Справа № 2-а-733/09
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 квітня 2009 року смт. Любешів Волинської області
Любешівський районний суд Волинської області в складі
судді ОСОБА_1
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни;
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернулася в суд із заявою до управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни в якій вказує, що належить до категорії громадян, на яку поширюються соціальні пільги, передбачені Законом України „Про соціальний захист дітей війни”. Однак вказане підвищення до пенсії отримує в значно меншому розмірі, ніж це передбачено законом. У зв’язку з тим, що рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року та від 22.05.2008 року були визнані такими, що не відповідають Конституції України відповідні положення Законів України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” та “Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України”, якими була зупинена дія положень чинного законодавства України, на підставі якого держава зобов’язувалася доплачувати щомісяця 30% мінімальної пенсії за віком, то починаючи з 01.01.2006 року відповідач зобов’язаний був здійснити їй перерахування пенсії. На підставі викладеного просить відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2006 року по 01.01.2009 року та зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі нарахувати на її користь недоплачену їй, як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу до пенсії за 2006-2008 роки в сумі 3891,90 грн.
В судове засідання Позивач не з’явилася, заявила клопотання про проведення судового розгляду без її участі, просила позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача - управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі подав клопотання про розгляд справи за його відсутності та заперечення, згідно яких позов не визнають та вказують, що реалізація нормативних приписів і пенсійних програм здійснюється щляхом фінансування пенсійних виплат за рахунок чітко визначених прибутковою частиною бюджету Пенсійного фонду України. Оскільки фінансування виплат за Законом України “Про соціальний захист дітей війни” проводиться із державного бюджету України, то, відповідно, відсутні підстави для задоволення позову. Крім того зазначають, що відсутній механізм реалізації положень ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, оскільки мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом. Також вказують, що виплата надбавки з 22.05.2008 року проводиться відповідно до п.8 постанови КМУ №530 від 28.05.2008 року “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”. Просили визнати управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі неналежним відповідечем, вказати джерело фінансування вказаних виплат та відмовити в задоволенні позовних вимог і у поновленні пропущених строків звернення в суд.
Відповідно до ч.3 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття особи, яка бере участь у справі в судове засідання, яка була належним чином повідомлена, та від якої надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності, не перешкоджає розгляду справи.
Дослідивши представленні по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до часткового задоволення.
Судом встановлено, що Позивач є дитиною війни, як це визначено абз.1 п.1 ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, про що свідчить відмітка в пенсійному посвідченні.
За змістом ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно із п.17 ст.77 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 20.12.2005 року дію статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” було зупинено на 2006 рік. Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 19.01.2006 року виключено п.17 ст.77, а ст.110 Закону викладено у новій редакції, відповідно до якої пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Оскільки чинним законодавством України не було визначено порядку нарахування та виплати у 2006 році щомісячної державної соціальної допомоги відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, а Конституційний суд не приймав рішень щодо неконституційності Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 20.12.2005 року (з наступними змінами і доповненнями) повністю чи в його окремих частинах, тому суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про зобов’язання відповідача провести нарахування позивачеві державної соціальної допомоги як дитині війни за 2006 рік.
Згідно п.12 статті 71 та ст.111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” було встановлено, що на 2007 рік зупиняється дія положення ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з урахуванням статті 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, де зазначено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Проте, рішенням Конституційного Суду України №6-рп від 9 липня 2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції (є неконституційними) положення п.12 статті 71 та ст.111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”. Конституційний Суд України у своєму рішенні від 9.07.2007 року дійшов висновку, що зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1, 3, частині другій статті 6, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій, третій статті 95 Конституції України.
Згідно п.41 розділу ІІ Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” стаття 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” була викладена в редакції, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Відповідно до п.2 розділу ІІІ вказаного закону розділ ІІ набирає чинності з 01.01.2008 року.
ОСОБА_3 Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції (є неконституційними) положення п.41 розділу ІІ Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.
Відповідно до ст. 152 Конституції України закони та інші правові акти, які за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Пунктом 8 постанови КМ України від 28.05.2008 року №530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” установлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня – 48,1 гривні, з 1 липня – 48,2 та з 1 жовтня – 49,8 гривні.
Як зазначено в ч.4 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. В зв’язку з чим суд вважає, що при визначенні Позивачу розміру підвищення до пенсії з 22.05.2008 року слід застосувати ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, а не п.8 постанови КМ України від 28.05.2008 року №530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”.
Пенсійний фонд України діє на підставі Положення “Про Пенсійний фонд України”, здійснює свої повноваження на підставі пункту 15 даного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” рішення про призначення та перерахунок пенсій приймається районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Територіальним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання Позивача є управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області. Враховуючи вищевикладене, суд вважає управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області належним відповідачем по даній справі.
В ч.2 ст.99 КАС України зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Проте цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду. Згідно із ч.2 ст.87 Закону України „Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 року (з наступними змінами і доповненнями) та ч.2 ст.46 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” суми пенсій, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. Відповідно до ч.7 ст.9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону). З урахуванням наведеного, суд через аналогію закону приходить до висновку, що позивачем не пропущено строку звернення до адміністративного суду.
Враховуючи вище викладене суд вважає, що необхідно визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати підвищення пенсії Позивачу у належному розмірі, вийшовши за межі позовних вимог, та зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області провести нарахування з 9 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року (включно) та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року (включно) Позивачу підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” із врахуванням проведених виплат.
Щодо розрахункової величини мінімальної пенсії за віком, з якої необхідно рахувати підвищення до пенсії дітям війни в розмірі 30%, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” у 2007 році мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок — 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі, прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При цьому, ч.3 ст.28 цього ж Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною першою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Однак, враховуючи той факт, що Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком, та, зважаючи на позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої держава не може посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, а громадяни повинні мати змогу покладатися на зобов’язання взяті державою, навіть якщо такі зобов’язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії (Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office), суд вважає за можливе застосувати саме частину 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” для розрахунку зазначеного підвищення дітям війни. Крім того, в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як розрахункова величина для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом України “Про соціальний захист дітей війни”, оскільки цей Закон передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати до пенсії саме із розрахунку мінімальної пенсії за віком, що на думку суду не суперечить вимогам ч.3 ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Згідно абз.5 ч.1 ст.62 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” затверджено на 2007 рік прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, в розрахунку на місяць у розмірі: з 1 квітня – 406 гривень, з 1 жовтня – 411 гривень. Також ч.3 ст.62 даного Законом установлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п’ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток.
Розрахунки управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області, викладені в довідці про виплату щомісячної державної соціальної допомоги Позивачу, за 2007 рік не відповідають положенням ч.3 ст.62 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, оскільки розмір прожиткового мінімуму не збільшений на 1 відсоток. В зв’язку з цим суд вважає за необхідне врахувати зазначену норму Закону при визначенні розміру мінімальної пенсії.
Відповідно до абз.5 ч.1 ст.58 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, в розрахунку на місяць у розмірі: з 1 квітня – 481 гривня, з 1 липня – 482 гривні, з 1 жовтня – 498 гривень.
Тобто, доводи Відповідачів про відсутність механізму реалізації ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” не є обгрунтованими та не можуть бути підставою для невиконання вимог зазначених законів.
Не беруться до уваги і заперечення відповідачів про відсутність бюджетних асигнувань для задоволення вимог позивача, оскільки доказів про відсутність асигнувань суду не надано, але й за умови наявності таких доказів, невиконання чи неналежне виконання законів про виплати через відсутність грошей для виплати не є підставою для виправдання дискримінуючої недоплати державної соціальної підтримки дітям війни.
Тобто на підставі вище викладеного слід нарахувати Позивачу підвищення пенсії в наступних розмірах:
Період Розмір прожиткового мінімуму
(грн.) 30% від розміру прожиткового мінімуму (грн.) Фактично виплачена сума підвищення пенсії
(грн.) Фактична виплата у відсотковому відношенні до мінімальної пенсії Невиплачена сума підвищення пенсії
(грн.)
2007 рік
09 липня – 31 липня 406+1%=410,06 91,27 - - 91,27
серпень 406+1%=410,06 123,02 - - 123,02
вересень 406+1%=410,06 123,02 - - 123,02
жовтень 411+1%=415,11 124,53 - - 124,53
листопад 411+1%=415,11 124,53 - - 124,53
грудень 411+1%=415,11 124,53 - - 124,53
Всього за 2007 рік: 710,90 - - 710,90
2008 рік
22 травня – 31 травня 481 46,55 15,52 10% 31,03
червень 481 144,30 48,10 10% 96,20
липень 482 144,60 48,20 10% 96,40
серпень 482 144,60 48,20 10% 96,40
вересень 482 144,60 48,20 10% 96,40
жовтень 498 149,40 49,80 10% 99,60
листопад 498 149,40 49,80 10% 99,60
грудень 498 149,40 49,80 10% 99,60
Всього за 2008 рік: 1072,85 357,62 10% 715,23
Всього за 2007 – 2008 роки: 1426,13
Крім того, позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Так, згідно зі ст.8 Конституції України, Конституція має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Відповідно до ст.22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Як зазначено в ч.2 ст.3 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Згідно ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до п.34 ч.1 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від сплати державного мита звільняються Пенсійний фонд України, його підприємства, установи й організації.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.64, 152 Конституції України, ст.ст.1, 3, 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, Законом України „Про Державний бюджет України на 2006 рік”, ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, ст.62 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, п.41 розд. ІІ Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, ОСОБА_3 Конституційного Суду України № 6-рп від 9 липня 2007 року та №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, ст.ст. 8, 10, 11, 12, 17, 69, 94, 158, 160-163, 167, 170, 186 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області щодо відмови у підвищенні пенсії ОСОБА_2 в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Любешівському районі Волинської області провести ОСОБА_2 нарахування підвищення до пенсії, як дитині війни, за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в розмірі 1426 (однієї тисячі чотириста двадцяти шести) гривень 13 (тринадцяти) копійок.
В іншій частині позову ОСОБА_2 відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20 денний строк, встановлений Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
На постанову може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Любешівський районний суд Волинської області. Апеляційна скарга на дану постанову суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду. Крім цього, апеляційна скарга на дану постанову може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
ГОЛОВУЮЧИЙ:/підпис/ОСОБА_1
З оригіналом згідно.
Суддя
Любешівського районного суду ОСОБА_1