Ухвала

іменем україни

16 грудня 2015 рокум. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Дьоміної О.О.,

суддів: Дем'яносова М.В., Коротуна В.М.,

МаляренкаА.В., Парінової І.К.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Зернова компанія «Хорс» до Приватного підприємства «Сербинівське», ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: Реєстраційна служба Гребінківського районного управління юстиції Полтавської області, відділ Держземагентства у Гребінківському районіПолтавської області, про визнання недійсними договорів оренди землі та скасування їх державної реєстрації, за касаційною скаргою ОСОБА_6, який діє в інтересах Приватного підприємства «Сербинівське», ОСОБА_4 та ОСОБА_5, на рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 30 червня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 25 серпня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У травні 2014 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Зернова компанія «Хорс» (далі - Сільськогосподарське ТОВ «ЗК «Хорс») звернулося до суду з позовом до Приватного підприємства «Сербинівське» (далі - ПП «Сербинівське»), ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: Реєстраційна служба Гребінківського районного управління юстиції Полтавської області, Відділ Держземагентства у Гребінківському районі Полтавської області, про визнання недійсними договорів оренди землі та скасування їх державної реєстрації.

Свої вимоги обґрунтовувало тим, що 04 січня 2008 року між Сільськогосподарським ТОВ «ЗК «Хорс» та ОСОБА_4 було укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 25 грудня 2004 року № 281 щодо земельної ділянки площею 4,93 га (кадастровий номер НОМЕР_1), що зареєстрований в Полтавській регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру» 15 серпня 2008 року за № 040855400101, та додаткову угоду від 20 березня 2008 року до договору оренди землі від 25 грудня 2004 року № 063, укладеного між Сільськогосподарським ТОВ «ЗК «Хорс» та ОСОБА_5 щодо земельної ділянки площею 4,9 га (кадастровий номер НОМЕР_2), що зареєстрований в Полтавській регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру» 14 серпня 2008 року за № 040855400023. Вказані договори оренди землі укладено з терміном дії до 31 грудня 2017 року. Проте 01 жовтня 2012 року було укладено договір оренди землі б/н між ОСОБА_4 та ПП «Сербинівське», який зареєстровано у відділі Держкомзему у Гребінківському районі Полтавської області 19 листопада 2012 року за № 532080004001647, на земельну ділянку площею 4,93 га. 01 жовтня 2012 року було укладено договір оренди землі б/н між ОСОБА_5 та ПП «Сербинівське», який зареєстровано у відділі Держкомзему у Гребінківському районі Полтавської області 19 листопада 2012 року за № 532080004001644, на земельну ділянку площею 4,90 га.

Враховуючи викладене, Сільськогосподарське ТОВ «ЗК «Хорс» просило суд визнати право оренди згідно з договорами № 281, 063 від 04 січня 2008 року та визнати оспорювані договори недійсними, оскільки їх укладення порушує його права як користувача спірних земельних ділянок.

Рішенням Гребінківського районного суду Полтавської області від 30 червня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 25 серпня 2015 року, позов задоволено частково.

Визнано за Сільськогосподарським ТОВ «ЗК «Хорс» право оренди згідно з наступними договорами оренди землі: договору оренди землі № 281 щодо земельної ділянки площею 4,93 га (кадастровий номер НОМЕР_1), укладеного між Сільськогосподарським ТОВ «ЗК «Хорс» та ОСОБА_4 04 січня 2008 року, що зареєстрований в Полтавській регіональній філії ДП«Центр державного земельного кадастру» 15 серпня 2008 року за № 040855400101; договору оренди землі № 063 щодо земельної ділянки площею 4,9 га (кадастровий номер НОМЕР_2), укладеного між Сільськогосподарським ТОВ «ЗК «Хорс» та ОСОБА_5 20 березня 2008 року, що зареєстрований в Полтавській регіональній філії ДП«Центр державного земельного кадастру» 14 серпня 2008 року за № 040855400023.

Визнано недійсними наступні договори оренди землі: договір оренди землі, укладений між ОСОБА_4 та ПП «Сербинівське» від 01 жовтня 2012 року б/н, що зареєстрований у відділі Держкомзему у Гребінківському районі Полтавської області 19 листопада 2012 року за № 532080004001647, на земельну ділянку площею 4,93 га (кадастровий номер НОМЕР_1); договір оренди землі, укладений між ОСОБА_5 та ПП «Сербинівське» від 01 жовтня 2012 року б/н, що зареєстрований у відділі Держкомзему у Гребінківському районі Полтавської області 19 листопада 2012 року за № 532080004001644, на земельну ділянку площею 4,90 га (кадастровий номер НОМЕР_2).

У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_6, який діє в інтересах ПП «Сербинівське», ОСОБА_4, ОСОБА_5, просить скасувати оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, визнаючи недійсними договори оренди землі, укладені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з ПП «Сербинівське», виходив з того, що спірні договори обмежують права позивача як орендаря щодо користування земельними ділянками згідно з попередніми договорами оренди, які є чинними на час розгляду справи.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судами встановлено, що 04 січня 2008 року між Сільськогосподарським ТОВ «ЗК «Хорс» та ОСОБА_4 було укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 25 грудня 2004 року № 281 щодо земельної ділянки площею 4,93 га (кадастровий номер НОМЕР_1), що зареєстрований в Полтавській регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру» 15 серпня 2008 року за № 040855400101, та додаткову угоду від 20 березня 2008 року до договору оренди землі від 25 грудня 2004 року № 063, укладеного між Сільськогосподарським ТОВ «ЗК «Хорс» та ОСОБА_5 щодо земельної ділянки площею 4,9 га (кадастровий номер НОМЕР_2), що зареєстрований в Полтавській регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру» 14 серпня 2008 року за № 040855400023. Вказані договори оренди землі укладено з терміном дії до 31 грудня 2017 року.

Відповідно до п. 12.4 вказаних договорів оренди землі розірвання цих договорів в односторонньому порядку не допускається.

Встановлено, що 01 жовтня 2012 року було укладено договір оренди землі б/н між ОСОБА_4 та ПП «Сербинівське», який зареєстровано у відділі Держкомзему у Гребінківському районі Полтавської області 19 листопада 2012 року за № 532080004001647, на земельну ділянку площею 4,93 га.

Також 01 жовтня 2012 року було укладено договір оренди землі б/н між ОСОБА_5 та ПП «Сербинівське», який зареєстровано у відділі Держкомзему у Гребінківському районі Полтавської області 19 листопада 2012 року за № 532080004001644, на земельну ділянку площею 4,90 га.

Згідно зі ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендодавцем.

Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі» (далі - Закон).

Згідно із ст. 13 Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 1 ст. 14 Закону передбачено, що договір оренди укладається у письмовій формі.

Згідно з ч. 3 ст. 640 ЦК України у редакції, яка була чинною на час укладення спірного договору оренди, договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

За змістом ч. 1 ст. 210 ЦК України та ч. 1 ст. 20 Закону договір оренди землі підлягає державній реєстрації, після чого він відповідно до ст. 18 Закону набирає чинності.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно із ч. 4 ст. 31 Закону розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Отже, судами вірно зазначено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5, не розірвавши вказаних договорів оренди землі у передбачений законом та умовами цих договорів спосіб, 01 жовтня 2012 року уклали договори оренди землі з ПП «Сербинівське», що призвело до порушення прав орендаря.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), з урахуванням встановлених обставин і вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України дійшов правильного висновку про захист права орендаря шляхом визнання права оренди землі та визнання недійсними договорів оренди, укладених між відповідачами, предметом яких є земельні ділянки, що на законних підставах перебувають в оренді позивача.

Таким чином, суди дійшли правильних висновків про те, що укладення між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 і ПП «Сербинівське» оспорюваних позивачем правочинів обмежує права позивача як орендаря щодо користування зазначеними вище земельними ділянками, оскільки додаткові угоди від 04 січня та від 20 березня 2008 року було укладено в період строку дії договорів оренди від 25 грудня 2005 року та фактично є зміненими договорами із установленням їх терміну дії до 31 грудня 2017 року.

Отже, зазначених висновків суди дійшли на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено порушення норм матеріального та процесуального права, які давали б підстави для скасування оскаржених судових рішень, а фактично зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками судів з їх оцінкою, тому касаційна скарга підлягає відхиленню.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_6, який діє в інтересах Приватного підприємства «Сербинівське», ОСОБА_4 та ОСОБА_5, відхилити.

Рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 30 червня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 25 серпня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий О.О. Дьоміна

Судді: М.В. Дем'яносов

В.М. Коротун

А.В.Маляренко

І.К. Парінова