Справа №1- 173 / 2009р.
В И Р О К
Іменем України
09 червня 2009 року Франківський районний суд м.Львова
в складі : головуючої- судді Мікули О.І.
при секретарі- Куп’як В.М.
з участю прокурора- Криштановича С.С.
захисника- Зазуляк Й.М.
з участю підсудного- Теплова В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в залі суду кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Львова, громадянина України, українця, не одруженого, освіта неповна середня, не працює, не навчається, раніше судженого: 11.03.2008 року Франківським районним судом м.Львова за ч.2 ст.186 КК України на 4 роки позбавлення волі, на підставі ст.ст.75,104 КК України звільнений з застосуванням іспитового терміну один рік, проживає: АДРЕСА_1
за ч.2 ст. 186 КК України , суд –
в с т а н о в и в :
ОСОБА_2 24.10.2008р. о 19:00год., перебуваючи на вул.Кульпарківській, 145 в м.Львові, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, повторно, відкрито викрав у неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3, який слухав музику на мобільному телефоні марки „Соні Еріксон К320”, даний мобільний телефон вартістю 650грн. з сім картою оператора „Київстар”, на рахунку якої грошей не було, вирвавши телефонний апарат з рук, застосувавши при цьому до неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3 насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я останнього, після чого з місця вчинення злочину втік.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину у вчиненому заперечив та пояснив, що потерпілого ОСОБА_3 знає, і за тиждень до того даної події він разом з ОСОБА_3 приходили до його бабці додому, яка попросила його купити на базарі продукти і щоб він був весь час „на зв’язку”. Оскільки у нього мобільного телефона не було, а у ОСОБА_3 було два телефонних апарати, він пообіцяв дати на деякий час йому мобільний телефон у користування. 24.10.2008р. приблизно 17год. на вул.Науковій біля „1001 дрібниці” в м.Львові ОСОБА_3 дав йому безоплатно свій телефон марки „Соні Еріксон К320” у користування з умовою повернення у подальшому. Взявши цей телефон, пішов гуляти на вул.Кульпарківську, де в подальшому його затримали працівники міліції Залізничного райвідділу і повідомили, що він викрав мобільний телефон, а потім його переправили у Франківський райвідділ разом з потерпілим ОСОБА_3
Незважаючи на заперечення підсудним ОСОБА_2 вини у інкримінованому йому злочині, його вина повністю доведена зібраними по справі доказами.
Показаннями неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3, даними в судовому засіданні з участю законного представника, стверджується, що мама дала йому мобільний телефон марки „Соні Еріксон К320” за три-чотири дні до викрадення ОСОБА_2 Крім того, 24.10.2008р. прогулюючись по вул.Кульпарківській в м.Львові близько 19год., підсудній ОСОБА_2 вирвав у нього з рук мобільний телефон марки „Соні Еріксон К320”, нанісши при цьому удар кулаком в обличчя та по тілу, від чого він впав, та коли піднявся з землі, то побачив, що ОСОБА_2 почав втікати в сторону психіатричної лікарні. Він спробував його наздогнати, однак не зміг, і, так як мав інший телефон, зателефонував своїй мамі та повідомив, що ОСОБА_2 викрав у нього мобільний телефон марки „Соні Еріксон К320” вартістю 650грн., з сім картою оператора „Київстар”, на рахунку якої не було грошей. Потім подзвонив у Залізничний райвідділ працівникам міліції, коли вони приїхали, то поїхали разом шукати ОСОБА_2, якого знайшли та затримали в районі вулиці Кульпарківської.
Показаннями потерпілої ОСОБА_5 даними в судовому засіданні, з яких вбачається, що 24.10.2008р. приблизно о 19 год. до неї зателефонував син- ОСОБА_3 і розповів, що він з ОСОБА_2 гуляли по вул.Кульпарківській і слухали по мобільному телефону марки „Соні Еріксон К320”, який належить її сину, музику. Через деякий час ОСОБА_3 сказав, щоб підсудній повернув телефон, однак ОСОБА_2 вирвав даний мобільний телефон з рук, відштовхнув її сина, який впав на землю, і втік в напрямку вул. Кульпарківської. Тоді її син поїхав у Залізничний райвідділ, повідмив працівникам міліції, де може гуляти ОСОБА_2 Працівники міліції затримали ОСОБА_2, і передали у Франківський райвідділ. Після роботи вона приїхала у райвідділ, де ОСОБА_2 попросив, щоб вона не писала заяву, що телефону, який він забрав у її сина немає, однак поверне гроші.
Оголошеними та перевіреними в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_6 /а.с.60-61/ стверджується, що 24.10.2008 року близько 20:30 год. він гуляв територією психіатричної лікарні по вул.Кульпарківській, де нього підійшов ОСОБА_2, який запропонував йому піти випити пива, але він відмовився, пояснивши, що у нього немає грошей. Тоді ОСОБА_2 сказав, що у нього є мобільний телефон, який можна продати і наголосив на цьому ще декілька разів. Він відповів, що телефону не купить, оскільки має свій телефон і вільних коштів не має. Тоді ОСОБА_2 попросив продати мобільний телефон марки „Соні Еріксон К320” за 200-300грн., і віддав даний телефон йому в руки. Взявши телефон, оглянув його і запитав, чому ОСОБА_2 продає телефон разом з сім-карткою, на що підсудній відповів, що хоче собі купити сім-картку іншого оператора. Він взяв телефон і пішов у кафе, яке знаходиться при центральному вході в психіатричну лікарню, де і продав вищевказаний телефон двом невідомим молодим чоловікам за 200грн. Дані кошти він мав віддати ОСОБА_2 на наступний день на території психіатричної лікарні, однак на домовленому місці зустрічі підсудного не зустрів і з того часу більше не бачив.
Явкою з повинною, написаною власноручно підсуним ОСОБА_2 /а.с.14/, з якої вбачається, що 24.10.2008р. близько 19год. останній по вул.Кульпарківській, 145 в м.Львові з застосуванням фізичної сили відкрито заволодів мобільним телефоном „Соні Еріксон К320” з сім-картою мобільного оператора „Київстар”, який належить ОСОБА_3 В подальшому даний мобільний телефон віддав візуально знайомому мужчині на ім’я ОСОБА_6 на території психіатричної лікарні по вул.Куьпарківській, щоб отримати за нього гроші.
З протоколу очної ставки від 22.11.2008 року між підсудним ОСОБА_2 та неповнолітнім потерпілим ОСОБА_3 /а.с.46-47/ вбачається, що останній дає обвинувальні показання відносно підсудного ОСОБА_2, котрий 24.10.2008р. близько 19год. по вул.Кульпарківській в м.Львові відкрито викрав у нього мобільний телефон марки „Соні Еріксон К320”, вирвавши з рук, при цьому нанісши удар рукою у обличчя та по тілу, від чого потерпілий впав на землю.
Протоколом очної ставки від 19.01.2009 року між підсудним ОСОБА_2 та свідком ОСОБА_6 /а.с.62-63/ стверджується факт обвинувальних показань відносно підсудного ОСОБА_2, а саме: 24.10.2008 року близько 20:30 год. на території психіатричної лікарні по вул.Кульпарківській зустрів підсудного, кортий передав йому мобільний телефон марки „Соні Еріксон”, щоб продати за 200- 300грн.
Як стверджується протоколом відтворення обстановки та обставин події від 24.11.2008 року /а.с.65-71/, згідно якого ОСОБА_2 добровільно показав місце, час та спосіб відкритого викрадення мобільного телефону марки „Соні Еріксон К320” у неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3
Таким чином, вина підсудного доведена зібраними та перевіреними в судовому засіданні доказами по справі.
Суд критично оцінює покази підсудного ОСОБА_2 дані в судовому засіданні про те, що він не вчиняв відкритого викрадення мобільного телефона „Соні Еріксон К320”” потерпілого ОСОБА_3, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, оскільки змінив свої показання в судовому засіданні з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинення грабежу. Разом з тим, дані в судовому засіданні покази підсудного об’єктивно спростовуються матеріалами судового слідства, зокрема, поясненнями неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3 та потерпілої ОСОБА_5, свідка ОСОБА_6; а також власноручно написаною явкою з повинною, протоколами очних ставок, протоколом відтворення обстановки та обставин події. Крім того, суд надає віри показам ОСОБА_2 даними на досудовому слідстві, оскільки первинні покази підсудного підтверджуються матеріалами справи, є логічними та послідовними.
Оцінюючи зібрані по справі докази у їх сукупності, суд вважає доведеним, що підсудний ОСОБА_2 повторно, відкрито викрав мобільний телефон марки „Соні Еріксон К320” вартістю 650грн., з сім картою оператора „Київстар”, на рахунку якої не було грошей у неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, а тому його дії правильно кваліфіковані органами досудового слідства за ч. 2 ст. 186 КК України.
Призначаючи покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання, особу підсудного, який раніше суджений, вчинив злочин під час іспитового терміну, не працює, не навчається, харектеризується відділом у справах дітей виключно з негативної сторони, разом з тим є особою молодого віку.
Тому суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_2 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства і покарання підсудному слід призначити в межах санкції статті, за якою кваліфіковано злочини, у виді позбавлення волі.
Відповідно до вимог ст.71 КК України слід частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком від 11.03.2008р. Франківського районного суду м.Львова /а.с.127-129/ та остаточно засудити підсудного за сукупністю вироків.
Підстав для застосування примусового лікування на думку суду немає, оскільки вживання алкогольних напоїв носило епізодичний характер і згідно висновку спеціальної медичної наркологічної комісії №706 від 10.12.2008 року не рекомендовано застосовувати ст.96 КК України /а.с.171/.
Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -
з а с у д и в :
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років шести місяців позбавлення волі.
Відповідно до вимог ст.71 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком від 11.03.2008р. Франківського районного суду м.Львова та остаточно засудити ОСОБА_2 до позбавлення волі строком на 5 (п’ять) років.
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_2 рахувати з часу фактичного затримання, тобто дати складання протоколу затримання – 22.11.2008 року.
Запобіжний захід ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередній – тримання під вартою.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області протягом 15 діб: підсудним з часу вручення копії вироку, іншими учасниками з часу проголошення вироку.
Суддя: