УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-а-20989/11 Головуючий в 1-й інстанції

Категорія - 10.3.2 (І)           ОСОБА_1

Доповідач – Карнаух В.В.

У Х В А Л А

Іменем України

28 квітня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Карнаух В.В.,

суддів: Барильської А.П.., ОСОБА_2,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Кривому Розі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Довгинцівської районної у місті ради на постанову Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 26 лютого 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Довгинцівської районної у місті ради про визнання відмови у перерахунку допомоги протиправною, зобов’язання нарахувати та виплатити в повному розмірі одноразову допомогу одноразову допомогу інваліду війни до 5 травня за 2008-2009 роки, зобов’язати в подальшому виплачувати одноразову допомогу на оздоровлення в повному обсязі, -

В С Т А Н О В И Л А:

В вересні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Довгинцівської районної у місті ради (надалі - УПСЗН ) про визнання відмови у перерахунку допомоги протиправною, зобов’язання нарахувати та виплатити в повному розмірі одноразову допомогу одноразову допомогу інваліду війни до 5 травня за 2008-2009 роки, зобов’язати в подальшому виплачувати одноразову допомогу на оздоровлення в повному обсязі, посилаючись на те, що відповідач, в порушення ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», виплатив йому, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії, інваліду ІІІ групи, щорічну допомогу до 5 травня за 2008, 2009 роки не в повному обсязі.

Просив суд визнати неправомірною відмову відповідача у перерахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, стягнути з відповідача на його користь не донараховану суму щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2008 та 2009 роки в сумі 6321 грн., зобов’язати відповідача надалі нараховувати таку допомогу у розмірі, передбаченому ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Постановою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 26 лютого 2010 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Визнано неправомірними дії УПСЗН виконкому Довгинцівської районної у місті ради у нарахуванні та виплаті ОСОБА_3Н щорічної допомоги як інваліду війни до 5 травня за 2009 рік.

Зобов’язано УПСЗН виконкому Довгинцівської районної у місті ради здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_3 суму щорічної допомоги до 5 травня як інваліду війни в розмірі, передбаченому ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2009 рік.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач УПСЗН виконкому Довгинцівської районної у місті ради ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, судом першої інстанції не враховано, що належним відповідачем у справі є Міністерство праці та соціальної політики України, яке й є головним розпорядником коштів державного бюджету, за місцем знаходження якого й повинен розглядатися спір. Крім того, відповідач вважає, що розмір разової допомоги за 2009 рік виплачено позивачу у відповідності до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 18.03.2009 року № 211 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» в розмірі 380 грн. як інваліду ІІІ-ї групи.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга УПСЗН виконкому Довгинцівської районної у місті ради підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є особою, що постраждала внаслідок ліквідації наслідків катастрофи на ЧАЕС та має статус учасника ліквідації аварії на ЧАЕС 1-ї категорії, є інвалідом ІІІ-ї групи, у зв’язку з чим УПСЗН виконкому Довгинцівської районної у місті ради, на обліку якого він перебуває, йому виплачує щорічно разову грошову допомогу до 5 травня як інваліду війни.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з доведеності факту неправомірності дій відповідача стосовно відмови виплати на користь позивача в 2009 році суми щорічної разової допомоги до 5 травня як інваліду війни ІІІ-ї групи в розмірах, визначених ч.5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту», й з обов’язку відповідача у зв’язку з цим здійснити нарахування та виплату суми такої допомоги у відповідності до вищевказаної норми Закону.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу застосування на 2009 рік норм законодавства, які регулюють порядок та розміри виплати щорічної разової допомоги до 5 травня як інваліду війни.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з права позивача на отримання щорічної допомоги до 5 травня за 2009 рік в розмірі, передбаченому ч.5 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту».

Згідно ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції, дія якої відновлена Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008, щорічно до 5 травня інвалідам війни ІІІ-ї групи виплачується разова грошова допомога у розмірі сьоми мінімальних пенсій за віком.

На час виплати у 2009 році УПСЗН виконкому Довгинцівської районної у місті ради на користь ОСОБА_3Н суми допомоги до 5 травня дія ч.5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо розміру такої допомоги зупинена не була.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, щорічна допомога до 5 травня виплачена позивачу в сумі 380 грн. (а.с. 18), що не відповідає розміру, передбаченому ч.5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про неправомірність дій відповідача щодо виплати на користь позивача щорічної допомоги до 5 травня у 2009 році є правильним, відповідає вимогам діючого законодавства та підтверджується матеріалам справи.

У зв’язку з чим, доводи відповідача в апеляційній скарзі щодо правомірності його дій стосовно нарахування та виплати щорічної допомоги до 5 травня позивачу як інваліду війни на підставі Постанови Кабінету Міністрів України «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» від 18.03.2009 року № 211 є необґрунтованими, оскільки вказаний нормативний акт суперечать положенням ч.5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Безпідставними вважає колегія суддів й доводи УПСЗН виконкому Довгинцівської районної у місті ради стосовно того, що останнє є неналежним відповідачем у справі, оскільки відповідно ст. 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду – залишенню без змін відповідно до ст. 200 КАС України.

В іншій частині постанова суду не оскаржується.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Довгинцівської районної у місті ради залишити без задоволення.

Постанову Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 26 лютого 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: