Справа № 2-1728/10

-

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" грудня 2010 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі: головуючої - судді Талько ОБ., при секретарі Демчук О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до санаторія-профілакторія «Будівельник» державного професійно-технічного навчального закладу «Житомирський професійний технологічний ліцей», державного професійно-технічного навчального закладу «Житомирський професійний технологічний ліцей» та виконавчої дирекції Житомирського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про стягнення вихідної допомоги, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позов та зазначив, що з 16 грудня 1986 року по 30 грудня 2009 року працював у санаторії «Будівельник», який був відокремленим підрозділом ДПТНЗ «Житомирський професійний технологічний ліцей». При звільненні у зв'язку з ліквідацією санаторія з ним не провели розрахунок, зокрема, не була виплачена вихідна допомога в сумі 671 грн. та 228 грн. компенсації за невикористану відпустку. Сума заборгованості становить 899 грн.60 коп., яку він і просить стягнути із санаторія - профілакторія «Будівельник» державного професійно-технічного навчального закладу «Житомирський професійний технологічний ліцей» та державного професійно-технічного навчального закладу «Житомирський професійний технологічний ліцей».

Окрім того, позивач просив стягнути з відповідачів середній заробіток за час затримки розрахунку та 1000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги.

Представник санаторія-профілакторія «Будівельник» ДПТНЗ «Житомирський професійний технологічний ліцей» в судове засідання не з'явився. Хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Представник державного професійно-технічного навчального закладу «Житомирський професійний технологічний ліцей» в судовому засіданні позов не визнала, зазначивши, що до ліквідації санаторій діяв на базі ліцею,

проте фінансування оздоровчих послуг, які надавались санаторієм, оплата праці та підвищення кваліфікації працівників здійснювались за рахунок коштів Фонду соціального страхування. З огляду на вищезазначене, представник ліцею вважає, що належним відповідачем по справі є виконавча дирекція Житомирського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Представник залученої судом до участі у справі в якості співвідповідача виконавчої дирекції Житомирського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає до часікового задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач 16 грудня 1986 року був прийнятий на посаду лікаря-терапевта на умовах сумісництва в санаторій - профілакторій «Будівельник». ЗО грудня 2009 року позивача було звільнено у зв'язку з ліквідацією санаторія. Вказані обставини підтверджуються виписками з наказів ( а.с. 6).

З наявної в матеріалах справи копії Положення, затвердженого директором ДПТНЗ «Житомирський професійний технологічний ліцей» 6 вересня 2006 року, вбачається, що санаторій є відокремленим підрозділом ліцею без права юридичної особи та підпорядкований його власнику. Очолює санаторій головний лікар, який приймає на роботу та звільняє працівників.

П.1.3 зазначеного Положення передбачено, що відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності надає методичну допомогу, здійснює контроль за організацією лікування та використанням коштів, які виділяються фондом на часткове утримання санаторія. З метою виконання цих обов'язків 13 квітня 2009 року між Житомирським обласним відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та ДПТНЗ «Житомирський професійний технологічний ліцей» був укладений договір про надання послуг з оздоровлення.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що позивач перебував у трудових відносинах з ДПТНЗ «Житомирський професійний технологічний ліцей», який є належним відповідачем у справі.

Та обставина, що відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності здійснювало певні зобов'язання та надавало допомогу у наданні санаторієм послуг з оздоровлення, не є підставою для стягнення з виконавчої дирекції цього фонду на користь позивача коштів, належних йому при звільненні, середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди.

В день звільнення позивача адміністрація ДПТНЗ «Житомирський професійний технологічний ліцей», в порушення вимог ст. 116 КЗпП України,

не провела з ним розрахунок, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 792 грн., з яких 570 грн. 35 коп. становить вихідна допомога та компенсація за невикористану відпустку в сумі 187 грн. 79 коп. Вказана обставина підтверджується довідкою №63 від 25 січня 2010 року ( а.с. 7).

Відповідно до частини 1 ст. 117 КЗПпУ в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у день звільнення, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Таким чином, суд стягує на користь позивача 5824 грн. 48 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку.

При обчисленні зазначеної суми суд виходив з наступних розрахунків.

Заробітна плата позивача в 2009 році становила : за листопад -543 грн., за грудень - 543 грн. 10 коп. Тоді середньоденна заробітна плата буде складати - 24 грн.68 коп. (543 грн.+ 543 грн.): 44 роб. дн.). Термін затримки розрахунку вини відповідача складає 236 роб. дн. Отже, середній заробіток за цей період становитиме 5824 грн. 48 коп. (24,68 грн. х 236 роб.дн.)

Позовні »вимоги в частині відшкодування моральної шкоди суд задовольняє частково та стягує на користь позивача 300 грн.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд виходить із засад розумності та виваженості та враховує характер та обсяг страждань, яких зазнав позивач, а також характер немайнових втрат.

Керуючись ст.ст 116,117,237-1 КЗпП України, ст.ст. 10, 11, 212, ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з державного професійно-технічного навчального закладу «Житомирський професійний технологічний ліцей» на користь ОСОБА_1 570 грн. 53 коп. вихідної допомоги при звільненні, 187 грн. 79 коп. компенсації за невикористану відпустку, 5824 грн. 48 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку та 300 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з державного професійно-технічного навчального закладу «Житомирський професійний технологічний ліцей» на користь держави 51 грн. державного мита та на користь ТУ ДСА України в Житомирській області 120 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, однак в частині стягнення середнього заробітку підлягає до негайного виконання в межах місячного платежу в розмірі 534 грн.

Рішення може бути переглянуте Корольовським районним судом м. Житомира за письмовою заявою представника відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, мають право оскаржити рішення протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя О. Б. Талько