Справа № 2а-202 /2009р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
“26“ червня 2009 року Шевченківський районний суд м.Львова у складі:
головуючої – судді Глинської Д.Б.
при секретарі Хроняк О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання дій неправомірними, стягнення коштів,
в с т а н о в и в :
21.01.2009 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом, в якому просить стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Шевченківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради суму недоплаченої їй щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Позивачка обґрунтовує позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у неї народився син – ОСОБА_2, а ІНФОРМАЦІЯ_1 у неї народилася донька – ОСОБА_3 і вона перебуває у відпустці по догляду за ними до досягнення трирічного віку. Всупереч вимог ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та п.3 ст.22 Конституції України допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку їй виплачувалась не в повному обсязі. Просить стягнути різницю між допомогою по догляду за дитиною до досягнення нею трьох річного віку та розміром прожиткового мінімуму, що становить 5 136 грн.46коп.
В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_4 позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та доповненнях до неї, просить позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, однак був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Суд вважає за можливе провести розгляд справи та постановити рішення у відсутності представника відповідача на підставі наявних доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, з’ясувавши обставини справи, дослідивши докази, суд дійшов висновку, щ позов підлягає задоволенню з таких мотивів.
ІНФОРМАЦІЯ_2 позивачка ОСОБА_1 народила сина – ОСОБА_2, а ІНФОРМАЦІЯ_1 доньку - ОСОБА_3, що стверджується свідоцтвом про народження дітей.
Згідно ст. 1 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», громадяни України, в сім’ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим же Законом та іншими законами України.
Відповідно до цього ж Закону призначається, як вид державної допомоги сім’ям з дітьми - допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Вказаний вид державної допомоги сім’ям з дітьми призначається і виплачується через органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника). Право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим же Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Згідно ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» в редакції що діяла у 2007 році, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Згідно ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», на 2007 рік затверджено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком до 6 років: з 1 січня - 434 гривні, з 1 квітня - 463 гривні, з 1 жовтня - 470 гривень.
Абзац 3 частини 2 статті 56 цього ж Закону України передбачив, що у 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку встановлюється у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Однак, Рішенням Конституційного суду України від 9 липня 2007 року вказана норма абзацу 3 частини 2 статті 56 цього Закону визнана неконституційною та втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення, тобто з 09.07.2007 року.
Незважаючи на це допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ОСОБА_1 у 2007році та у 2008 році виплачувалася не в повному обсязі, а в меншому розмірі, відповідно до представленої довідки.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання дій відповідача неправомірними та стягнення недоплаченої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на підставі ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», підлягає задоволенню.
Згідно ст. 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати.
Згідно ст. 2 цього ж Закону України, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів.
Під доходами у цьому ж Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру - соціальні виплати.
Згідно ст. 3 цього ж Закону України, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Відтак суд вважає підставною вимогу позивачки про стягнення з відповідача заборгованої допомоги з врахуванням індексу інфляції в розмірі 5 250, 87 грн.
Щодо позовних вимог про стягнення недоплаченої допомоги за 2008 рік, то суд вважає, що вона також підлягає задоволенню.
Пунктом 23 розділу 2 Закону України від 28.12.2007 року «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» частину першу статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» викладено в новій редакції:
"Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень".
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 по справі за конституційним поданням Верховного суду України щодо відповідності Конституції України окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61,62,63,66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України «Про державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» Конституційний Суд України роз’яснив, що Конституція України не надає закону про Державний бюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів. Конституційний Суд дійшов висновку, що законом про Державний бюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх.
Хоча вказане Рішення Конституційного Суду України прямо не встановлює неконституційність пункту 23 розділу 2 України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» висновок Кунституційного Суду України щодо неможливості внесення законом про Державний бюджет зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх носить загальний характер, стосується не лише неможливості внесення цим законом змін до Закону України «Про статус суддів», Закону України «Про судоустрій України», Закону України «Про оплату праці», а і до інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, які є складовою конституційного права громадян на соціальний захист і достатній рівень життя кожної людини.
Така позиція висловлена у Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян) справа N 1-29/2007 9 липня 2007 року N 6-рп/2007 пункт 4, де зазначено, що зі змісту положень Конституції України та Бюджетного Кодексу України вбачається, що закон про Державний бюджет України як правовий акт, чітко зумовлений поняттям бюджету як плану формування та використання фінансових ресурсів, має особливий предмет регулювання, відмінний від інших законів України - він стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, зокрема і видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення, тому цим законом не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України. Таке положення закріплено і в частині третій статті 27 Бюджетного Кодексу України. Оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України Бюджетному Кодексі то цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України.
Відтак суд вважає, що позивачці у 2007-2008рр. повинна була нараховуватися і виплачуватися допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на підставі ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» в редакції, що діяла до 28.12.2007р, що підтверджується довідками Державного ощадного банку України за №14 та №15 від 12.01.2009 року.
Різниця між виплаченою та недоплаченою позивачці допомогою за цей період становить 5 136грн.46грн., яка підлягає стягненню з відповідача в примусовому порядку.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.6,8,9,11,69,71,86,158,160,162,163 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позов задовольнити.
Визнати дії Шевченківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у неповному розмірі – неправомірними.
Стягнути з Шевченківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради в користь ОСОБА_1 5 136грн. 46коп. недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Постанова суду може бути повністю або частково оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного адміністративного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м.Львова шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Сддя Д.Б.Глинська