У х в а л а

ІМенем УКраїни

16 грудня 2015 рокум. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Кузнєцова В.О.,

суддів: Ізмайлової Т.Л., Карпенко С.О.,

Мостової Г.І., Наумчука М.І.,

розглянувши цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, за касаційними скаргами ОСОБА_3 та Курдюмова МихайлаМиколайовича, який діє від імені товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 червня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (далі - ТОВ «Кредитні ініціативи») звернулось до суду з указаним позовом. Зазначало, що 2 липня 2007 року між закритим акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (далі - ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк») та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, за умовами якого позичальник отримала кредит у розмірі 350 000 грн зі сплатою 17 % річних строком до 29 червня 2012 року. 17 грудня 2012 року між публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (далі - ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»), яке є правонаступником ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», та ТОВ «Кредитні ініціативи» було укладено договір відступлення права вимоги, за умовами якого останнє зобов'язалось передати кошти в розпорядження ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», яке, у свою чергу, зобов'язалось відступити товариству свої права грошових вимог до боржників за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором від 2 липня 2007 року. Посилаючись на те, що позичальник не виконував зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 123 069 грн 73 коп., просило задовольнити позов.

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 22 липня

2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 червня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову. Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованість за кредитним договором від 2 липня 2007 року в розмірі 70 191 грн 78 коп., із яких: 61 350 грн 89 коп. - проценти за користування кредитом за період із 8 вересня 2009 року по 1 грудня 2010 року, 8 840 грн 89 коп. - проценти за користування коштами за період із 1 грудня 2010 року по 3 червня 2011 року. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено. Вирішено питання про стягнення судового збору.

ОСОБА_3 звернулася до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, в якій просить рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про стягнення з неї заборгованості по процентах за користування кредитом у розмірі 9 613 грн 41 коп. та пені - 8 886 грн 71 коп.

У касаційній скарзі Курдюмов М.М., який діє від імені ТОВ «Кредитні ініціативи», просить скасувати рішення апеляційного суду в частині відмови в задоволенні позову про стягнення залишку заборгованості за кредитним договором, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що зобов'язання за кредитним договором припинено, оскільки відповідач виконала рішення суду, яким з неї було стягнуто на користь позивача заборгованість за кредитним договором.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позову, апеляційний суд виходив із того, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню проценти за користування кредитом за період із 8 вересня 2009 року до дати ухвалення рішення про стягнення заборгованості (помилково зазначивши їх в резолютивній частині рішення інфляційними втратами) та 3 % річних за період із дати ухвалення рішення про стягнення заборгованості по дату його фактичного виконання.

Проте повністю погодитись із таким висновком апеляційного суду не можна.

Судами встановлено, що 2 липня 2007 року між ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 97/21307, відповідно до умов якого позичальник отримала кредит у розмірі 350 000 грн зі сплатою 17 % річних строком до 26 червня 2012 року.

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 1 грудня 2010 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» заборгованість за кредитним договором від 2 липня 2007 року № 97/21307 за період із 1 вересня 2008 року по 8 вересня 2009 року в розмірі 112 176 грн 99 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Відповідно до квитанції від 3 червня 2011 року № 10 ОСОБА_3 погасила заборгованість за кредитним договором у розмірі 112 176 грн 99 грн.

17 грудня 2012 року між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», яке є правонаступником ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», та ТОВ «Кредитні ініціативи» було укладено договір відступлення прав вимоги, відповідно до якого останнє зобов'язувалось передати кошти в розпорядження ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», а воно в свою чергу - відступити ТОВ «Кредитні ініціативи» свої права грошових вимог до боржників, зокрема, за кредитним договором від 2 липня 2007 року № 97/21307.

Частиною 1 статті 1056-1 ЦК України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором

Згідно із ч. 2 ст. 1054 цього Кодексу до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України у разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із п. 3.3 договору про внесення змін № 1 до кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються банком щомісячно в перший робочий день місяця, наступного за звітним, за період із першого по останній день звітного місяця, а також у день кінцевого терміну повернення кредиту, визначеного п. 2.3 договору.

Оскільки умовами кредитного договору не встановлено інше, то банк має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту за весь строк користування позиченими коштами по дату фактичного їх повернення.

Вирішуючи спір, апеляційний суд на зазначені положення законодавства та умов договору уваги не звернув, дійшов передчасного висновку про відмову в задоволенні позову в частині стягнення процентів за період із дати ухвалення рішення суду в іншій справі, яким стягнуто заборгованість з відповідача, до дати фактичного повернення останньою коштів.

Не можна погодитися із висновком апеляційного суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно із ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Із матеріалів справи вбачається, що в позовній заяві ТОВ «Кредитні ініціативи» просило стягнути із ОСОБА_3 на свою користь заборгованість за кредитом у розмірі 73 509 грн 67 коп., по процентах - 35 766 грн 06 коп. та пеню - 13 794 грн (а. с. 2-4).

Вимоги про стягнення коштів на підставі ст. 625 ЦК України позивачем не заявлялись.

Апеляційний суд безпідставно вийшов за межі позовних вимог.

Наведені порушення норм процесуального права (ст. ст. 10, 11, 60, 179, 303 ЦПК України) унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, тому рішення апеляційного суду в частині стягнення процентів за період із 1 грудня 2010 року по 3 червня 2011 року та 3 % річних не можна визнати законним та обґрунтованим, в зв'язку з чим воно підлягає скасуванню з передачею справи в цій частині на новий розгляд до цього суду.

Доводи касаційної скарги Курдюмова М.М., який діє від імені ТОВ «Кредитні ініціативи», про незаконність рішення апеляційного суду в частині відмови в задоволенні позову про стягнення тіла кредиту безпідставні.

Вимоги позивача про стягнення тіла кредиту були предметом розгляду при ухваленні рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 1 грудня 2010 року. Із змісту вказаного рішення вбачається, що судом було стягнуто всю заборгованість по наданому кредиту, в тому числі ту його частину, строк платежів по якій не настав, оскільки банк скористався правом на його дострокове повернення.

З огляду на те, що це рішення було виконане ОСОБА_3, заборгованість за тілом кредиту відсутня.

З урахуванням того, що кошти 3 червня 2011 року сплачувались останньою на виконання судового рішення і на погашення стягнутих ним сум, позивач не міг зараховувати їх в якості сплати іншої заборгованості, в тому числі в порядку погашення, визначеним договором.

Тому апеляційний суд обґрунтовано відмовив у задоволенні вимог позивача в цій частині.

При цьому колегія суддів виходить з положень ст. 335 ЦПК України, згідно яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Керуючись ст. ст. 336, 337, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

у х в а л и л а :

Касаційні скарги ОСОБА_3 та Курдюмова МихайлаМиколайовича, який діє від імені товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 червня 2015 року в частині вирішення вимог про стягнення процентів за період із 1 грудня 2010 року по 3 червня 2011 року та 3 % річних скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до цього суду.

В іншій частині рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 червня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий В.О. Кузнєцов

Судді: Т.Л. Ізмайлова

С.О.Карпенко

Г.І.Мостова

М.І.Наумчук