ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

25.12.2015

Справа № 920/1894/15

Господарський суд Сумської області у складі судді Моїсеєнко В.М., розглянувши матеріали  (вх. 3016)

за позовом:          Лебединського управління Державної казначейської служби України Сумської області, м. Лебедин

до відповідача:  Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Столичний», м. Суми

про стягнення 2292,11 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

При подачі позовної заяви позивачем не подано доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі та порядку.

Згідно положень Закону України «Про судовий збір» позивач не звільнений від сплати судового збору.

Позивач - Лебединське управління Державної казначейської служби України Сумської області, посилаючись на ст. 8 Закону України «Про судовий збір», просить суд звільнити його від сплати судового збору, оскільки Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» видатки на сплату органами Державної казначейської служби України судового збору не передбачені, відповідне фінансування Лебединського управління Державної казначейської служби України Сумської області з такою метою не здійснювалося.

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. (ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір»).

Пленум Вищого господарського суду України у постанові від 21 лютого 2013 року N 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» (п. 3.1.) зазначив, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Отже, посилання позивача на відсутність фінансування Державної казначейської служби України з метою сплати судового збору не є підставою для звільнення його від сплати судового збору.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи, якщо не подано доказів сплати судового збору.

За таких обставин, позовна заява і додані до неї документи  підлягають поверненню позивачу без розгляду.

Позивачу доводиться, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення .

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ :

1.          Позовні матеріали повернути позивачу без розгляду.

2.          Ухвалу надіслати сторонам, позивачу - разом із позовною заявою від 22.12.2015р. № 2218  на 5-ти арк. з додатками на 15-ти арк.

СУДДЯ                                                                                   В.М.МОЇСЕЄНКО