№ 2 – 121/09

               РІШЕННЯ

              ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    3 березня 2009 року Шевченківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Островської Н.І.,

при секретарі Катренко Ю.С.,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні у смт. Шевченкове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

в с т а н о в и в :

У лютому 2009 року позивач звернувся до суду з вимогою про розірвання шлюбу, зареєстрованого 01 травня 1993 року.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та пояснив, що від шлюбу мають спільних дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають разом з відповідачкою. Спільне життя не склалося через відсутність взаємного порозуміння та поваги один до одного. На примирення з відповідачкою він категорично не згоден. Спір щодо розподілу спільного майна відсутній.

    Відповідач визнала позов у повному обсязі, не згодна на примирення з позивачем і не заперечувала проти  задоволення позову у попередньому судовому засіданні.

    Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

    Перевіривши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд вважає, що позов  підлягає задоволенню з наступних підстав.

    Матеріалами справи встановлено, що сторони перебувають  шлюбі, зареєстрованому 01 травня 1993 року /а.с. 4). Від шлюбу мають спільних дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвами про народження дітей (а.с. 5-6).  

    На даний час сторони проживають окремо, шлюб існує лише формально. Діти проживають разом з відповідачкою. На примирення сторони не згодні, оскільки вважають, що примирення між ними неможливе та просять розірвати шлюб.

    Відповідно до ст. 51 Конституції України, ст. 24 СК України шлюб грунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування до шлюбу не допускається.

За ст. 112 СК України, з’ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, взявши до уваги наявність малолітніх дітей, суд дійшов  висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їхнім інтересам.

Таким чином, визнання відповідачем пред»явленого позову  не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.  

Витрати, пов’язані з реєстрацією розірвання шлюбу в органах реєстрації актів цивільного стану суд покладає на позивача, оскільки діти знаходяться на утриманні  відповідачки.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 130, 174, 212, 214, 215 ЦПК України, ст. 51 Конституції України, ст.ст. 24, 112 СК України, суд,-

в и р і ш и в :

    Позов задовольнити.

    Розірвати шлюб, зареєстрований 01 травня 1993 року у Василенківській сільській раді Шевченківського району Харківської області між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, актовий запис № 2.

    При реєстрації розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_1 державне мито у розмірі 17,00 грн..

    Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Шевченківський районний суд Харківської області шляхом подання протягом 10-ти днів з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги.

Суддя                                                 Н.І.Островська