Справа№1-18/07

ВИРОК ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

6 лютого 2007 року                                                                         м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого: Жилки О.М.

при секретарях: Пономаренко В.М., Каленіченко В.О., за участю потерпілої ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу, порушену в порядку ст. 27 КПК України за скаргою ОСОБА_1, по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця м.Полтави, громадянина України, розлученого, з середньою освітою, не працюючого, в порядку ст. 89 КК України не судимого, проживаючого за адресою: м.Полтава, АДРЕСА_1

в скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України,-

В СТАНОВИВ:

5 травня 2006 року, в період з 13 год. до 23 год., ОСОБА_2, за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 в м. Полтаві, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в ході сварки зі своєю колишньою дружиною ОСОБА_1, на грунті побутових відносин, фізично знущався над останньою а саме, періодично наносив їй удари руками та ногами по голові та різним частинам тіла.

В результаті неправомірних дій підсудного, потерпілій ОСОБА_1 були спричиненні тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми струсу головного мозку, забоїв м'яких тканин обличчя, гематоми м'яких тканин верхньої лівої та синців м'яких тканин нижньої лівої кінцівок, які, відповідно до висновку судово-медичного експерта, в своїй сукупності кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Будучи допитаним в судовому засіданні, підсудний ОСОБА_2 винним себе у скоєному злочині не визнав повністю, та пояснив, що в той день він взагалі потерпілої не бачив, а сам знаходився весь час вдома, так, як перебував на лікарняному.

Не дивлячись на невизнання - підсудним своєї вини, його вина у вчиненому підтверджується наступними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Так, потерпіла ОСОБА_1 пояснила суду, що її колишній чоловік ОСОБА_2, на протязі тривалого часу, починаючи з 2002 року, зловживаючи спиртними напоями, постійно знущався над нею, влаштовував сварки, ображав та застосовував фізичну силу. Останній раз, пояснила потерпіла, 5 травня 2006 року, близько 9 год. ранку, коли вона прийшла до помешкання ОСОБА_2. з метою забрати в нього грошовий борг, останній закрив вхідні двері своєї квартири, змусив   її роздягнутися до гола, а потім

почав її бити, наніс їй удар кулаком по голові, обличчю, по шиї, здавлював за шию, від чого вона один раз втратила свідомість. А коли вона падала на підлогу, він, ОСОБА_2, наносив їй удари ногами по різним частинам тулубу. Під час знущань, які продовжувались на протязі дня, розповіла потерпіла, підсудний наносив їй побої близько семи разів, при цьому, в перервах вживав спиртні напої. Близько 23 год. цього ж дня, пояснила потерпіла, знайшовши ключі, які підсудний заховав та забравши свій одяг, коли останній заснув, їй вдалося втекти, а коли прийшла додому, розповіла матері про те, що трапилось, а наступного дня вона звернулась з відповідною заявою в органи міліції, а також, в зв'язку з погіршенням стану здоров'я, зверталась до травмпункту 1-ї міської лікарні м. Полтави за наданням їй медичної допомоги.

Свідок ОСОБА_3 пояснила суду, що 5 травня 2006 року вона домовилась з потерпілою зустрітись близько 10-ї год., разом з тим, остання на зустріч не прийшла, а коли зателефонувала їй додому, то донька відповіла, що мати поїхала з дому близько 8-ї години ранку, а коли вона пізніше зателефонувала їй на мобільний телефон, то був відсутній зв'язок. Наступного дня, розповіла свідок, вона вранці знову зателефонувала додому ОСОБА_1, щоб дізнатись що трапилось, а з її розмови, так як в неї був поганий голос, вона подумала, що потерпіла захворіла та вирішила її відвідати. Коли вона приходила до неї додому, то бачила, що у ОСОБА_1 під оком був синець, а остання від неї приховувала обличчя, а коли та запитала що трапилось, вона відповіла, що її побив колишній чоловік ОСОБА_2

Свідок ОСОБА_4, батько потерпілої, пояснив суду, що 7 травня 2006 року, до нього зателефонувала його колишня дружина, мати потерпілої, ОСОБА_5, та повідомила, що у їхньої дочки поганий стан здоров'я та попросила його приїхати до них. Приїхавши до колишньої дружини та своєї дочки, які проживають разом, пояснив свідок, то побачив у останньої під оком синець, її голос був хриплий, а вона розповіла йому, що її побив її колишній чоловік. Після цього, розповів ОСОБА_4, він викликав швидку допомогу, а після надання лікарем дочці медичної допомоги, він разом з нею, їздив до лікарні для проведення медичного огляду дочки. Крім того, пояснив свідок, дочка неодноразово скаржилась йому на свій стан здоров'я.

Свідок ОСОБА_5, мати потерпілої, пояснила суду, що 5 травня 2006 року її дочка ОСОБА_1 вранці пішла на роботу та пообіцяла їй, що повернеться близько 10-ї год., а коли вона в зазначений час не повернулась, то почала телефонувати їй на мобільний телефон, разом з тим, дочка на звінки не відповідала. Після цього, розповіла свідок, вона дзвонила знайомим доньки, але в той день її ніхто не бачив, а дочка повернулась додому пізно ввечері, близько 24.00 год. та була дуже побита, її голос хрипів, а одяг на неї був порваний. Коли вона запитала в неї що трапилось, пояснила свідок, дочка відповіла, що її побив колишній чоловік ОСОБА_2, коли вона прийшла до нього додому, щоб забрати гроші, які він брав в неї в борг. Далі свідок ОСОБА_5, дала покази, аналогічні показам свідка ОСОБА_4.

Як вбачається із оголошеної в судовому засіданні довідки №НОМЕР_1 травмпунктом 1-ї міської клінічної лікарні м. Полтави ОСОБА_1, у останньої були виявлені ушиби м'яких тканин обличчя, параорбітальна гематома зправа, закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку та інші тілесні ушкодження.

Із оголошеного в судовому засіданні акту судово-медичного дослідження №НОМЕР_2, вбачається, що потерпіла ОСОБА_1, на підставі відношення Октябрського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області від 6.06.2006 року, в період з 10.05. по 15.05.2006 року, проходила медичне обстеження та розповідала про обставини спричинення їй 5.05.2006 року, колишнім чоловіком тілесних ушкоджень, як викладено вище.

Відповідно до висновку судово-медичного експерта №НОМЕР_3, вбачається,  що  зазначені  вище тілесні ушкодження у потерпілої ОСОБА_1, а саме,

закрита черепно-мозкова травма струс головного мозку, забої м'яких тканин обличчя, гематома м'яких тканин верхньої лівої кінцівки, синці м'яких тканин нижньої лівої кінцівки, в своїй сукупності квліфікуються, як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, утворились від дії тупих предметів, можливо в строк і за обставин, на які посилається підекспертний. Морфологічна характеристика даних тілесних ушкоджень може відповідати даті - 05.05.2006 року.

Вирішуючи питання про винність ОСОБА_2., суд кладе в основу вироку покази потерпілої, які вони давала як під час медичного обстеження так і в судовому засіданні. ЇЇ покази, суд вважає достовірними і правдивими, поскільки вони були достатньо послідовними, відповідають дійсності і фактичним обставинам справи, повністю узгоджуються з показами свідків та іншими доказами, зібраними по справі.

Викладеними доказами спростовуються твердження підсудного про те, що потерпіла до нього в той день не приходила, а він не застосовував до неї фізичної сили, а тому суд оцінює їх критично, а позицію підсудного як захисну, направлену на ухилення його від відповідальності за вчинене.

Таким чином, оскільки підсудний ОСОБА_2 заподіяв потерпілій умисні легкі тілесні ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я останньої, то ці його дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 125 КК України.

Потерпілою ОСОБА_1 до підсудного ОСОБА_2 заявлено цивільний позов про відшкодування заподіяної злочином моральної шкоди на суму 10000 грн.

Підсудний ОСОБА_2 позов потерпілої не визнав повністю.

Суд вважає, що позовні вимоги потерпілої, у відповідності до ст. 1167 ЦК України, є законними і обґрунтованими, по-скільки, вони підтверджується наведеними у вироку доказами та матеріалами справи, разом з тим, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

З урахуванням вищевикладеного, конкретних обставин справи, наданих доказів, глибини душевних страждань та моральних переживань потерпілої, завданих їй злочином, суд вважає, що позов, в частині відшкодування моральної шкоди, у відповідності до ст. ст. 23, 1167 ЦК України, підлягає задоволенню на суму 3000 грн.

При визначенні виду та міри покарання підсудному суд враховує, що підсудний в силу ст. 89 КК України не судимий, характеризується позитивно, а тяжких наслідків від його дій не настало.

Разом з тим, суд враховує, що підсудний раніше притягувався до кримінальної відповідальності, на шлях виправлення не став та не зробив належних висновків стосовно своєї поведінки та способу життя, знову вчинив умисний злочин, що може свідчити лише про небажання ОСОБА_2 стати на шлях виправлення.

Враховуючи викладене вище, обставини справи і дані про особу підсудного, а також обставину, яка обтяжує підсудному покарання - вчинення ним злочину в стані алкогольного сп'яніння, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання підсудного не можливе без ізоляції без суспільства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України на підставі якої, призначити йому покарання у вигляді арешту строком на чотири місяці.

До набрання вироком законної сили, обрати засудженому ОСОБА_2. міру запобіжного заходу у виді взяття під варту, та утримувати його в Полтавському слідчому ізоляторі №23.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_2. рахувати з моменту взяття його під варту та фактичного поміщення до слідчого ізолятору.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути із засудженого ОСОБА_2. на користь потерпілої ОСОБА_1 -3000 (три тисячі) грн., заподіяної злочином моральної шкоди.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд міста Полтави на протязі 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим в той же строк, з моменту вручення йому копії вироку.