ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
26.07.2006 Справа № 12/121
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Сігмафарм”, м. Київ
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Медсервіс”, м. Ужгород
про стягнення суми 5 004,48 грн. - основного боргу; 139,92 грн. –пені та 1 000,89 грн. - штрафу.
Суддя Тисянчин В. М.
Представники:
Від позивача – не з’явився
Від відповідача –не з’явився
СУТЬ СПОРУ: Заявлено позов товариством з обмеженою відповідальністю „Сігмафарм”, м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю „Медсервіс”, м. Ужгород про стягнення суми 5 004,48 грн. - основного боргу; 139,92 грн. –пені та 1 000,89 грн. - штрафу.
Позивач, факсом № 28/6 від 12.07.2006 року просить суд припинити провадження у справі у зв’язку з повним погашенням відповідачем основного боргу в сумі 5 004,48 грн.; 139,92 грн. пені; 1 000,89 грн. – штрафу та судових витрат. Однак у суду виник сумнів стосовно підпису директора ТзОВ „Сігмафарм” Дорошенко О. П., оскільки він не схожий з підписом на позовній заяві.
З метою з’ясування ступеня обґрунтованості вимог ухвалою суду від 13.07.2006 року зобов’язано сторони надати суду матеріали необхідні для вирішення спору, зокрема, позивача: належні докази (відповідно до ст. 36 ГПК України) врегулювання спору чи підтвердити уточнені позовні вимоги; відповідача –належні докази погашення боргу (оригінали платіжних доручень і т.д.).
Сторони не скористалися наданим їм строком між судовими засіданнями для виконання вимог суду і вищевказані докази та матеріали суду не надали, тоді як ухвалою суду від 13.07.2006 року попереджені про наслідки розгляду позову у разі невиконання цих вимог відповідно п.5 ст. 81 ГПК України.
Відтак, надісланий факс від позивача на адресу суду 24.07.2006 року належним доказом служити не може, оскільки виписки банківської установи не подані в оригіналі або в належним чином засвідчених копіях.
Отже, неподання витребуваних судом документів суттєво перешкоджає розгляду заяви по суті вимог, всебічному та об’єктивному дослідженню всіх обставин справи, має наслідком невиконання ч.2 ст. 43 ГПК України, що зобов’язує сторони, які беруть участь у справі обґрунтувати свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу (ст. 33 ГПК України).
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
При цьому, заяви та пояснення не приймаються судом за преюдицію, а перевіряються на достовірність.
Між тим, законність кредиторських вимог повинна бути підтверджена оригіналами документів (Постанова Верховного Суду України від 08.06.2004 року).
За таких обставин позовні вимоги не можуть бути розглянуті в судовому засіданні, тому позов підлягає залишенню без розгляду.
Залишаючи позов без розгляду, суд констатує відсутність поважних причин невиконання його вимог сторонами.
Виходячи з викладеного, оцінюючи повноту і достатність позовних матеріалів, проаналізувавши подані по справі доказові документи для вирішення спору, керуючись ст. ст. 124, 129 Конституції України, ст. ст. 2, 11 Закону України „Про судоустрій України,” ст. ст. 4, 32-34, 81 (п.5), 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Позов залишити без розгляду.
Суддя Тисянчин В. М.