто складено заповіт.

Відповідно до ч.2 ст. 219 ЦК України, суд може визнати односторонній правочин дійсним, якщо буде встановлено, що він відповідає справжній волі особи, яка його вчинила, а нотаріальному посвідченню правочину перешкоджала обставина, яка не залежала від її волі, а тому слід вважати доведеним, що справжня воля ОСОБА_4 по розпорядженню своїм майном на випадок смерті полягала в заповіданні земельних ділянок, площею 3,31 та 0,32 га. Допущені помилки відповідачкою при посвідченні заповіту не залежала від волі ОСОБА_4, оскільки вона вправі була вважати, що посадовою особою помилка при посвідченні заповіту не буде допущена.

Тобто, за вказаних обставин позовні вимоги підлягають до задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10,60,213-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Прилуцького нотаріального округу ОСОБА_3, третя особа Прилуцька районна державна нотаріальна контора про визнання заповіту дійсним- задовольнити.

Заповіт ОСОБА_4, складений ІНФОРМАЦІЯ_1 року на ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження, уродженки с. Подище, Прилуцького району, Чернігівської області та мешканки м. Обухів, АДРЕСА_2, Київської області, посвідчений приватним нотаріусом Прилуцького районного нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстром НОМЕР_1 - визнати дійсним.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду має бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.