Справа№1-30/07

ВИРОК ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

7 лютого 2007 року                                                                          м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого: Жилки О.М.

при секретарях: Пономаренко В.М., Каленіченко В.О., за участю потерпілої ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу, порушену в порядку ст. 27 КПК України за скаргою ОСОБА_1, по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця АДРЕСА_1 Кобеляцького району Полтавської області, громадянина України, розлученого, з вищою освітою, працюючого ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимого, проживаючого за адресою: м.Полтава, по АДРЕСА_2,

в скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

16 жовтня 2005 року, близько 18 год. 30 хв., ОСОБА_3, за місцем свого проживання в кв. АДРЕСА_2 в м. Полтаві, в ході сварки зі своєю колишньою дружиною ОСОБА_1, на грунті побутових відносин, наніс останній декілька ударів кулаками по голові та різним частинам тіла.

В  результаті неправомірних дій підсудного, потерпілій ОСОБА_1 були

спричиненні тілесні ушкодження у вигляді: синців та саден шкіри кінцівок, крововиливів

в шкіру та припухання м'яких тканин голови, які, відповідно до висновку судово-

медичного експерта, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

Будучи допитаним в судовому засіданні, підсудний ОСОБА_3 винним себе у скоєному злочині визнав повністю, разом з тим, пояснив, що спричинив потерпілій ОСОБА_1 тілесні ушкодження внаслідок неправомірних дій та моральних образ з боку останньої.

Крім визнання підсудним своєї вини, його вина у вчиненому злочині підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, потерпіла ОСОБА_1 пояснила суду, що її колишній чоловік ОСОБА_3, на протязі тривалого часу, починаючи з 2003 року, неодноразово застосовував до неї фізичну силу. 16 жовтня 2005 року, пояснила потерпіла, ОСОБА_3 знаходячись у квартирі, де вони разом проживають, влаштував сварку, після чого, завдав їй руками та ногами удари по різним частинам тіла. Після цього, вона звернулась до травмпункту.

Свідок ОСОБА_4, дочка підсудного та потерпілої, пояснила суду, що її батьки розлучені, разом з тим проживають в одній квартирі, а між ними дуже часто виникають сварки та бійки. Крім того, пояснила свідок, приблизно в жовтні 2005 року, батько побив матір по голові, в зв'язку з чим, вона з нею їздила в лікарню.

Свідок ОСОБА_5, син підсудного та потерпілої, пояснив суду, що батьки дуже часто вчиняють сварки, а іноді доходить до бійок. Крім того, пояснив свідок, приблизно в жовтні 2005 року, близько 20-ї год. коли він прийшов додому, то батьки виясняли стосунки, а потім сестра йому розповіла, що батько побив матір, після цього, приїжджали працівники міліції.

Із оголошеного в судовому засіданні акту судово-медичного дослідження №НОМЕР_1, вбачається, що потерпіла ОСОБА_1 проходила медичне обстеження та розповідала про обставини спричинення їй 16.10.2005 року, близько 18.30 год. колишнім чоловіком тілесних ушкоджень, як викладено вище.

Відповідно до висновку судово-медичного експерта №НОМЕР_2, вбачається, що зазначені вище тілесні ушкодження у потерпілої ОСОБА_6, а саме, синці та садна шкіри кінцівок, крововиливів в шкіру та припухання м'яких тканин голови, шиї, які утворились від дії тупих предметів з обмеженою, контактуючою поверхнею, якими могли бути пальці рук людини, стиснуті в кулак, нога людини у взутті, або предмет из подібною характеристикою, можливо в строк та при обставинах, на якы вказано вище, квліфікуються, як легкі тілесні ушкодження.

Таким чином, оскільки підсудний ОСОБА_3 заподіяв потерпілій умисні легкі тілесні ушкодження, то ці його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 125 КК України.

Потерпілою ОСОБА_1 до підсудного ОСОБА_3. заявлено цивільний позов про відшкодування заподіяної злочином моральної шкоди на суму 50000 грн.

Підсудний ОСОБА_3 позов потерпілої не визнав повністю.

Суд вважає, що позовні вимоги потерпілої, у відповідності до ст. 1167 ЦК України, є законними і обгрунтованими, по-скільки, вони підтверджується наведеними у вироку доказами та матеріалами справи, разом з тим, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

З урахуванням вищевикладеного, конкретних обставин справи, наданих доказів, глибини душевних страждань та моральних переживань потерпілої, завданих їй злочином, суд вважає, що позов, в частині відшкодування моральної шкоди, у відповідності до ст. ст. 23, 1167 ЦК України, підлягає задоволенню на суму 5000 грн.

При визначенні виду та міри покарання підсудному суд враховує, що   підсудний раніше    до    кримінальної    відповідальності    не    притягувався,    за    місцем    роботи характеризується позитивно, а тяжких наслідків від його дій не настало. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України на підставі якої, призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 850 грн.

Після набрання вироком законної сили, міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3. - підписку про невиїзд - відмінити.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути із засудженого ОСОБА_3. на користь потерпілої ОСОБА_1 - 5000 (п'ять тисяч) грн., заподіяної злочином моральної шкоди.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд міста Полтави на протязі 15 діб з моменту його проголошення.